Переко́пське каймакамство, Оркапи́нське, О́рське (, ) — історична адміністративна одиниця Кримського ханства з центром в Ор-Капи (Перекоп).
Опис Знаходилося на території сучасних Перекопського, Курманського та Джанкойського районів Автономної Республіки Крим, Україна.
Ор-Капи мав особливий військовий статус як єдиний сухопутний вхід на півострів. Фортеця контролювалася або безпосередньо сім’єю хана, або родом Ширін. Це каймакамство відповідало за зв’язок із ногайськими ордами в північних степах. Каймакамом був Сеїт Ібрагім Ага.
Історія У 1774 році, після приєднання османського санджака Кєфє, Кримське ханство досягло найбільшого територіального об'єднання. Наприкінці 1770-х років хан Шахін Ґерай провів реформу для централізації влади та подолання феодальної роздробленості, ліквідувавши автономні бейства. Замість них територію поділили на 6 каймакамств та 43 кадилики, підпорядковані безпосередньо хану. Ця система частково успадкувала межі колишніх бейликів, що залежали від ландшафту.
Така структура була покликана посилити контроль центру над периферією та впорядкувати збір податків. Кожне каймакамство очолював каймакам () — довірена особа хана, яка виконувала функції губернатора.
Після анексії Криму російською імперією у 1783 році цей устрій був короткочасно зафіксований у «Камеральному описі 1784 року», проте вже у 1784 році його замінили російським імперським повітовим поділом.
Адміністративний поділ Каймакамство поділялося на 6 кадиликів (), судових округів, що перебували у віданні духовного судді — кадія (). Всього налічувало 169 сіл.
Орський (Перекопський) кадилик не має жодного села, до його складу входило лише місто Ор-Капу та селище Єні-Базар (Новий Базар). Кирк-Баульський: 25 сіл. Кадилик Караул знаходився в центральній частині степового регіону півострова і межував на півночі з кадиликами Самарчик, Чатирлик і Бочалатським, з Каракуртським на заході, Ташликським на півдні та з Орта-Чонгарським і Дайірським на сході. Назва кадилика пов'язана з балкою Караул, що проходила через його середину з південного заходу на північний схід. Вздовж неї були розташовані села Казлар, Айбар, Аргин, Кудіяр, Шангара (Караул-Джангара), Бай-Супу (Джієн-Софу), Кара-Супу (Кара-Софу), Тубей (Топай-Кемельчі) і Сеїт-Булат. Налічував 45 сіл. Кадилик Сакал знаходився на півночі Кримського півострова. Озеро Кирк відділяло його на заході від Перекопського (Кирк-Баул) кадилика, на півдні він межував з кадиликами Чатирлик і Бочалатським, а на сході з Діп-Чонгарським та Орта-Чонгарським. Назва кадилика, ймовірно, пов'язана з річкою Сакал. Налічував 31 село. Кадилик Самарчик займав межиріччя Самарчику, що відділяв його від Мангитського кадилика, і Кучук-Чатирлик, по котрій він межував з кадиликом Чатирлик. На заході кадилик межував, крім Мангитського, ще із Шейхельським кадиликом, а на півдні з кадиликом Караул. Налічував 29 сіл. Кадилик Чатирлик займав межиріччя Чатирлику і Кучук-Чатирлик. Чатирлик відділяв його від кадиликів Кирк-Баул і Бочалатського, а Кучук-Чатирлик — від кадилика Самарчик; на півдні він межував з кадиликом Караул. Налічував 40 сіл.
Джерела Валерій Бушаков КАДИЛИКИ І КАЙМАКАМСТВА В КРИМСЬКОМУ ХАНСТВІ (XVIII ст.) Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. Симферополь, 1999. Ведомость, какие именно состоят в Крымском полуострове каймаканства, кто именно в котором каймаканстве состоит, сколько в каждом каймаканстве кадылыков, а во всяком кадылыке сколько деревень. Декабря 17-го дня 1783-го года // * * Известия Таврической ученой архивной комиссии. Симферополь, 1888, № 6. Книга путешествия. Турецкий автор Эвлия Челеби о Крыме (1666—1667 гг.). Перевод и комментарии Е. В. Бахревского. Симферополь, 1999. Занятие Крыма в 1783 году // Памятная книга Таврической губернии. Вып. 1. Симферополь, 1867. Тунманн. Крымское ханство. Перевод с немецкого издания 1784 г. Симферополь, 1936.
Примітки