Таджики в Україні (тадж. Тоҷикони Украина) — національна меншина осіб таджицького походження, що проживають на території України. Громада сформувалася переважно у другій половині XX століття та на початку XXI століття внаслідок освітньої, військової та трудової міграції.
Історія Поява таджиків в Україні розпочалася у радянський період у межах внутрішньої міграції в СРСР. Основними групами були студенти, що навчалися у ВНЗ Харкова, Києва та Одеси, а також військовослужбовці. Друга хвиля міграції припала на 1990-ті роки під час Громадянської війни в Таджикистані, коли багато сімей шукали притулку в Україні.
Чисельність Згідно з останнім офіційним Всеукраїнським переписом населення (2001), чисельність таджиків становила 4 233 особи. Станом на 2026 рік, за оцінками громадських організацій та з урахуванням міграційних процесів, кількість осіб таджицького походження може сягати 7—10 тисяч (включно з тимчасовими мешканцями та студентами). Найбільші осередки розселення зосереджені у великих промислових та освітніх центрах: Харківській (історично найбільша діаспора), Одеській, Дніпропетровській областях та місті Києві. Компактні групи проживають також у Донецькій та Запорізькій областях.
Мова Більшість представників громади є білінгвами або поліглотами. Рідною мовою більшість вважає таджицьку (тадж. забони тоҷикӣ), яка належить до іранської групи індоєвропейської мовної сім'ї. У повсякденному спілкуванні та діловій сфері таджики України активно використовують українську та російську мови. Молоде покоління, що народилося в Україні, часто вважає українську мову основною мовою спілкування, зберігаючи таджицьку для сімейного вжитку.
Релігія Переважна більшість таджиків України сповідують іслам сунітського спрямування (ханафійський мазгаб). Релігійне життя громади зосереджене навколо мечетей та ісламських культурних центрів у найбільших містах. Релігійні свята, такі як Рамазан-байрам (Ід аль-Фітр) та Курбан-байрам (Ід аль-Адха), є ключовими подіями для консолідації діаспори. Також традиційно відзначається Навруз — свято весняного рівнодення, яке має глибоке національне коріння.
Примітки