Школа на вулиці ВєйськійTytuł „Szkoła na Wiejskiej” nosi książka, opracowana przez grono nauczycieli i wychowanek szkoły przy ul. Wiejskiej 5 w Warszawie – praca zbiorowa, red. Wanda Karpowicz i wsp.: Szkoła na Wiejskiej. Kraków: Znak, 1974. Książka została wydana ponownie w 2007 (red. red. Katarzyna Kujawska, Maria Lipszyc-Nowicka, Maria Stabrowska-Lipska, Zofia Stefanowska-Treugutt, Bożena Tazbir-Tomaszewska, praca zbiorowa: Szkoła na Wiejskiej. Warszawa: Biblioteka Warszawska, 2007. ISBN 83-88477-85-4.). — приватна школа-інтернат для дівчат на вулиці Вєйській, 5 у Варшаві, заснована Ядвігою Ковальчиківною («Ядвігою Чорною»)Wanda Karpowicz: Kowalczykówna Jadwiga (1874-1944). W: Polski Słownik Biograficzny. T. Tom XIV (1968–1969): Kopernicki Izydor - Kozłowska Maria. Kraków: Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN, s. 520–521.Kronika. Jadwiga Kowalczykówna, Panna Jadwiga Czarna. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 13–14. і Ядвігою Явурківною(«Ядвігою Білою»)Wanda Karpowicz i Irena Łapinowa: Jawurkówna Jadwiga (1880–1944). W: Polski Słownik Biograficzny. T. Tom XI (1964–1965): Jarosław - Kapliński Seweryn. Kraków: Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN, s. 120Kronika. Jadwiga Jawurkówna, Panna Jadwiga Biała. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 14. 1903 року. Заклад керувався його засновницями до їхньої трагічної загибелі 1944 року під час Варшавського повстанняHistoria szkoły (wstęp). W: op.cit. Szkoła na Wiejskiej. s. 17–18.Barbara Petrozolin-Skowrońska. „Kowalczykówny” i ich szkoła na Wiejskiej . „Kronika Warszawy”. 34 (4 (135)), s. 116-120, 2007. (pol.).Chronologia XX wieku - lata 1900-1909 >1903 > Tego roku w Polsce. [w:] Strona internetowa „Historia kobiet” [on-line]. historia_kobiet.w.interia.pl, 2001–2004. [dostęp 2011-12-11]. [zarchiwizowane z tego adresu (2011-12-28)].
Між 1903 і 1944 роками 706 дівчат закінчили сьомий або восьмий клас, а 24 класи (551 учениця) отримали атестати про повну загальну середню освіту. Понад 60% випускників згодом отримали університетські дипломи. Однією з багатьох відомих випускниць була Зофія Ланді – сестра Тереза з Лясек (закінчила школу 1911 року), яка розпочала свої мемуари такими словамиZofia Landy (Siostra Teresa z Lasek): W atmosferze prawdy i tolerancji. W: op.cit. Szkoła na Wiejskiej. s. 86-92.:
" Писати про нашу Школу зараз, коли від неї не залишилося жодних слідів, окрім того, що залишилося в наших душах, – це болісний і нагальний обов’язок, борг перед тими, кого вже немає з нами, перед дорогими, коханими Пані Чорною та Білою, чия мученицька смерть є кульмінацією їхнього жертовного життя" (Зофія Ланді, сестра Тереза з Лясек).
Пишучи про значення школи для розвитку педагогічної думки в першій половині XX століття, редакційна колегія книги «Школа на Вєйській» (1974) зазначалаWstęp. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 5–9.:
«… історія польської освіти цього періоду (особливо у Варшаві) була б неповною без урахування досягнень школи Ядвіги Ковальчиківни та Ядвіги Явурківни.»
Натхнення засновників
Дитинство та юність Ядвіги Ковальчуківни і Ядвіги Явурківни припали на період польської історії після Січневого повстання, коли Конгресове Королівство Польське повністю втратило свою автономію. «Краєм над Віслою» керували царські намісники: Павло Коцебу (1874–1880), Пйотр Альбединський (1880–1883) та Йосип Гурко (1883–1894). Міста, які підтримали повстання, були позбавлені міських прав; Польський банк ліквідовано; монастирі розпущено; розпочалася інтенсивна русифікація, зокрема запроваджено заборону на використання польської мови у державних школах.
У ці роки, коли пам’ять про повстання залишалася особливо живою, значна частина суспільства усвідомила необхідність відмови від подальшої збройної боротьби проти російської влади та звернулася до так званої органічної праці. Значний вплив на формування суспільних і політичних установок того часу мав Едвард Абрамовський, який активно брав участь, зокрема, у розвитку мережі гуртків самоосвіти та таємних курсів, де — поряд із передачею знань — поширювалися ідеї морального оновленняKlapek: Myśl Edwarda Abramowskiego realizowana w praktyce i działalności organizacji społecznych. [w:] Fragment niepublikowanej pracy „Anarchizm Edwarda Abramowskiego”, Warszawa 2001 r. [on-line]. klasycy.republika.pl. [dostęp 2011-12-15]. (pol.)..
Група переважно молодих людей, яких називали «абрамовчиками», серед яких були Гелена Радлінська, Гелена ЦейзінґерPrzykłady publikacji Heleny Ceysingerówny:, https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-b&request=000091284&find_code=SYS&local_base=BIS01 bs.sejm.gov.pl. [dostęp 2011-12-15]., wyszukiwanie „Helena Ceysingerówna”. ebuw.uw.edu.pl. [dostęp 2011-12-15]., Марія ГомолінськаUrszula Tabor. Życie zapomniane – praca i działalność oświatowe Marii Gomólińskiej w pierwszych instytucjach oświaty dorosłych w Polsc e. „Edukacja Dorosłych. Pionierki i pionierzy andragogiki”, s. 132–147, 2010. Akademickie Towarzystwo Andragogiczne. ISSN 1230-929X. [dostęp 2018-03-08]. [zarchiwizowane z adresu]. (pol.)., Гелена Яшкевич, Станіслав Калиновський, Рафал Корнилович (брат Владислава Корниловича) та Теодора Менчковська, заснувала Просвітницький гурток, який став противагою примирливому товариству настоятелів учительських шкілHistoria szkoły. 1. Od powstania szkoły do odzyskania niepodległości (1903–1918). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 18–20.
Згідно з публікацією Гелени Радлінської :
"…саме філософія Абрамовського керувала їхніми думками та почуттями, зводячи утопії до моральних імперативів".
До педагогічного гуртка входили також випускниці Летючого університету — Ядвіга Ковальчуківна та Ядвіга Явурківна. Серед викладачів цього університету були професори Владислав Смоленський, Едвард Грабовський, Адам Марбург, Броніслав Хлебовський, Людвік Крживіцький, Пьотр Хмільовський та Владислав Давид.
29-річна Ковальчуківна та 24-річна Явурківна вирішили заснувати у Варшаві приватну школу для дівчат, яка б діяла відповідно до духу варшавського позитивізму.
1903–1918 роки
Школа-інтернат розпочала свою діяльність як шестикласна школа 9 вересня 1903 року. Десять учениць розпочали навчання у двох класах — вступному та першому. Уроки проводилися у шестикімнатній квартирі на третьому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: вулиця Вєйська, 5 у Варшаві, де також проживали директорка та викладачки — Ядвіга Ковальчуківна (математика) та Ядвіга Явурковна (релігієзнавство, спів)Lista nauczycieli i wychowawczyń (1903–1944). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 260–261.
З 1903 року в школі також працювали вчителі та вихователькиAneks do książki op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 259–265. zawiera listę nauczycieli i wychowawczyń (1903–1944), z informacją o wykładanym przedmiocie i okresie pracy w Szkole. :
Казімеж Брандель — малювання,
Юлія Бринк — польська мова,
Марія Гомолінська — історія Польщі,
Романа Ілінська — французька мова,
Марта Явурковна (сестра Ядвіги) — рукоділля (slöjd),
священник Стефан Юзьвік — релігія,
Юлія Рінг-Лясоцька — гімнастика,
Стефанія Стефанович — німецька мова,
Миколай Вінницький — географія,
Зофія Зенковська — каліграфія.
1904 року було засновано школу-інтернат для учениць з інших міст (її було закрито у 1915/1916 навчальному році через труднощі з постачанням у воєнний час)
У наступні роки кількість класів поступово збільшувалася — нових учениць приймали до вступного класу (на підставі вступного іспиту)Historia szkoły. 1. Od powstania szkoły do odzyskania niepodległości (1903–1918). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 18–20.. Викладацький склад був посилений, зокрема:
Ванда Габеркантовна — біологіяWanda Haberkantówna (nauczycielka). [w:] Życiorysy Zasłużonych Kobiet, tom 14, autorzy: Helena Witkowska, L. Romanowska(1935) [on-line]. books.google.pl. [dostęp 2011-12-15].,
Еугеніуш Ярра — право та політична економіяEugeniusz Jarra. [w:] Encyklopedia interia.pl [on-line]. interia.pl. [dostęp 2011-12-15].,
Станіслав Калиновський — фізика та космографія,
Гелена Радлінська — історія Польщі,
Казімеж Войціцький — польська мова,
Зиґмунт Войціцький — біологіяZygmunt Wóycicki (fotograf ia). [w:] Zbiory audiowizualne Narodowego Archiwum Cyfrowego > szkolnictwo wyższe > nauka [on-line]. www.audiovis.nac.gov.pl. [dostęp 2011-12-15]..
Серед перших учениць школи були, зокрема, доньки Анджея Немоєвського, Адама Марбурга, Станіслава Карповича, Адама Кринського, Маріана Абрамовича, Ізабели Мощенської та Адольфа Варського
Школа розвивалася з року в рік, хоча її діяльність не відповідала правилам, установленим владою держави, що здійснювала поділ польських земель. Ученицям викладали історію Польщі, розширений курс всесвітньої історії (польською мовою), розширений курс математики, заняття з природознавства, які були заборонені у польських школах, а також уроки латини, що були новаторськими для польських шкіл-інтернатів
Після Революції 1905 року було створено два таємні класи для активних учасниць шкільних страйків, яких виключили з інших шкіл. Під час однієї з багатьох перевірок, проведених 16 травня 1911 року, шкільний інспектор знайшов у однієї з учениць підручник з історії Польщі. Він також встановив, що учениці не знають імен членів царської родини та текстів молитов російською мовою. Ядвіга Ковальчуківна отримала лист від інспектора з такою інформацієюAneks do książki Aneksy > Listy inspektora. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 274.:
"Рада шкільного добробуту на своєму засіданні 16 травня цього року розглянула мою доповідь щодо питань навчання та виховання у вашому навчальному закладі. Вона виявила там великий безлад, а також те, що ви повністю ігноруєте постанови шкільного керівництва, і в результаті вирішила закрити навчальний заклад, яким ви керуєте, наприкінці 1910/11 навчального року" (переклад з російської; «Школа на Вєйській», с. 274).
Завдяки зусиллям, докладеним у Санкт-Петербурзі, це рішення було скасовано — воно обмежилося виключенням однієї учениці. У вересні 1911 року Ядвізі Ковальчуківні повідомили, що школу можна знову відкрити:
"..за обов’язкової умови підписання вами декларації про суворе дотримання нормативних актів [...] у навчальному закладі щодо кількості навчальних годин російської мови, історії та географії". (переклад з російської; «Школа на Вєйській», с. 275).
Польські органи освіти, створені 1916 року, перетворили семикласну школу на вулиці Вєйській на восьмикласну середню школу.
1918–1939 роки
Після створення Міністерства релігійних конфесій та народної освіти структура та програми школи були адаптовані до нових вимог, зберігаючи водночас власний самобутній стиль навчання та виховання. З 1917 року до реформи міністра Януша Єнджеєвича (1933) школа пропонувала вступний клас і вісім класів середньої школи.
З 1933/1934 навчального року школа мала шестикласну початкову школу та чотирикласну середню школу (що завершувалася «малим» випускним іспитом), а також було відкрито додаткові дворічні середні школи — гуманітарну та природничо-наукову.
Збільшилася кількість класних кімнат, які займала школа в будівлі на вулиці Вєйській; заклад використовував шість кімнат на першому поверсі. Було розширено кабінети біології та фізики, створено шкільний експериментальний сад і ігровий майданчик, а завдяки участі Друзів школи було розширено та сучасно обладнано спортивний зал. Учителі керували вісьмома гуртками за інтересами: географічним, природничим, фізичним, літературним, драматичним, мистецьким, авіаційним і спортивним. Вони також організовували поїздки до інших польських міст, різних установ та підприємствistoria szkoły. 2. Lata międzywojenne (1918–1939). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 21–23..
У школі викладали багато відомих спеціалістів, зокрема]:
Зофія Чернякова — латинська мова (1916–1944),
Ян Еренфойхт — математика (1921–1944),
Зофія Еренфойхтова — хімія (1922–1944),
Конрад Гурський — польська мова (1922–1934)Konrad Górski: Panny Jadwigi – Biała i Czarna. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 94–103.,
Ванда Карпович — біологія (1919–1944),
Стефан Кульчицький — математика (1920–1944),