Секторні годинники (sector clock) — круглі годинники з кольоровим маркуванням, які використовувалися на військових аеродромах та постах спостереження у Великій Британії для відстеження переміщень ворожих літаків, а також для координації та управління протиповітряною обороною.

Огляд Секторний годинник, спочатку відомий як «годинник зі зміною кольорів» (colour change clock) був розроблений у Великій Британії під час Першої світової війни та запроваджений Королівським льотним корпусом у 1917 році для допомоги в хронологічному моніторингу та нанесенні на карту позицій німецьких літаків.

Під час Другої світової війни секторні годинники відігравали важливу роль у Битві за Британію як частина системи ППО Давдинґа. Міністерство авіації постачало дві версії: версія для Королівських військово-повітряних сил (RAF) мала емблему ворентофіцера з Королівською короною під числом «24», тоді як версія для (ROC) не мала жодних знаків розрізнення.

Секторні годинники були як електричними, так і механічними: в електричних кольорові сегменти зазвичай були спрямовані всередину, а в механічних — назовні. Повітряні сили армії США адаптували британський годинник, використовуючи візерунок із кольорових блоків замість трикутників. RAF та ROC продовжували використовувати їх як звичайні годинники або сувеніри аж до кінця Холодної війни.

В наші дні секторні годинники є об'єктом пошуку для колекціонерів військової та авіаційної атрибутики. Також існують звичайні наручні годинники з таким дизайном циферблата, випущені на згадку про роль секторного годинника у воєнний час.

Функція Секторний годинник був фундаментальною частиною до впровадження сучасних комп'ютеризованих систем контролю повітряного простору. Циферблат позначений п'ятихвилинними червоними, жовтими та синіми трикутними сегментами. Він має зовнішнє 12-годинне кільце та внутрішню 24-годинну шкалу.

Позиція літака фіксувалася разом із кольором трикутника, на який вказувала хвилинна стрілка в момент виявлення. Ці дані передавалися до штабу сектора, де для позначення кожного авіанальоту використовувалися фішки відповідного кольору на великому столі з картою Великої Британії, на яку було накладено . Коли ворожі літаки переміщувалися, фішки просували по карті за допомогою магнітних «грабель».

Ця система дозволяла офіцерам управління винищувальною авіацією дуже швидко визначати напрямок руху кожного з'єднання та оцінювати ймовірні цілі. Актуальність інформації була очевидною завдяки кольору фішки. Завдяки простоті системи рішення можна було приймати швидко та легко.

Галерея

Див. також

Система Давдинґа

Примітки