Папі́рус 4 (позначається як у нумерації Грегорі-Аланда, або ε 34 за фон Зоденом) — це рання копія Нового Заповіту грецькою мовою, папірусний рукопис, що містить частини Євангелія від Луки. Це один із найдавніших рукописів Євангелія від Луки (разом із ), що містить значні частини перших шести розділів. Рукопис палеографічно датують від кінця II до IV століття.

Опис Збереглися фрагменти кодексу з текстом Євангелія від Луки 1:58-59; 1:62-2:1; 2:6-7; 3:8-4:2; 4:29-32, 34-35; 5:3-8; 5:30-6:16. Текст написаний у дві колонки, що є рідкістю серед ранніх рукописів Нового Заповіту. Використовуються , але лише для слів «Бог», «Господь», «Ісус», «Христос» і «Дух». У рукопис має читання οὐκ ἔξεστιν («не дозволено») замість οὐκ ἔξεστιν ποιεῖν («не дозволено робити»). Це читання підтримують лише Ватиканський кодекс, Кодекс Бези, та . Раніше стверджувалося, що використовувався як матеріал для палітурки кодексу Філона Александрійського, написаного наприкінці III століття та знайденого замурованим у будинку в Коптосі, однак це, імовірно, було помилкою, оскільки фрагменти насправді були сховані між сторінками кодексу Філона, а не в його палітурці.

Текст Грецький текст кодексу належить до александрійського типу. Курт Аланд відніс його до категорії I. У текстуальному плані він близький до і Ватиканського кодекса. Значні відмінності трапляються лише у п’яти місцях: Лк. 3:22, 36; 5:39; 6:11, 14. З текст збігається на 93%. Філіп Комфорт та Девід Барет вказують на подібність до папірусів та . Усі три рукописи написані у дві колонки, мають подібну кількість рядків у колонці, близьку кількість літер у рядку, схожий формат папірусних аркушів, а також подібні форми літер. На їхню думку, усі ці фрагменти первісно належали до одного рукопису. Єдиною причиною, через яку Аланд вагався повністю ототожнити з , був світліший колір , однак фрагменти надто короткі, щоб остаточно вирішити це питання. Джеймс Г. Чарлзворт дійшов висновку, що і , хоча й написані тим самим писарем, не походять з одного й того самого кодексуCharlesworth, SD (2007) T. C. Skeat, P64+67 and P4, and the Problem of Fibre Orientation in Codicological Reconstruction, New Test. Stud. Vol.53, pp. 582–604.

Історія Фрагмент був знайдений у 1889 році Венсаном Шейлем у Коптосі, на східному березі Нілу у Верхньому Єгипті. Шейль опублікував текст у 1892 році.

Датування Колін Робертс у 1979 та Скит у 1997 роках датували рукопис кінцем II століття. Комфорт та Барет у книзі Text of the Earliest NT Greek Manuscripts стверджували, що походить з того самого кодексу, що й (), і датували ці тексти приблизно 150-175 роками. Вілкер погоджувався з цією думкою, зазначаючи, що датування II століттям є цілком імовірним з огляду на використання папірусу в кодексі III століття. Фредерік Кеньон датував IV століттям. У 2018 році Брент Нонгбрі заявив, що за сучасного рівня знань неможливо точно датувати певним століттям, і що будь-яке датування в межах II-IV століть є однаково обґрунтованим.

Місцезнаходження Рукопис зберігається в Національній бібліотеці Франції (Suppl. Gr. 1120) у Парижі .

Див. також Список папірусів Нового Заповіту Текстологія

Примітки

Джерела Charlesworth, SD (2007) T. C. Skeat, P64+67 and P4, and the Problem of Fibre Orientation in Codicological Reconstruction, New Test. Stud. Vol.53, pp. 582–604, Comfort, Philip W. "New Reconstructions and Identifications of New Testament Papyri," Novum Testamentum, Vol. 41, Fasc. 3., (Jul., 1999) pp. 214–230.

Gregory, A. The Reception of Luke and Acts in the Period Before Irenaeus, Mohr Siebeck, (2003) , p. 28 C. R. Gregory, Die griechischen Handschriften des Neuen Testament, Hinrichs, p. 45. Head, P. M. (2005), Is P4, P64 and P67 the Oldest Manuscript of the Four Gospels? A Response to T. C. Skeat, New Test. Stud. 51, pp. 450–457, Roberts, Colin. Manuscript, Society, and Belief in Early Christian Egypt Longwood (June 1979) pp. 8+23 Skeat, T. C. (1997), The Oldest Manuscript of the Four Gospels?, New Test. Stud. 43, p. 1–34 Stanton, G. N. (1997), The Fourfold Gospel, New Test. Stud. 43, p. 327

Зовнішні посилання

Willker, Wieland. A Textual Commentary on the Greek Gospels, (undated+unfinished)