Матура (від латини: maturus, «зрілий») — польський іспит, що охоплює навчальну програму (основну програму) з вибраних предметів на рівні середньої школи. Випускники середніх шкіл не зобов'язані складати іспит, але для вступників до університету потрібен сертифікат про його успішне складання. Достатньо високий бал на іспиті Матура є єдиним критерієм для вступу до закладів вищої освіти. Однак Матура не є документом, що засвідчує середню освіту – цю функцію виконує атестат про закінчення середньої школи. За проведення іспиту відповідає , якій підпорядковуються районні екзаменаційні комісії, відповідальні за підготовку та проведення іспиту Матура в певному регіоні.

Його складають молоді дорослі (зазвичай віком від 17 до 20 років) наприкінці середньої освіти, і зазвичай він повинен бути складений для вступу до закладів вищої освіти. — це іспит на зрілість, яку можна порівняти з іспитами , , або .

Історія

Друга Польська Республіка 1932 року було запроваджено реформу Єнджеєвича, яка, серед іншого, змінила модель іспиту матури; раніше іспити будувалися за моделями, що існували за часів поділів Польщі.

До 1938 року письмова частина іспиту в класичних гімназіях включала:

польську мову або історію (за вибором); латинську або грецьку мову (за вибором); фізику з хімією або математику (за вибором).

Тривалість письмової частини становила 300 хвилин. Абітурієнтам пропонували кілька тем на вибір або загальну вільну тему, наприклад: «Військова служба як школа характеру» (1919 року).

Усний іспит охоплював такі предмети: обов'язкову релігію, латинську мову, грецьку мову, античну культуру та фізику з хімією.

Реформа 2005 року Унаслідок освітньої реформи 2005 року іспит уперше в Польщі було організовано за новими правилами. Перші проєкти реформи датуються 1999 роком. Реформована система освіти була однією з цілей чотирьох основних реформ, здійснених урядом Акції виборчої «Солідарність» (пол. Akcja Wyborcza Solidarność, AWS).

Нова матура стала другим і завершальним етапом реформи після іспиту восьмого класу. Її впровадження спочатку планували на 2002 рік, але через нормативні неузгодженості та недоліки законодавства початковий термін було скасовано, що дозволило випускникам 2001/2002 навчального року обирати між новою матурою, старою матурою або перехідним варіантом.

Дату впровадження нового формату перенесли на три роки — до весни 2005 року. 2005 року лише випускники п’ятирічних технікумів та п’ятирічних двомовних ліцеїв складали стару матуру (із можливістю обрати не двомовний варіант нової матури; нові двомовні іспити тоді ще не були розроблені). Випускники шкіл для дорослих могли складати матуру за старими правилами до 2008/2009 навчального року.

Детальні описи

Іспит на зрілість (нова Матура) – іспит на зрілість, який проводиться з 2005 року в загальноосвітніх середніх школах та з 2006 року в технічних середніх училищах. Матура (стара Матура) – іспит на зрілість, який проводився до 2004 року в загальноосвітніх середніх школах та до 2005 року в технічних середніх школах.

Основні відмінності між старим та новим іспитами на зрілість У таблиці нижче порівнюються правила нового іспиту на зрілість з правилами іспиту на зрілість 2004 року.

Основні відмінності між старою та новою матурою {| class="wikitable"

! Стара матура

! Нова матураЗагальні положення -Результат іспиту на матуру виражався оцінкою за шкалою від 1 до 6.Результат іспиту на матуру виражається у відсотках. -Екзаменаційна комісія складалася виключно з представників даної школи.До складу комісії входить щонайменше один учитель, який не викладає у даній школі. -Випускник спочатку складав письмові іспити, а потім, залежно від результатів, — усні.Випускник складає усні іспити незалежно від результатів письмових іспитів. -На іспиті з іноземної мови дозволялося користуватися мовними словниками.На іспиті з іноземної мови користування словниками заборонене. -Усні іспити -Усні іспити складалися з усіх обраних предметів, з яких на письмовому іспиті не було отримано оцінки 5 або вище, а також за умови оцінки 4 або вище наприкінці двох останніх років навчання.Усні іспити є обов’язковими для всіх з польської мови та сучасної іноземної мови. -Під час усного іспиту з польської мови учень витягував три питання з літератури та мовознавства і відповідав на них.До 2014/2015 навчального року учень готував презентацію на заздалегідь обрану тему й захищав її перед комісією; від 2014/2015 навчального року виголошує монолог, натхненний культурним текстом. -Усний іспит з іноземної мови наголошував на теоретичному знанні граматичних структур і словникового запасу.Усний іспит з іноземної мови зосереджений на практичному застосуванні граматики й лексики. -Від усного іспиту з іноземної мови звільняли мовні сертифікати (наприклад, FCE, CAE), статус фіналіста або лауреата воєводської олімпіади та інші передбачені умови; у такому разі випускник автоматично отримував найвищу оцінку (6).Лише статус фіналіста або лауреата загальнопольської мовної олімпіади дає право не складати усний іспит; у такому разі автоматично присуджується максимальна кількість балів. -Усний іспит був однаковим за вимогами для всіх випускників.Для усних іспитів немає поділу на базовий і поглиблений рівні (до 2011 року такий поділ існував для іноземних мов). -Питання були різними в кожній школі й визначалися вчителями.Питання є однаковими в межах відповідного воєводства. -Письмові іспити -Два обов’язкові предмети — польська мова та один предмет на вибір.Чотири обов’язкові предмети (до 2013/2014 навчального року — три): польська мова, сучасна іноземна мова, математика (з 2009/2010 навчального року) та один предмет на поглибленому рівні. -Для складання іспиту потрібно було отримати позитивні оцінки (від 2 і вище) з обох предметів.Для складання іспиту необхідно набрати щонайменше 30 % балів з обов’язкових предметів. -Набори завдань укладалися залежно від типу школи — окремо для загальноосвітніх ліцеїв, технікумів, професійних ліцеїв, шкіл для дорослих; у ліцеях також залежно від профілю класу.По всій Польщі застосовуються однакові набори завдань; від 2014/2015 навчального року додаткові предмети складаються лише на поглибленому або двомовному рівні. -Теми відрізнялися залежно від регіону.Теми є уніфікованими на загальнодержавному рівні. -Іспит тривав довше; були дозволені контрольовані виходи, а також дозволялося приносити їжу, пенали, м’які іграшки тощо.Тривалість іспиту коротша; вихід під час іспиту заборонений, як і внесення їжі, пеналів, м’яких іграшок тощо (виняток — медичні рекомендації). -Письмові роботи після завершення не кодувалися й перевірялися вчителями цієї ж школи на основі загального враження.Письмові роботи кодуються та перевіряються зовнішніми екзаменаторами за єдиним ключем відповідей і схемою оцінювання. -До 2013/2014 навчального року рівень (базовий або поглиблений) можна було обирати для письмового іспиту з кожного предмета.Якщо випускник хоче складати обов’язковий предмет також на поглибленому рівні, він складає окремий додатковий іспит, тобто знання перевіряються двічі.