Бірам ульд Дах ульд Абейд (; ) — мавританський політик і борець за скасування рабства. 2017 року журнал «Тайм» включив його до списку «100 найвпливовіших людей», а онлайн-видавець «Middle East Eye» назвав його «мавританським Нельсоном Манделою».

Абейд — лідер міжнародного руху проти рабства, мавританська влада неодноразово заарештовувала та ув'язнювала його. Його справою займалися Ірвін Котлер та Центр прав людини імені Рауля Валленберга.

Ранні роки Народився 1965 року в місті Джідр-ель-Мухген, що неподалік від Росо, область Трарза.

1979 року навчався у середній школі міста Росо, де соціальна нерівність, яка була притаманна і його рідному селу, була ще більш відчутною. Він все глибше усвідомлював, як кастова система, що відокремлювала чорношкіре населення від інших племен, позбавляла маргіналізовані спільноти доступу до освіти та зайнятості, а також ще більше обмежувала їхні можливості здобути незалежність.

У 19 років заснував Національний африканський рух для боротьби з дискримінацією та часто виступав проти жорстокого поводження з темношкірими людьми, пишучи відкриті листи державному секретарю. У 28 років довелося призупинити навчання через фінансові труднощі, і в цей час взяв участь у муніципальних виборах. Однак через три роки вирішив повернутися до навчання та здобув ступінь магістра з історії. Потім навчався на юриста в Мавританії та Сенегалі.

Кар'єра 2007 року Зейне ульд Зейдан, колишній кандидат в президенти, запропонувала Абейду роботу над його політичною програмою, яка виступала за скасування рабства та боротьбу з дискримінацією. Абейд прийняв пропозицію, і того ж року, після голодування, проведеного разом з трьома іншими активістами, урядовці Мавританії заарештували трьох жінок, звинувачених в утриманні дітей у рабстві, у Нуакшоті. Це був перший випадок у Мавританії, коли висунули звинувачення за рабство з моменту криміналізації цієї практики законом 2007 року.

2008 року заснував Ініціативу відродження руху аболіціоністів (IRA-Мавританія), яку він визначає як «організацію народної боротьби», і у якій обіймає посаду президента. Абейд вважає, що його місія як борця за скасування рабства полягає в тому, щоб раби — ізольовані через неграмотність, бідність та географічні обставини — усвідомили можливість життя поза рабством. Він переконаний, що раби пов'язані зі своїми господарями не лише традиціями та економічною необхідністю, а й «хибним тлумаченням ісламу», яке вчить, що рабство не є незаконним, а регулюється релігійним правом.Існує своєрідна неформальна коаліція — бейдани [каста рабовласників], держава, поліція, судді й імами — яка не дозволяє рабам залишати своїх господарів. «Щоразу, коли раб звільняється, а IRA [його антирабовласницька група] не знає про це і не присутня, поліціянти та судді допомагають арабським берберам залякувати раба, доки він не повернеться в покорі».2010 року звільнений з посади старшого радника президента Національної комісії з прав людини в Мавританії за те, що постійно порушував питання рабства. Йому також погрожували судовим переслідуванням та тюремним ув'язненням за «незаконну діяльність», якщо він не призупинить свою активну участь у боротьбі з рабством.

У грудні 2010 року його заарештували, затримали та піддали тортурам під час суперечки між поліцією та групою, коли близько вісімдесяти його активістів прийшли до будинку власника двох рабинь, вимагаючи, щоб його ув'язнили. Абейд сказав поліції, що «ми не підемо, доки ви не звільните дівчат і не посадите цих злочинців до в'язниці».

6 січня 2011 року Абейда разом з двома іншими активістами засудили до дванадцяти місяців ув'язнення. Його ув'язнили в лютому 2011 року, але президент Мавританії Мохаммед ульд Абдель Азіз помилував його.

У серпні 2011 року мавританська поліція жорстоко придушила сидячий страйк перед будівлею поліційної бригади через «протизаконне працевлаштування неповнолітніх». Абейд і десять інших активістів отримали поранення та були ушпиталені до клініки в Нуакшоті.

У квітні 2012 року під час демонстрації в Нуакшоті групу Абейда звинуватили у спаленні ранніх ісламських юридичних текстів Малікійського мазгабу, які дозволяли рабство. Підпали викликали значний резонанс. Президент закликав до смерті Абейда і навіть пообіцяв виконати покарання. Після кількох місяців утримання під вартою та скасування судового розгляду, 3 вересня 2012 року під тиском міжнародної спільноти групу звільнили під заставу.

У травні 2013 року Абейд отримав нагороду Front Line Award для захисників прав людини в небезпеці від ірландської неурядової організації Front Line Defenders, а в грудні 2013 року ушанований премією ООН у галузі прав людини.

2014 року балотувався як кандидат від опозиції на президентських виборах у Мавританії, але програв тодішньому президенту Азізу.

11 листопада 2014 року Абейда та шістнадцять інших активістів IRA, які виступали проти рабства, заарештували за протест проти скасування звинувачень проти рабовласника, який зґвалтував 15-річну рабиню.

Слухання у справі відбулися 15 січня 2015 року, на ньому Абейда разом з двома іншими активістами засудили до двох років позбавлення волі. Апеляцію відхилили у серпні 2015 року.

17 травня 2016 року Верховний суд Мавританії ухвалив рішення про негайне звільнення Абейда разом з іншим активістом Брахімом Білалом Рамданом.

У серпні 2018 року Абейда ув'язнили за «наказом згори», що, на думку багатьох, було спробою перешкодити його участі у вересневих парламентських виборах, на яких він балотувався як опозиційний кандидат, що виступає проти рабства. Попри зусилля влади Мавританії, Абейда обрали до парламенту, перебуваючи у в'язниці. Після свого незаконного ув'язнення та обрання до парламенту він заявив: «Я зроблю все можливе, щоб продемонструвати, що рабство, расизм і тортури є системою управління, створеною невеликою групою людей навколо дуже корумпованого глави держави». Абейд оголосив себе кандидатом у президенти на виборах у червні 2019 року. 22 червня 2019 року він отримав 18,58 % голосів виборців, поступившись Мохаммеду ульду Газуані (52,01 %) та випередивши Сіді Мохамеда ульда Бубакара (17,87 %)'Historic' Mauritanian elections contested by opposition The Arab Weekly, 29 June 2019.

Нагороди та визнання

2013 — Нагорода Front Line для правозахисників, які перебувають у небезпеці, від Front Line Defenders 2013 — Премія Організації Об'єднаних Націй у галузі прав людини 2017 — Prix Mémoires partagees, від Mémoires et Partages 2019 — Почесний докторат Левенського університету

Примітки

Посилання