Latrocinium (від «бандит», яке, своєю чергою, походить від грецького latron «плата» або «найм») — війна, якій не передувало формальне оголошення війни в розумінні римського права; таким чином, партизанська війна проти Риму вважалася формою latrocinium. Зазвичай цей термін перекладається англійською як «бандитизм» або «розбій», однак в античності він охоплював ширше коло підривних або антиавторитарних дій, особливо повстання рабів, організовані під проводом харизматичних лідерів.Grunewald, Bandits in the Roman Empire, pp. 10ff., 58, et passim. При визначенні актів насильства, що мають ідеологічні мотиви поряд із матеріальною вигодою або замість неї, сучасне розмежування між тероризмом і війною може слугувати більш показовим порівнянням для XXI століття.Michael Gaddis, There Is No Crime for Those Who Have Christ: Religious Violence in the Christian Roman Empire (University of California Press, 2005), pp. 20, 151. Грецький термін — leisteia; Платон і Аристотель вважали розбій способом життя, подібним до рибальства чи полювання.
Церковні собори як latrocinia У церковній латині latrocinium — це лайливий термін для вселенських соборів, які вважаються відступницькими або такими, що підривають канонічне право, особливо Другий Ефеський собор, названий «Розбійницьким собором» (Latrocinium Ephesinum) у 449 році.Gaddis, Religious Violence in the Christian Roman Empire, p. 75. Третій Сирмійський собор 357 року, Ієрійський собор 754 року та Пістійський синод 1786 року також описувалися їхніми опонентами як latrocinium. Деякі також вважали Четвертий Константинопольський собор (879–880) latrocinium.John-Peter Pham, Heirs of the Fisherman : Behind the Scenes of Papal Death and Succession (Oxford University Press, 2004), p. 296.
Середньовічне вживання У Середньовіччі latrocinium означало війну без справедливої причини або піратство.
Див. також
Багауди Гібридна війна Спеціальна воєнна операція
Примітки
Посилання
Catholic Encyclopedia: Розбійницький собор в Ефесі (Latrocinium)