Мацей Ґрабовський гербу Кемляда ( 11 вересня 1750, Варшава) — державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, київський мечник (?), підчаший (1716—1726), підстолій (?1718), хорунжий міхаловський (1726—1732), черський (?1733), варшавський (1734—1735), інстигатор коронний (1735—1739), підскарбій надвірний (1739—1744) і великий коронний (1744—1745).
Життєпис Походив зі старої поморської кашубської родини. Його батьком міг бути один із поморських виборців Авґуста II, Владислав або Пйотр. Мав брата Якуба та сестру ЗузаннуHerbarz polski. T. 7: Grabowscy — Hulkiewiczowie / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, skład główny Gebethner i Wolff, 1904, s. 6..
Родина також мала маєтки в Мазовії, адже Ґрабовський пізніше обирався послом із Лівської (1726), Варшавської (1735) та Закрочимської (1746) земель. Мав юридичну освіту. 1710 року став метрикантом (архівістом) коронного скарбуHerbarz polski. T. 7: Grabowscy — Hulkiewiczowie / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, skład główny Gebethner i Wolff, 1904, s. 7..
Пізніше діяльність Мацея Ґрабського була пов'язана з Київським воєводством, де він, імовірно, міг бути мечником київськимUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: Spisy, t. III: Ziemie Ruskie, Zeszyt 4, Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV—XVIII wieku: Spisy, Opracowali Eugeniusz Janas i Witold Kłaczewski, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2002, s. 39., протягом 1716—1726 років обіймав посаду київського підчашогоUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: Spisy, t. III: Ziemie Ruskie, Zeszyt 4, Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV—XVIII wieku: Spisy, Opracowali Eugeniusz Janas i Witold Kłaczewski, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2002, s. 44.. 12 квітня 1718 року невідомий на ім'я Ґрабовський (імовірно — Мацей) згаданий як підстолій київськийUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: Spisy, t. III: Ziemie Ruskie, Zeszyt 4, Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV—XVIII wieku: Spisy, Opracowali Eugeniusz Janas i Witold Kłaczewski, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2002, s. 53.. 1720 року був номінований на чашника коронного, проте номінація не втілилася в життя.
1 січня 1726 року його діяльність перенеслася на територію Королівської Пруссії, де він здобув посаду хорунжого міхаловського. Відмовився від посади близько 30 серпня 1732 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. V: Pomorze — Prusy Królewskie, Zeszyt 2: Urzędnicy Prus Królewskich XV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Mikulski; Wrocław, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1990, s. 112.. 1726 року увійшов до складу генеральної вігерської комісії як хорунжий міхаловський і придворнийMelchior Jakubowski. Wyznaczanie granic własnościowych w osiemnastowiecznej Rzeczypospolitej oraz ich trwanie w krajobrazie na przykładzie dóbr kamedułów wigierskich, [w:] Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 2014, R. 62 Nr 1, s. 24, 27., брав участь у ній також у 1729 та 1730 рокахMelchior Jakubowski. Wyznaczanie granic własnościowych w osiemnastowiecznej Rzeczypospolitej oraz ich trwanie w krajobrazie na przykładzie dóbr kamedułów wigierskich, [w:] Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 2014, R. 62 Nr 1, s. 28..
Мацей Ґрабовський був автором публіцистичного твору з довгою назвою «Розмова двох шляхтичів між собою, рідних братів, обивателів Варшавської землі, одного — домосіда, який ні придворною, ні військовою службою не займається, а з молодості завжди пильнує господарство, іншого — придворного, який як товариш служить при дворі і є краще вихованим». Рукопис, що зберігся в дрезденському архіві в томі «Trois paquets», містить напис із інформацією про автора: «de Mr l'enseigne de Czersk Grabowski» (хорунжий черський Ґрабовський) та про дату створення: «Mois de Juin 1733» (10 липня 1733). Твір не був виданий. Основна теза, яку викладає заможний і освічений придворний, пояснюючи своєму братові, який бідує на господарстві, «які значні заслуги мав перед країною покійний король і якими значними є підстави, щоб обрати після нього сина»Jerzy Dygdała, Antystanisławowska i prosaska publicystyka doby bezkrólewia 1773 r. (Dzieła, autorzy, rozpowszechnianie), [w;] Kwartalnik Historyczny Rocznik C1X, 2002, 2, s. 50-51.. З твору випливає, що Мацей Ґрабовський, принаймні станом на липень 1733 року був черським хорунжим. Цим твором він всіляко пропагував обрання на польський престол Авґуста III, 19 січня 1734 року в Кракові підписав акт його коронації, належав до Варшавської конфедерації 1733 року під проводом . 1734 року був призначений на посаду хорунжого варшавського.
31 грудня 1735 року був номінований на посаду інстигатора коронногоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 50.. 3 січня 1739 року став підскарбієм надвірним короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 131.. Тут, як віцепрезидент заснованої Авґустом II Камери (фінансової палати), він знайшов широке поле для діяльності в управлінні королівськими митами, солеварнями, а особливо — під час упорядкування королівських економій, вилучених з оренди після Францішека Оссолінського. Боровся за збільшення чисельності війська, податок на продаж алкоголю (чопове), який не вдасться зібрати швидко, він радив відкласти на потім, а тим часом раціонально підвищити кварту, проте не обтяжуючи нею столові маєтки короля; відповідальність за перепис євреїв для збору половного він покладав на дідичів. Був послом на сейм 1740 року з Інфлянтського воєводстваTeka Gabryela Junoszy Podoskiego, t. IV, Poznań 1859, s. 713..
5 листопада 1742 року став адміністратором коронного скарбу. Під час управління коронною скарбницею у 1742—1744 роках Ґрабовський збільшив надходження від мита та складського збору на 190 тисяч злотих щорічно, тобто майже на 50 %. Додаткові 87 тисяч злотих він залучив за рахунок вакантних староств, митних конфіскацій та відсотків від позичених сум. Загалом це дало кількасот тисяч злотих на рік, які в інші періоди привласнювали підскарбії та їхні чиновники, нібито й не розтрачуючи державні коштиTomasz Ciesielski, Problematyka badań nad skarbowością Polską i Litewską czsów Saskich (lata 1717—1764), [w:] Miscellanea Historico-Archivistica, t. XII, Warszawa, Wydawnictwo DiG, 2000, s. 100.. Він був одним із найкращих підскарбіїв в історії Речі Посполитої. Розпочав ремонт Вавельського замку в Кракові та Королівського замку у Варшаві, відновив колону Сигізмунда III, вчасно виплачував платню війську". Був послом від Закрочимської землі на сейм 1744 рокуMieczysław Skibiński, Europa a Polska w dobie wojny o sukcesyę austryacką w latach 1740—1745. T. 2. Dokumenty, Kraków 1913, s. 290., на якому склав звіт про стан скарбниці. 16 грудня 1744 року був призначений підскарбієм великим короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 127.. Проте, того ж року через інтригу Генріха фон Брюля у нього відібрали ключі від скарбниціZofia Zielińska, Walka «Familii» o reformę Rzeczypospolitej 1743—1752, Warszawa, 1983, s. 90.. Останній віддав їх Каролю Сєдльніцькому. Король обіцяв компенсувати це сенаторською гідністю, але дав лише посаду референдаря великого коронного. В результаті 2 січня 1745 року Ґрабовський склав повноваження підскарбія. Можливо, він і мав отримати уряд референдаря, і навіть один раз у документі він згадується з цим титулом, але насправді цієї посади він не обіймав.
Ґрабовський був всьоме обраний послом на сейм 1750 року, цього разу від Інфлянтів. Проте під час засідань він був хворим і не виступавDiarjusze sejmowe z wieku XVIII.T.III. Diarjusze sejmów z lat 1750, 1752, 1754 i 1758, Warszawa 1937, s. 35.. Помер 11 вересня 1750 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 169. в Варшаві.
Маєтності, фундації Мацей Ґрабовський володів маєтностями біля Варшави, зокрема, придбав у Клопоцьких 1716 року, в Суходольського 1723 року, Устанув i Кремпу в Раціборських 1726 року, будинок на вулиці Длугій у Варшаві в Боського 1731 року i Ємєлінек у Вижицького 1732 року. Разом із дружиною він був введений у володіння Чарнолясом 1721 року та придбав будинок у під Варшавою 1717 року. Значний маєток після його смерті успадкували його племінники Войцех Ґрабовський та син сестри Свєжавський.
1751 року був заснований конвікт для шляхти (колегіум-інтернат), спочатку — у будинку, подарованому Мацеєм Ґрабовським, а згодом — на Новому місті, у кам'яниці, яку регент купив у Маріанни Потоцької, з роду Огінських. Конвікт, незалежний від колегіуму та його шкіл, становив окрему навчальну інституцію, влаштовану за найновішою модою для найкращої молоді країниStanisław Załęski, Jezuici w Polsce (w skróceniu, 5 tomów w jednym z dwoma mapami), Kraków, 1908, s. 184.. Згодом він трансформувався в Ludwik Piechnik, Jezuickie Collegium Nobilium w Warszawie (1752—1777), [w:] Nasza Przeszłość, t. 35, 1971, s. 116..
Сім'я Мацей Ґрабовський близько 1721 року одружився з Анною з Матхеїв, подружжя дітей не мало.
Примітки
Джерела Władysław Konopczyński, Grabowski Maciej (zm. 1750), [w] Polski słownik biograficzny, T. 8: Girdwoyń Michał — Gross Adam, Wrocław; Kraków; Warszawa, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960, s. 501—502.
Посилання