Патрісія Марвік (, до шлюбу Лі; , Коуденбіт) — шотландська політикиня, яка обіймала посаду спікерки Шотландського парламенту з 2011 до 2016 року. Була депутаткою Шотландського парламенту з 1999 до 2016 року. Обрана від Шотландської національної партії, вона призупинила членство в партії після обрання спікеркою у 2011 році, дотримуючись традиції політичної нейтральності спікера парламенту.

Народилася в Коуденбіті та виросла у Файфі, працювала в благодійній організації Shelter Scotland. На перших в історії шотландських парламентських виборах балотувався від Шотландської національної партії у виборчому окрузі Центральний Файф, але посіла друге місце після Генрі Макліша. Хоча вона не змогла перемогти в одномандатному окрузі на двох виборах, її обрали депутаткою парламенту Шотландії від регіону Середня Шотландія і Файф за регіональним списком. На виборах до Шотландського парламенту 2007 року вона перемогла представницю Шотландської лейбористської партії Крістін Мей і стала депутаткою від виборчого округу Центральний Файф.

Після виборів 2011 року до 4-го скликання парламенту Шотландії Марвік обрана до новоствореного виборчого округу Центральний Файф і Гленротс. Здобувши переважну більшість голосів від Шотландської національної партії, обрана четвертим головою парламенту Шотландії. Марвік — перша жінка, яка обійняла цю посаду. Вона не балотувалася до парламенту на виборах 2016 року, а з 2016 по 2020 рік очолювала раду Національної служби охорони здоров'я Файфу.

Ранні роки Народилася 5 листопада 1953 року в Коуденбіті та виросла у Файфі. Має сім суродженців. У 1992—1999 роках працювала співробітником зі зв'язків з громадськістю в благодійній організації для бездомних «Shelter Scotland»Birth certificate of Patricia Lee, 5 November 1953, Cowdenbeath District 410/01 0055 — National Records of Scotland.

Член парламенту Шотландії На парламентських виборах до Шотландії 1999 року Марвік обрана членкою парламенту від регіону Середня Шотландія і Файф. Вона працювала в команді опозиційної Шотландської національної партії на посадах заступника керівника відділу підприємництва (1999—2000), тіньового міністра місцевого самоврядування (2004), керівника відділу підприємництва та головного міністра місцевого самоврядування (2004—2005) та тіньового міністра житлово-комунального господарства (2005—2007). Була членкою комітетів шотландського парламенту з питань стандартів, юстиції та внутрішніх справ, рівних можливостей, місцевого самоврядування і громад, а також координатором комітету з питань законопроєкту про залізницю Вейверлі (Шотландія) (2004—2006).

На виборах до Шотландського парламенту 2003 року балотувалася в окрузі Центральний Файф і, хоча поступилася з мінімальним розривом, була переобрана депутаткою за регіональним списком від Середньої Шотландії і Файфу. 2007 року Марвік знову висунула свою кандидатуру в Центральному Файфі й цього разу здобула перемогу, здолавши тодішню депутатку-лейбористку Крістін Мей з перевагою у 1166 голосівhttps://webarchive.nrscotland.gov.uk/public/+/https://www.parliament.scot/msps/24879.aspx.

Після виборів 2007 року призначена представником Шотландської національної партії в Адміністративній раді Шотландського парламенту й опікувалась питаннями доступу до парламенту й інформаційної політики.

Спікерка парламенту Шотландії На виборах 2011 року обрана від округу Середній Файф і Гленротс, який виник унаслідок перегляду меж її колишнього округу Центральний Файф. 11 травня 2011 року, коли парламент нового скликання розпочав роботу, її обрали четвертою спікеркою парламенту Шотландії — у другому турі голосування вона здобула підтримку більшості депутатів. Вона стала першою жінкою та другою представницею Шотландської національної партії, яка обійняла цю посаду. У жовтні 2012 року Марвік увійшла до складу Таємної ради, що надало їй право на почесний титул високодостойної.

29 травня 2015 року було оголошено, що після виборів 2016 року Марвік залишить посаду спікерки. Водночас вона завершила і парламентську кар'єру. Після відставки їй запропонували висунути її на одну з державних королівських відзнак, однак вона відмовилася.

Після парламенту У листопаді 2016 року оголосили її призначення на посаду голови ради Національної служби охорони здоров'я Файфу. Вона замінила Аллана Бернса, який пішов у відставку з посади у серпні 2016 року. Вступила на посаду 1 січня 2017 року й обіймала її до 31 грудня 2020 року.

2021 року Марвік написала у Твіттері журналісту Фрейзеру Нельсону, який публікував статті з критикою шотландського уряду: «Ми бачимо вас, Фрейзере. Ми розуміємо, чого ви намагаєтеся досягти. Я ніколи не бачила, щоб ви критикували уряди у Вестмінстері. Самого лише народження в Шотландії недостатньо, щоб бути шотландцем, іноді це лише означає, що перед вами кар'єрист, який прикривається своїм шотландським походженням». Нельсон відповів: «Хоч я й виріс у Шотландському нагір'ї, мабуть, я так і не став „справжнім“ шотландцем. Як ви здогадалися?». Шотландські консерватори заявили, що Марвік «мала б розуміти, що не варто підігравати найрадикальнішому крилу своєї партії», після чого вона видалила допис.

2022 року студентська газета Університету Сент-Ендрюса опублікувала сатиричну статтю, в якій критикувала Ніколу Стерджен, назвавши її «занадто лячною» навіть для пекла, та запропонувала Англії «викинути Шотландію зі складу союзу». Марвік засудила університет, заявивши, що це «не університет Файфу», і назвала студентів «жалюгідними дрібними тролями». «Шкода, що газета „The Saint“, яку видають студенти Університету Сент-Ендрюса, просто підтверджує кожен стереотип, поширені серед жителів Файфу», — написала вона у Twitter. «Бідолашні душі, які не змогли вступити до Оксбриджа, демонструють усілякі упередження — проти шотландців та проти жінок». Місцевий депутат парламенту Віллі Ренні та член парламенту Венді Чемберлен сказали: «Це була одна стаття, опублікована одним студентом з кількох тисяч студентів і співробітників університету Сент-Ендрюс. Вона не відображає погляди співробітників і студентів. Тому для голови Національної служби охорони здоров'я Файфу було абсолютно неприйнятно критикувати весь університет подібними образами». Пізніше Марвік видалила твіт.

Особисте життя Племінниця Марвік — Наталі Макгаррі, колишня депутатка парламенту від східного виборчого округу Глазго.

Примітки

Посилання