Римський італійський храм () — храм Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів у Римі, перший храм Церкви в Італії та 162-й у світі. Про будівництво храму було оголошено 2008 року, церемонія закладання фундаменту відбулася 2010 року під керівництвом Томаса Монсона, а відкриття — після освячення 2019 рокуLast, First. “Latter-day Saint President Russell Nelson dedicates Rome Temple day after historic meeting with Pope Francis” , The Salt Lake Tribune, 10 March 2019. Retrieved on 22 March 2020.. Храм обслуговує членів Церкви в Італії, а також на Мальті, у Греції, Республіці Кіпр, Албанії та в окремих районах РумуніїPovoledo, Elisabetta. “In Center of Catholicism, New Mormon Temple Invites Curious Romans for a Look” , The New York Times, 17 February 2019. Retrieved on 22 March 2020..
Храм спроєктував Нільс Валентінер в архітектурному стилі, що нагадує римо-католицькі церкви.
Історія
Спочатку для будівництва храму була доступна лише невелика земельна ділянка, однак пізніше для будівництва храму та супутніх споруд стала доступною вся ділянка площею 15 акрів.
До спорудження храму на цій землі була ферма, яку Церква придбала 1997 року разом із віллою, оливковим гаєм та відкритою піцерією. Тут час від часу збиралися члени Церкви та проводили різні заходи; протягом певного часу тут також проживали місіонери Церкви.
4 жовтня 2008 року Монсон оголосив про плани будівництва храму в РиміNoyce, David. “Get the first look at Latter-day Saints’ new showcase temple in Rome” , The Salt Lake Tribune.. У межах підготовки до будівництва та процесу отримання дозволів усі потенційні будівельні майданчики в Римі мають бути перевірені на наявність давньоримських руїн шляхом прокладання траншей через кожні 10—15 футів по всій території. Після археологічного обстеження території майбутнього храму було оголошено, що жодних руїн не виявлено, тож будівництво було дозволено.
Церемонія закладання фундаменту храму відбулася 23 жовтня 2010 року під керівництвом Монсона. На церемонії були присутні лише запрошені гості, однак наступного дня її транслювали в молитовних будинках Святих останніх днів по всій Італії. Серед почесних гостей були віцемер Рима Джузеппе Чарді, італійський сенатор Лучіо Малан, а також Монсон, Вільям Р. Вокер та Еріх В. Копішке, кожен із яких був генеральним авторитетом Церкви.
29 березня 2018 року Церква оголосила, що публічні дні відкритих дверей відбудуться з 28 січня до 16 лютого 2019 року, за винятком неділь. Усі 15 апостолів Церкви були присутні на освяченні храмуNoyce, David. “A historic first: All 15 top Latter-day Saint leaders will be in Rome for temple dedication this weekend” , The Salt Lake Tribune, 8 March 2019.. Вважається, що це був перший випадок, коли все Перше президентство та Кворум Дванадцятьох Апостолів перебували в одному місці за межами Сполучених Штатів.
Храм було освячено під час трьох сесій 10 березня 2019 року президентом Церкви Расселом М. Нельсоном, а протягом наступних двох днів відбулися додаткові сесії.
2020 року, як і всі інші храми Церкви, Римський храм було закрито під час пандемії COVID-19Stack, Peggy Fletcher. “All Latter-day Saint temples to close due to coronavirus” , The Salt Lake Tribune, 26 March 2020..
Дизайн та архітектура
Нільс Валентінер, архітектор Римського храму, зазначав, що його дизайн був натхнений римо-католицькою церквою Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане в Римі, із вигнутими формами як зовні, так і всередині будівлі. Поверхні в усьому храмі, зокрема підлоги, стіни та стільниці, виготовлено з мармуру Perlato Svevo, видобутого в Італії. Також використано інші види каменю з Італії, Іспанії, Туреччини та Бразилії.
Ділянка
Храм займає частину церковної ділянки площею 15 акрів неподалік від кільцевої автомобільної дороги Grande Raccordo Anulare у районі Чинкуїна на північному сході Рима. Ділянка розташована в римському муніципалітеті III (раніше IV), уздовж Віа-ді-Сеттебаньї.
Комплекс включає храм, молитовний будинок Церкви, центр для відвідувачів, Центр сімейної історії, площу, житло для гостей, а також ландшафтні сади та фонтани.
Римський храм — триповерхова будівля, де члени Церкви здійснюють релігійні обряди. Він розташований у східній частині ділянки, на верхній частині площі, від якої кам'яні сходи та фонтани ведуть униз до центру для відвідувачів на протилежному кінці. Молитовний будинок, де члени Церкви та відвідувачі збираються на недільні богослужіння та громадські заходи протягом тижня, розташований на заході. В іншій будівлі на півночі розміщено житло для відвідувачів, які прибувають здалеку, та Центр сімейної історії, що надає ресурси, приміщення, обладнання й послуги для генеалогічної роботи.
Зовнішній вигляд
Храм споруджено з граніту Bianco Sardo. На зовнішній частині храму встановлено статую ангела Моронія; споруда також має два прилеглі шпилі. У дизайні використано елементи, що відображають як місцеву культуру, так і ширшу церковну символіку.
Інтер'єр
Біля входу до храму розташована вітражна стіна від підлоги до стелі, на якій зображено сцену з життя Ісуса Христа. Оливкове дерево та його листя зображені на інших вітражах. Серед інших особливостей інтер'єру — овальні сходи, фреска з італійським пейзажем від узбережжя до пагорбів у залі для навчання, кімната для наречених у стилі бароко з кришталевими бра та розписаними стільцями, а також рельєфні білі килими в кімнатах запечатування та целестіальній кімнаті. Крім того, баптистерій має еліптичний фонтан, інкрустації з каменю та орнаменти у вигляді римського листя аканта. По всьому храму розміщені оригінальні картини.
Храм включає два обрядові зали, три кімнати запечатування та баптистерій для хрещення за померлих.
Символіка
Дизайн храму містить елементи церковної та біблійної символіки, які надають духовного значення його зовнішньому вигляду та функціям. Важливим мотивом є оливкове дерево та дерево життя, що символізують воскресіння Христа. Ця символіка пов'язана зі здатністю оливкових дерев відновлюватися та давати нові пагони навіть після пошкодження кореневої системи.
Центр для відвідувачів
Біля входу до центру для відвідувачів розташована вітражна композиція, створена командою з 25 художників під керівництвом Тома та Гейл Голдман. Вона містить 100 відсилань до земного життя Христа, зокрема символи з Його притч у Новому Завіті.
За вітражем, з іншого боку, розташована копія статуї Христос Бертеля Торвальдсена, а також копії його дванадцяти статуй апостолів, оригінали яких містяться в лютеранському соборі Богоматері в Копенгагені. Статуї розташовані в ротонді обличчям до храму на тлі італійського пейзажу.
Навпроти статуй розташоване прозоре вікно від підлоги до стелі, завдяки якому статуя Христа візуально поєднується з храмом на протилежному боці території. Подібний ефект можна побачити й зовні центру для відвідувачів, звідки храм відображається поруч зі статуєю Христа.
Серед інших особливостей центру для відвідувачів — окремі кімнати та тихі місця для роздумів або спілкування місіонерів із людьми, які цікавляться Церквою, а також невеликий театр, де демонструється відео «Бурі життя» про те, як люди стикаються з реальними життєвими труднощами та долають їх. Крім того, представлено велику модель храму, яка демонструє його кімнати, облаштування та особливості інтер'єру. Також експонується карта з розташуванням молитовних будинків Церкви по всій країні.
Президенти храму
Храмами Церкви керують президент храму та матрона, кожен із яких зазвичай служить протягом трьох років. Президент і матрона наглядають за адміністративною діяльністю храму та здійснюють керівництво й навчання як його відвідувачів, так і персоналу.
Крейг Н. Пачіні, який служив у 2019—2022 роках, був першим президентом храму, а Джулі А. Пачіні — його першою матроною. Станом на 2025 рік президентом храму є Даніеле Луї, а матроною — Сеттімія Лучія Петарра.
Доступ
14 січня 2019 року Церква оголосила про публічні дні відкритих дверей, які відбулися з 28 січня до 16 лютого 2019 року, за винятком неділь. Після завершення днів відкритих дверей храм було освячено Расселом М. Нельсоном під час семи сесій, що відбулися 10—12 березня 2019 року.
Як і всі храми Церкви, він не використовується для недільних богослужінь. Члени Церкви вважають храми священними домами Господа. Після освячення храму ввійти до нього для участі в обрядах можуть лише члени Церкви, які мають чинну храмову рекомендацію. Центр для відвідувачів відкритий для широкої публіки.
Примітки