Вольки (, , ) — кельтський народ або група народів, засвідчена з 3 століття до нашої ери у широко розрізнених частинах кельтського світу. Сучасні дослідження вказують на формування цієї групи в Центральній Європі, звідки мобільні групи з цією назвою поширилися як на схід, у басейн середнього Дунаю, Паннонію та зрештою Анатолію, так і на захід у південну Галлію.
Античність Грецькі та римськіЮлій Цезар говорить у «Записках про Галльську війну» про розселення вольків, цитуючи Ератосфена. «Hannibal ceteris metu aut pretio pacatis iam in Volcarum peruenerat agrum, gentis ualidae. Colunt autem circa utramque ripam Rhodani;» Тит Лівій, Історія, XXI, 26. історики зазначають, що вольки розселилися в південній Франції, долині річки Ебро, Богемії, малоазіатській Галатії.
Вольки, поряд з боями, виставляли війска і брали участь у багатьох війнах і великих переселеннях кельтівVenceslas Kruta, Celts: History and Civilization, Hachette Illustrated, Londres, 2004, стор. 204.. Вважається, що вони походили з Баварії. Близько IV століття до н. е. вольки розділилися на арейкомийську та тектосагську гілки. У 279 році до н. е. входили до складу армії галлів, які вторглися до Стародавньої Македонії, коли сталася Фермопільська битва. У III столітті до н. е. вольки, прибувши на територію Нарбонну, асимілювали елісиків.
Середні століття До V століття германці називали так взагалі кельтів і представників романізованих народів (, , дав.-верх.-нім. walch — «чужоземець, кельт, представник романських народів», сер.-ниж.-нім. wale — «іноземець»). Ранній приклад застосування етноніма є в «Пісні мандрівника» другої половини VI століття, де царство Цезаря називається walaric, welshry, rum-walas. Етноніму «вольки» споріднені слова «валлони», «Вельс», яким англосакси і юти називали частково романізованих кельтів Британських островів, «Валльгау» та інші когнатиWelsh ; Walloon // Online Etymology Dictionary«The name 'Vlach' or 'Wallach' applied to them by their neighbours is identical with the English Wealh or Welsh and means „stranger“, but the Vlachs call themselves Aromani, or „Romans“.» (H.C. Darby. "The face of Europe on the eve of the great discoveries' // The New Cambridge Modern History. — vol. 1, 1957:34).. Словом у старонімецькій мовному просторі називалися Італія та Франція, а в сучасній німецькій мові так називається франкомовна частина Швейцарії. У польській мові досі Італія називається . У IX—XII століттях етнонім закріпився за «волохами» — східнороманськими народами. Протягом 2-го тисячоліття існували різні державні утворення влохів. Після перетворення Об'єднаного князівства Волощини та Молдови (1858—1861) на Румунське королівство (1881—1947) етнонім «волохи» поступово виходить з ужитку. Відомий лінгвіст, славіст і балтиніст Макс Фасмер у своєму словнику називає його застарілим. Тим не менш, етнонім залишається самоназвою кількох малих східнороманських етносів.
Примітки
Література
Посилання Celtes : Belges, Boïens, Rèmes, Volques, une ancienne exposition au Musée royal de Mariemont. Les tribus celtiques de la Gaule romaine