Андрі́й Фе́дорович Білоу́с ( 28 квітня 1976, Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український театральний режисер, театральний педагог, актор, драматург, перекладач, директор-художній керівник Київського національного академічного Молодого театру (2012—2025). Заслужений діяч мистецтв України. Лауреат Державної премії ім. Олександра Довженка (2004).
Життєпис Народився 28 квітня 1976 року в місті Василькові, Київської області, в родині військовослужбовця.
Освіту актора драматичного театру та кіно отримав з 1994 по 1998 роки у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого (майстерня Юлії Ткаченко); режисера драматичного театру — з 1999 по 2004 (майстерня Володимира Судьїна). З 2005 по 2008 — аспірант кафедри режисури та майстерності актора (науковий керівник — професор Володимир Судьїн).
Режисер Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра з 2003 року. Викладач режисури та акторської майстерності Київського національного університету театру ім. Івана Карпенка-Карого з 2005 року. 24 квітня 2025 року Міністерство освіти і науки України затвердило Білоуса у вченому званні доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми. У червні 2025 року трудові відносини університету з ним були повністю припинені.
Художній керівник театру «Театральна майстерня Андрія Білоуса» (А. Бетка) 2009-2012. У 2012—2025 роках — директор–художній керівник Київського національного академічного Молодого театру.
Виставою «Замах на самотність» у жовтні анонсовано відкриття театру Андрія Білоуса Dark Club Theatre.
Розслідування
Звинувачення в сексуальних домаганнях У січні 2025 року колишня студентка Білоуса звинувачувала його в сексуальних домаганняхВикладача Карпенка-Карого та режисера Андрія Білоуса звинуватили в домаганнях до студенток. Що відомо?. Колишня балетмейстерка Молодого театру Лідія Соклакова та ще низка театральних діячів підтримали дівчинуРежисера Молодого театру Андрія Білоуса звинувачують у сексуальних домаганнях: що відомо.
КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого подав заяву до Національної поліції України для отримання правової оцінки ситуації, а також ініціював службову перевірку щодо БілоусаАвторка анонімного відео зі звинуваченнями Андрія Білоуса назвала своє ім'я: що відомо. 30 січня 46 працівників Молодого театру написали заяву до Київської міської адміністрації з проханням усунути Білоуса з посади директора театру на час слідстваВстало пів зали: домагання Білоуса підтвердила велика кількість артистів «Молодого театру».
10 лютого 2025 року близько 200 студентів і театральних працівників провели мітинг під Молодим театром і КМДА із закликами відсторонити Білоуса з посади директора театруПідтримую 46" та «Не мовчи» під Молодим Театром триває мітинг проти сексуального насильства в театрах. КМДА відсторонило Білоуса та створило в театрі спеціальну комісію для розслідуванняАндрія Білоуса відсторонили від посади на тлі протестівhttps://kyiv.npu.gov.ua/news/za-faktom-mozhlyvykh-nepravomirnykh-dii-vykladacha-stolychnoho-universytetu-politsiia-rozpochala-kryminalne-provadzhennia. У травні 2025 року Білоус подав заяву на звільнення з посади директора «за угодою сторін». Поліція відкрила кримінальне провадження щодо нього за ст. 153 ККУ — сексуальне насильствоПоліція відкрила кримінальне провадження щодо Андрія Білоуса, якого звинуватили в домаганнях. 21 жовтня Білоусу оголосили підозру в згвалтуванні та сексуальному насильстві студенток, у тому числі неповнолітніхАндрій Білоус, скандальний керівник «Молодого театру», отримав підозру за сексуальне насильство над студентками. Білоус заперечив провину, відмічаючи у коментарях, що для нього «секс буває вербальним», а також розповів, що дівчата нібито самі «довіряли йому свою таємницю».
15 грудня Печерський суд Києва продовжив тримання під вартою до 21 січня 2026 року.
Постановки
Навчальний театр КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого — «Безталанна» за п'єсою Івана Карпенко-Карого (дипломна вистава українського курсу. Художній керівник курсу Е. Митницький) — «Валентин і Валентина» за п'єсою Михайла Рощина (дипломна вистава українського курсу. Художній керівник курсу О. Шаварський) — «Лихо з розуму» за п'єсою Олександра Грибоєдова (дипломна вистава українського курсу. Художній керівник курсу Е. Митницький)
Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського — «Чоловік, дві жінки і вбивця за дверима» за п'єсою «Двері в суміжну кімнату» А. Ейкбурна
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра — «Веселіться! Все гаразд!?» за п'єсою «Аделаїда» Є. Унгарда — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмон Ростана — «Небезпечні зв'язки» за романом П'єр де Лакло (власна інсценізація) — «Лоліта» за романом Володимира Набокова (власна інсценізація)Сегодня на киевской сцене — премьера спектакля «Лолита» 2008 — «Річард III» за п'єсою Вільяма Шекспіра — «Найвище благо на світі» за п'єсою «Місяць на селі» Івана Тургенєва — «Чого хочуть жінки» за п'єсами «Жінки в народних зборах, Лісістрата» Арістофана
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» — «Жінка в пісках» за романом Кобо Абе (власна інсценізація) 2004 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка
Київський театр «Ательє 16» — «Ріверсайд Драйв» за п'єсою Вуді Аллена — «Навь» за п'єсою «Коли повертається дощ» Неди Нежданої
Київський академічний театр юного глядача на Липках — «Закохана витівниця» за п'єсою Лопе де Вега
Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії — «Чарівниця» за п'єсою «Безталанна» Івана Карпенко-Карого — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка
Київський театр маріонеток — «Сволочи» за п'єсою «Ночь Гельвера» Інгмара Вілквіста
Новий драматичний театр на Печерську спільно з Театральною майстернею А. Білоуса — «Щастя» за повістю «Река Потудань» Андрія Платонова (власна інсценізація)
Київський національний академічний Молодий театр — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта — «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера 2014 — «Жара» за повістями «Наталі» та «Мітіне кохання» Івана Буніна — «Зачарований» за п'єсою «Безталанна» Івана Карпенко-Карого 2015 — «Однорукий» за п'єсою «Однорукий зі Спокано» Мартіна Макдони — «Горе з розуму» за п'єсою Олександра Грибоєдова , 25 січня — «Гагарін і Барселона» за оповіданнями Юрія Винничука, Руслана Горового, Любко Дереша, Сергія Жадана, Євгенії Кононенко (вистава режисерського курсу університету ім. Карпенка-Карого під худ. керівництвом А. Ф. Білоуса) (Проект «Про-ЗА- Театр») 2017, 28 грудня — «Місто Сонця» за мотивами п'єси «Майстер Сольнес» Генріка Ібсена , 16 березня — «Куди піти?» за мотивами маловідомих оповідань Антон Чехова 2018, 21 травня — «100 років молодий» Андрія Білоуса 2018, 28 вересня — «Homo Ferus або сука-любов!» за мотивами п'єс «Сто тисяч» і «Наймичка» Івана Карпенка-Карого , 8 травня — «Ласкаво просимо до пекла» за п'єсою «Мамочки» Володимира Зуєва 2019, 12 листопада — «Сон літньої ночі» за п'єсою Вільяма Шекспіра , 14 лютого — «Шинель» за повістю Миколи Гоголя , 3 січня — «Жагуча таємниця» за новелами Стефана Цвайга 2023, 27 травня — «Кролик Гарві» за п'єсою «Гарві» Мері Чейз 2023, 6 червня — «Королева краси» за п'єсою «Королева краси з Лінана» Мартіна Мак-Дони 2023, 12 листопада — «Симулянти» за мотивами п'єси «Удаваний хворий» Мольєра , 17 березня — «Декамерон» за новелами Джованні Боккаччо 2024, 17 вересня — «Комедія помилок» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра (виставу створено для Шекспірівського фестивалю, перший показ відбувся 22 серпня 2024 року у Вероні) 2024, 19 жовтня — «Небезпечні зв'язки» за романом П'єр де Лакло
Український малий драматичний театр , 17 жовтня — «Зозуля» за повістю Валерія Шевчука
Сценічні читання німецькомовної драматургії (Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки) 2003 — «Арабська ніч» за п'єсою Р. Шіммельпфенніга 2004 — «Водоманія» за п'єсою Ф. Каттера
Новітня французька п'єса. Центр Леся Курбаса 2003 — «Репетиція в театрі злочину» за п'єсою Ж. Моклера
Фільмографія — «Пейзаж душі після сповіді» реж. Віктор Політов — Григорій Сковорода — «Леді Бомж» — аптечний робітник — «Мамай» реж. Олесь Санін — козак Мамай — «Украденне щастя» — епізод — «Жіночий лікар-2» (57-я серія «Зрозуміти, пробачити») — Дмитро Нікітін 2013 — «Поводир» — генерал — «Алмазний хрест» — Ротенберг — «Клан ювелірів» — Кирило, юрист «Галицького ювеліра» 2015 — «Спитайте у осені» — Олег, продюсер
Фестивалі «Славянские встречи» м. Гомель, («Веселіться! Все гаразд!?»), 2004 «Тернопільські театральні вечори» м. Тернопіль, («Жінка в пісках»), 2005 «Етно-діа-сфера» м. Мукачево, («Сірано де Бержерак»), 2006 «М.Арт Контакт» м. Могильов, («Сірано де Бержерак»), 2007 «Мельпомена Таврії» м. Херсон, («Чарівниця»), 2007 «Мельпомена Таврії» м. Херсон, («Украдене щастя») 2008 «М.Арт Контакт» м. Могильов, («Сволочи»), 2009 «Гогольфест» м. Київ, («Сволочи»), 2009 «Міжнародний Платонівський фестиваль» м. Вороніж, («Щастя»), 2012 Міжнародний кінофорум «Золотий Вітязь», м. Москва, («Загадкові варіації»), 2013 45-е Всеукраїнське свято «Вересневі самоцвіти-2015», м. Кропивницький («Зачарований»), 2015 XXIV Міжнародний фестиваль «Слов'янські зустрічі», м. Чернігів («Зачарований»), 2016 Фестиваль сценічних мистецтв у Франківську «Час театру», («Загадкові варіації»), 2016 Всеукраїнський театральний фестиваль «ЧЕХОВФЕСТ», м. Суми («Загадкові варіації»). (Номінація — Найкращий монолог «Мить одкровення»), 2016 Х театральний фестиваль «Класика сьогодні», м. Дніпро, («Жара»). (Лауреат в номінації «За бездоганний акторський ансамбль»), 2016 ХІІІ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», м. Херсон, («Однорукий»), Номінації: «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща чоловіча роль» (С. Боклан), 2016 ХІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, («Однорукий»), 2016 ХІІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, м. Ніжин, («Украдене щастя»), 2016 Театральний фестиваль «Золотий лев-2018» («Однорукий»), 2018 World Theatre Education Alliance 2019 International Theatre Festival у Пекіні (Китай) — вистава-переможець «Сон літньої ночі», 2019 Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «ГРА» — найкраща вистава камерної сцени, 2020
Премії Лауреат державної премії імені Олександра Довженка (2004, «Мамай») Лауреат премії «Київська пектораль» (2004, «Веселіться! Все гаразд!?» режисерський дебют) Переможець конкурсу молодих митців «Старт»(2004, «Веселіться! Все гаразд!?») Лауреат премії «Київська пектораль» (2005, «Жінка в пісках» найкраща вистава камерної сцени) Переможець конкурсу «Бієнале актуальних мистецтв» (2005, «Украдене щастя») Лауреат премії «Київська пектораль» (2011, «Щастя» найкраща вистава камерної сцени) Лауреат премії ім. Сергія Данченко (2013) Заслужений діяч мистецтв України Увійшов у список десяти найвпливовіших українських режисерів, за версією щотижневика «Дзеркало тижня» Лауреат премії ім. Миколи Садовського (2019)
Державні нагороди Орден «За заслуги» III ступеня (2020)
Примітки
Посилання
АФИША-WEEKEND: молодой театр открывает сезон Радио Голос Столицы Avanscena Mardan Bilous «Мудрий стратег з молодою душею» , Журнал «Театрально-концертний Київ» Андрей Билоус, украинский режиссёр и актер, — гость ток-шоу «Люди. Hard Talk» Андрій Білоус у проекті «ВЕСНа» Андрій Білоус — Особистості — 2015, Theatre in UA «Театру нужна молодая кровь», IDEALIST.media Життєві історії. Андрій Білоус — художній керівник Київського академічного Молодого театру, Телеканал Київ Режиссер андрей билоус: «если в нашей жизни есть секс, то почему же его не должно быть в украинском театре?» , Газета «Дзеркало тижня» О правильном перевоплощении актера и влиянии театра на психику зрителя. prm.global. КУБ Андрій Білоус. Інтерв'ю, Проект «Україна єдина» на каналі «УТР»