Ге́нріх Га́млетович Мхітаря́н (; 21 січня 1989, Єреван, СРСР) — вірменський футболіст, півзахисник збірної Вірменії та італійської «Інтернаціонале». Син футболіста Гамлета Мхітаряна.

Почесний громадянин Єревана (2012). Багаторазовий чемпіон Вірменії та України, сім разів визнавався футболістом року у Вірменії, найкращий бомбардир українського чемпіонату 2012/13. Найкращий бомбардир в історії збірної Вірменії.

Біографія Народився в Єревані 21 січня 1989 року в родині футболіста. У 1990 році переїхав до Франції, де грав його батько Гамлет Мхітарян, там Генріх вивчив французьку мову. Після смерті батька з родиною повернувся в Єреван, де почав займатися футболом в академії «Пюніка».

У 2003 році у віці 14 років відправився на чотиримісячне стажування в бразильський клуб «Сан-Паулу». Там познайомився з такими футболістами як Ернанес, Лукас, Оскар, Денілсон.

У 2017 році нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня.

Клубна кар'єра

«Пюнік» Почав кар'єру в єреванському клубі «Пюнік». Був одним з лідерів клубу. Перший гол у Прем'єр-лізі забив у вересні 2006 року в єреванському матчі проти «Ширака». У тій грі 17-річний футболіст вперше був включений в основний склад «Пюніка» і вже на 18 хвилині вразив ворота досвідченого Раймонда Задуряна.

У чемпіонаті Вірменії 2009 року Мхітарян очолював список бомбардирів з 11 м'ячами. У його послугах були зацікавлені московський «Локомотив», київське «Динамо», аргентинський «Бока Хуніорс», французькі клуби «Олімпік Ліон» і «Лілль».

«Металург» (Донецьк) 18 червня 2009 року перейшов в донецький «Металург». Вперше за клуб зіграв 18 червня 2009 року, в матчі «Металург» - «Донецьксталь» (7:0), спершу він точно пробив головою з подачі кутового, а потім забив метрів з 15, відправивши м'яч у кут воріт. 13 липня 2009 року був офіційно представлений як гравець «Металурга», Мхітарян узяв 22 номер. 16 липня 2009 офіційно дебютував за «Металург» у матчі Ліги Європи УЄФА, «Металург» — МТЗ-РІПО (3:0), в тому матчі він відзначився забитим голом. У Прем'єр-лізі України дебютував 19 липня 2009 року в матчі «Металург» - «Дніпро» (0:0). На проведеній 22 грудня 2009 року в штаб-квартирі Федерації футболу Вірменії церемонії нагородження лауреатів минулого сезону з великим відривом від переслідувачів завоював приз «Найкращого футболіста Вірменії-2009». Став володарем спільного призу від фанатської організації «First Armenian Front» (FAF) і інтернет-порталу ArmFootball.com - «Симпатія FAF».

«Шахтар» (Донецьк) 27 серпня 2010 з'явилася інформація, що півзахисником крім донецького «Шахтаря» цікавляться бременський «Вердер» і англійський «Тоттенгем Готспур». Інформація про інтерес «шпор» до хавбека з'явилася на одному з сайтів уболівальників англійського клубу. Через 3 дні Мхітарян підписав з «Шахтарем» контракт на 5 років. Сума контракт склала 7,5 млн доларів США. Як і в попередніх клубах Мхітарян взяв собі футболку з 22-м номером.

У травні 2012 року став найкращим гравцем «Шахтаря» сезону 2011/12 по голосуванню на офіційному сайті команди. У тому ж місяці став найкращим гравцем СНД за версією «Спорт-Експрес».

15 липня 2012 року в матчі 1 туру чемпіонату України проти київського «Арсеналу» зробив дубль і дві гольові передачі тим самим допоміг «Шахтарю» виграти з рахунком 6:0, а також стати найкращим гравцем матчу. 19 серпня в матчі 6-го туру проти одеського «Чорноморця» (5:1) вперше за «Шахтар» зробив хет-трик. У матчі 10 туру проти «Дніпра» забив гол у відповідь, що став 100-м в 261 офіційному матчі його професійної кар'єри. Мхітарян увійшов до Клубу-100, ставши його 19-м членом.

19 вересня 2012 року в матчі Ліги чемпіонів проти данського «Норшелланн» (2: 0) зробив дубль і став першим вірменським футболістом, який забив гол в турнірі.

У сезоні 2012/2013 Генріх встановив новий рекорд в чемпіонаті України за забитими м'ячами в першому колі - 18 м'ячів.

11 травня 2013 року Мхітарян побив рекорд за забитими м'ячами протягом сезону в чемпіонаті України зробивши дубль в матчі проти сімферопольської «Таврії».

«Боруссія» (Дортмунд) Після вдалого сезону в складі «Шахтаря» Генріх Мхітарян виявив бажання покинути стан «гірників» і перебратися в сильніший клуб. Футболіста бажали бачити французький «Парі Сен-Жермен», англійські «Ліверпуль», «Манчестер Сіті», «Челсі» і «Тоттенгем» , італійський «Ювентус» і дортмундська «Боруссія». Спочатку найближче до підписання гравця був «Ліверпуль», вболівальники якого навіть стали розучувати правильну вимову прізвища вірменського футболіста. Однак його випередила дортмундська «Боруссія», яка 8 липня 2013 року оголосила про підписання футболіста. Контракт був укладений на чотири роки, сума трансферу склала € 27,5 млн. Перехід Мхітаряна став найдорожчим трансфером в історії клубу. У новій команді вірменський футболіст взяв собі 10-й номер. 4 вересня 2013 року Мхітарян забив свої перші офіційні голи за дортмундську «Боруссію», зробивши дубль проти «Айнтрахта» (1: 2).

22 жовтня 2013 забив свій перший м'яч у матчі Лізі чемпіонів УЄФА за «Боруссію» в грі проти «Арсеналу» (1:2). У першому сезоні за новий клуб Мхітарян забив у Бундеслізі 9 м'ячів і віддав 10 гольових передач, будучи одним з лідерів команди.

У Суперкубку Німеччини Мхітарян відкрив рахунок у зустрічі, забивши у ворота Мануеля Ноєра. В результаті дортмундська команда виграла матч з рахунком 2:0 і завоювала перший (і єдиний) трофей у сезоні. Однак попри непоганий початок результати як півзахисника, так і команди в цілому знизилися. В результаті ефективність Мхітаряна в порівнянні з минулим сезоном значно впала, а «Боруссія» вперше за останні роки не змогла потрапити в Лігу чемпіонів.

Сезон 2015/2016 почався з того, що колишній наставник Юрген Клопп подав у відставку, а його місце зайняв Томас Тухель. Зі зміною тренера Мхітарян діяв упевнено й почав забивати. У другому матчі кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти австрійського «Вольфсберга» відзначився хет-триком. У першому матчі Бундесліги проти «Боруссії» (Менхенгладбах) зробив дубль. У двох матчах кваліфікації Ліги Європи проти норвезького «Одд Гренланд» забив два голи і зробив дві гольові передачі. За результатами сезону Генріх став найкращим асистентом Бундесліги (15 результативних передач).

Генріх Мхітарян був визнаний найкращим гравцем сезону 2015/2016 за версією футболістів Бундесліги. Вболівальники, які голосували на сайті Deutsche Welle, також визнали його найкращим гравцем сезону.

У червні 2016 року Мхітарян повідомив керівництву «Боруссії», що не збирається продовжувати контракт з клубом, який закінчується в 2017 році. Його агент Міно Райола заявив, що Мхітарян хоче перейти в «Манчестер Юнайтед».

«Манчестер Юнайтед» 2 липня 2016 року директор «Боруссії» Ханс-Йоахім Ватцке повідомив, що німецький клуб прийняв пропозицію про трансфер Мхітаряна в англійський клуб «Манчестер Юнайтед». 6 липня «МЮ» оголосив про перехід Мхітаряна. Вірменський півзахисник підписав з англійським клубом чотирирічний контракт. Сума трансферу склала, за деякими даними, 26,3 млн фунтів. 7 серпня 2016 року Мхітарян дебютував у складі «Юнайтед», вийшовши на останніх хвилинах переможного матчу за Суперкубок Англії проти «Лестер Сіті».

24 травня 2017 Мхітарян відзначився голом на 48-й хвилині у ворота «Аякса» у фіналі Ліги Європи 2017. Його гол став другим у переможному для «Юнайтед» фіналі.

Загалом за півтора сезону в лавах манкуніанців узяв участь у 63 матчах усіх турнірів, відзначившись 13 голами.

«Арсенал» 22 січня 2018 року оголошено, що гравець переходить до лондонського «Арсенала» в обмін на чилійського нападника Алексіса Санчеса.

Провівши в Лондоні півтора сезону, на початку вересня 2019 року погодився приєднатися на умовах оренди до римської «Роми», ставши таким чином першим футболістом з Вірменії в італійській Серії A.

Виступи в Італії У римському клубі став важливою фігурою у півзахисті і, коли влітку 2020 року гравець і лондонський «Арсенал» домовились про передчасне припинення контракту, «Рома» підписала гравця на постійних умовах. Загалом відіграв за «вовків» три сезони, взявши участь у 116 іграх і забивши 29 голів.

У липні 2022 року 33-річний півзахисник підписав дворічну угоди з міланським «Інтернаціонале».

Національна збірна Гравець національної збірної Вірменії, за яку дебютував 14 січня 2007 року в матчі з Панамою. Поступово став не лише її основним гравцем, але й ключовою фігурою в атакувальних побудовах команди. Найкращий бомбардир в історії національної збірної (32 голи).

Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 13 серпня 2022 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2006 «Пюнік» (Єреван) ЧВ 12 1 - - - - - - - - - 12 1 2007 ЧВ 24 12 КВ 4 0 ЛЧ 2 0 - - - 30 12 2008 ЧВ 24 6 КВ 6 3 ЛЧ 2 0 - - - 32 9 2009 ЧВ 10 11 КВ 3 2 - - - - - - 13 13Усього за «Пюнік» 70 30 13 5 4 0 - - 87 35 2009–10 «Металург» (Донецьк) УПЛ 29 9 КУ 2 1 ЛЄ 6 4 - - - 37 14 лип.-серп.2010 УПЛ 8 3 - - - - - - - - - 8 3Усього за «Металург» 37 12 2 1 6 4 - - 45 17 2010–11 «Шахтар» (Донецьк) УПЛ 17 3 КУ 3 1 ЛЧ 7 0 - - - 27 42011–12 УПЛ 26 10 КУ 4 1 ЛЧ 6 0 СКУ 1 0 37 112012–13 УПЛ 29 25 КУ 4 2 ЛЧ 8 2 СКУ 1 0 42 29Усього за «Шахтар» 72 38 11 4 21 2 2 0 106 44 2013–14 «Боруссія» (Дортмунд) БЛ 31 9 КН 5 2 ЛЧ 10 2 СКН 0 0 46 132014–15 БЛ 28 3 КН 6 1 ЛЧ 7 0 СКН 1 1 42 52015–16 БЛ 31 11 КН 6 5 ЛЄ 15 7 - - - 52 23Усього за «Боруссію» 89 23 17 8 32 9 1 1 140 41 2016–17 «Манчестер Юнайтед» ПЛ 24 4 КА+КЛ 3+2 1+0 ЛЄ 11 6 СА 1 0 41 11 2017-січ. 2018 ПЛ 15 1 КА+КЛ 1+1 0 ЛЧ 4 1 СУ 1 0 22 2Усього за «Манчестер Юнайтед» 39 5 7 1 15 7 2 0 63 13 січ.-черв. 2018 «Арсенал» ПЛ 11 2 КА+КЛ 0+0 0 ЛЄ 6 1 СА - - 17 32018–19 ПЛ 25 6 КА+КЛ 0+3 0 ЛЄ 11 0 - - - 39 6 лип.-вер. 2019 ПЛ 3 0 КА+КЛ 0+0 0 ЛЄ 0 0 - - - 3 0Усього за «Арсенал»39830171--599 2019–20 «Рома» A 22 9 КІ 0 0 ЛЄ 5 0 - - - 27 9 2020–21 A 34 13 КІ 1 1 ЛЄ 11 1 - - - 46 15 2021–22 A 31 5 КІ 2 0 ЛК 10 0 - - - 43 5Усього за «Рому» 87 27 3 1 26 1 - - 116 29 2022–23 «Інтернаціонале» A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 1 0Усього за кар'єру 435 143 56 20 123 24 5 1 621 188

Статистика виступів за збірну Станом на 13 серпня 2022 року

Досягнення Клубні «Пюнік» Чемпіон Вірменії: 2006, 2007, 2008, 2009 Володар Кубка Вірменії: 2009 Володар Суперкубка Вірменії: 2007, 2008

«Шахтар» Чемпіон України: 2011, 2012, 2013 Володар кубка України: 2011, 2012, 2013 Володар Суперкубка України: 2012

«Боруссія» Віцечемпіон Німеччини: 2014 Фіналіст кубка Німеччини: 2014, 2015

«Манчестер Юнайтед» Переможець Ліги Європи УЄФА: 2017

«Рома» Переможець Ліги конференцій УЄФА: 2022

«Інтернаціонале» Чемпіон Італії: 2024, 2026 Володар кубка Італії: 2023, 2026 Володар Суперкубка Італії: 2022, 2023

Індивідуальні Найкращий футболіст Вірменії: 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 Футболіст року в чемпіонаті України: 2012 Найкращий бомбардир Чемпіонату України: 2012—2013 Легіонер року в чемпіонаті України: 2012 Володар нагороди «Симпатія FAF» («First Armenian Front» и ArmFootball.com): 2009 Найкращий футболіст СНД і країн Балтії: 2012, 2013 IFFHS найпопулярніший футболіст Європи: 2012 Рекордсмен чемпіонату України за кількістю забитих м'ячів за сезон: 25 голів Символічна збірна Чемпіонату Німеччини: 2013—2014

Примітки

Посилання