Ара́ї Хакусе́кі (, справжнє ім'я Араї Кіммі; 24 березня 1657 — 29 червня 1725) — японський політичний і державний діяч періоду Едо. Представник японського неоконфуціанства, історик, літературознавець, поет.

Короткі відомості Народився 24 березня 1657 в місті Едо у самурайській родині з невеликого східнояпонського уділу КуруріСучасний район Курурі міста Кіміцу, Тіба.. Його батько Араї Масанарі служив інспектором Цутії Тосінао, який був головою уділу і мав статус давнього васала сьоґунату Токуґава. Малолітній Хакусекі також поступив на службу до Цутії і невдовзі став його фаворитом.

1677 року у 21-річний віці Араї взяв участь у політичних міжусобицях всередині роду Цутія. Його партія програла і він був покараний ув'язненням. Проте через два роки Араї звільнився завдяки тому, що сьоґунат позбавив рід Цутія головування в Кукурі-хані. 1682 року він поступив на службу до сьоґунату, до старійшини Хотти Масатосі, але двома роками поспіль останній був убитий політичними опонентами.

1691 року Араї полишив рід Хотта і відкрив приватну школу на схід від Едоського замку. 1693 року, за рекомендацією наставника Кіносіти Дзюн'ана, він поступив на службу до голови Кофу-хану Токуґави Цунатойо лектором з неоконфуціанства й історії. В цей час Араї впорядкував історичне дослідження в дидактичному стилі «Генеалогія ханів», Ханканпу., присвячене походженню та здобуткам найбільших самурайських родів.

1704 року Токуґава Цунатойо став офіційним спадкоємцем 5-м сьоґуна Японії, Токуґави Цунайосі. Прийнявши ім'я Токуґави Ієнобу, він перебрався жити до Едоського замку і взяв разом із собою Араїї. Останній був переведений на службу в Едо, де виконував обов'язки придворного історіографа та радника сьоґунського спадкоємця.

1709 року, після сходження 6-го сьоґуна Токуґави Ієнобу на посаду, Араї став постійно брати участь в нарадах центрального уряду. Незважаючи на незначне походження, його прирівняли до статусу хатамото, доручили землі з річним доходом у 1000 коку, надали 5-й молодший ранг та титул голови провінції Тікудзен. За ініціативи Араї сьоґунат провів реформу золотої і срібної валюти, складав церемоніал прийняття корейських послів сьоґуном, встановив нові мита і обмеження на імпорт ряду іноземних товарів. Історіограф також ініціював диспути довкола скасування практики насильної передачі буддистським монастирям доньок Імператорських принців і помилування італійського місіонера Джованні Сідотті. В ході розмов з останнім Араї склав «Збірку поглядів і дивних розповідей», Сайран іґен. (1709) та «Записи про почуте з Заходу», Сеййо кібун. (1715). Крім цього він брав участь у розробці проекту поправок до «Законів для військових домів» і розв'язанні складних судових процесів.

1712 року, після смерті Ієнобу, Араї продовжував прислужувати 7-му сьоґуну Токуґаві Ієцуґу. Завдяки порадам першого період панування Ієцуґу отримав назву «благодатного правління»..

Араї Хакусекі був неонфуціанцем чжусіанської школи. Проте більшість його робіт присвячені не філософії та етиці, а історії. Окрім «Генеалогії ханів», Араї склав курс лекцій «Додаток для історичних читань», Токусі йорон., праці з стародавньої історії Японії «Стародавня історія», Косіцу., «Діалоги з стародавньої історії», Косіцу вакумон., а також біографічну працю, яка має характер хроніки 17—18 століття, «Записи зломленого хмизу», Орітаку сіба но кі.. Також у літньому віці він упорядкував «Питання до історії», Сіґі., які не збереглися.

Крім історії Араї займався вивченням географії, літератури, японської мови, фольклору, археології, релігії, військової справи, біології тощо. Він був автором дослідження і енциклопедичного словника «Східна вишуканість», Тоґа., який згодом використовували японські вчені Камо Мабуті та Мотоорі Норінаґа. Араї також зробив одні з перших етнологічних розвідок про айнів «Записи про едзо», Едзо-сі. та рюкюсців «Записи про південніостровів», Нанто-сі.. Хоча у модерній Японії Араї вшановують як вченого, в Японії періоду Едо він вважався першокласним поетом. Його «Збірку віршів Хакусекі», Хакусекі сісо високо оцінювали не лише вдома, а й в Кореї та Китаї.

Помер 29 червня 1725 в Едо. Поховали його у монастирі Хоїндзі в районі АсакусаСучасний монастир Котокудзі в районі Накано, Токіо..

Праці Генеалогія ханів藩翰譜はんかんぷХанканпу1702Збірка поглядів і дивних розповідей采覧異言さいらんいげんСайран іґен1709Записи про почуте з Заходу西洋紀聞せいようきぶんСеййо кібун1715Додаток для історичних читань読史余論とくしよろんТокусі йорон1712Стародавня історія古史通こしつうКосіцу1716Діалоги з стародавньої історії古史通惑問こしつうわくもんКосіцу вакумонЗаписи зломленого хмизу折たく柴の記おりたくしばのきОрітаку сіба но кіПитання до історії史疑しぎСіґіСхідна вишуканість東雅とうがТоґаЗаписи про едзо蝦夷志えぞしЕдзо-сіЗаписи про південні острови南島志なんとうしНанто-сіЗбірка віршів Хакусекі白石詩草はくせきしそうХакусекі сісо

Крилаті вирази Мале безслав'я сьогодні переростає у велике в майбутньому. Маєш великі плани — не женись за хвилинною вигодою. Не можна вірити тому, що люди говорять. Слід перевірити правдивість їхніх слів, детально перевіривши джерела. Говорити з опонентом мовою складних професійних термінів — пуста справа. Розмова має сенс, коли опонент розуміє, про що ти говориш. Говори не для себе, а насамперед для інших. Знай, опонент тебе не розуміє тебе не тому що дурний, а тому що ти не можеш належно йому пояснити.

Примітки

Джерела та література

新井白石全集 / 新井白石著; 今泉定介編輯, 校訂. — 第1 — 第6冊, 附録. — 東京: 国書刊行会, 1905—1907.

Посилання Біографія Араї Хакусекі Найвидатніший енциклопедист Японії раннього нового часу