Я́рський район (, ) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Яр. Округ має невелике господарче значення, оскільки на його території не розташовано великих промислових підприємств і він є переважно сільськогосподарським. Історична ж роль значна, бо саме звідси почалась християнізація всієї Удмуртії.
Географія
Географічне положення і рельєф Округ розташований на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 524,3 км² і з цим показником він посідає 16-е місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським, на півночі із Омутнінським районами; та з іншими районами Удмуртії — Глазовським на сході і Юкаменським на півдні.
Округ є достатньо компактним, його довжина, а це протяжність з півночі на південь, становить 53 км. Ширина ж, протяжність із заходу на схід, при цьому становить 41 км.
Ярський район розташований на сході Східноєвропейської рівнини, в Передураллі. Долина річки Чепца умовно розділяє округ на північну правобережну та південну лівобережну частини. При цьому правий берег знаходиться в межах Верхньокамської височини, а лівий — в межах Красногорської височини. На півночі округу знаходяться також витоки річки Вятка, яка є головною для Чепци, та її притоки Омутної. На правому березі, на вододілі Чепци та Вятки, знаходиться і найвища точка округу — 287 м.
Лівобережжя розташоване в межах Красногорської височини, яка дещо поступається висотою Верхньокамській. Максимальна висота на півдні становить 238 м, що на 60 м більше за середній показник по району. Височина дуже розчленована балками та ярами, порізана долинами річок — лівих приток Чепци.
Природа
Майже всю площу округу займають дерново-підзолисті ґрунти. Більше 40 % ріллі має кислотну реакцію (з pH>=5,5), що негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Рослинність багата та різноманітна, нараховує близько 1500 сучасних видів.
Головним зональним типом рослинності є тайга, а саме підзона південної тайги. Майже половина території округу займають ліси, головними лісоутворюючими видами яких є ялина, сосна, береза, осика, смерека та липа.
Тваринний світ Ярського району типовий для лісової зони, серед них понад 40 видів ссавців, в тому числі лось, ведмідь бурий, вивірка лісова, заєць сірий, свиня дика, горностай, вовк та інші.
Гідрографія Майже вся територія Ярського району лежить в басейні річки Чепци, яка протікає із південного сходу на північний захід і поділяє округ на дві частини. Річка досить широка, повноводна, місцями звивиста. В межах округу приймає багато приток, більшість з яких дрібні і мають довжину до 20 км. Серед найбільших виділяються праві Пудем та Тум, ліві Лекма та Сада. Більшість річок невеликі, звивисті в своїх нижніх течіях, влітку їхні верхів'я пересихають.
Північний край округу розташований безпосередньо в басейні річки Вятка та її лівої притоки Омутної. Біля колишнього присілку Перелом, біля залізниці Яр-Верхньокамська розташований витік річки Вятка, найбільшої притоки Ками. Її верхня течія направляється на північний схід в бік Кіровської області. Річки цього басейну прямі, мало звивисті, мають височинний характер, влітку не пересихають.
По заплаві річки Чепци знаходяться великі простори торф'яних боліт (наприклад Тумське та Дзякінське болото), а також велика кількість заплавних озер. Більшість з них утворились під час відокремлення від річища стариць — Дике, Костромка. Окрім цього на річках створені й створюються ставки. Так, на річці Сівашур 2005 року було створено 2 невеликі водойми площею 1,5 та 0,75 гаСайт районної газети «Сільська правда».
Історія Територія округу була заселена людьми ще з давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулась на півночі Удмуртії в IX–XV століттях на основі ще давнішої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — Кушманське (Учкакар; IX—XIII століття), Комаровське (Чибінькар) та Уканське (Поркар; VI—IX століття).
В XIII столітті Чепецька культура починає занепадати і повністю зникла в XV столітті. Це трапилось, ймовірно, через вплив монголо-татарських народів. В XVII столітті, на зміну давнім культурам, сюди прийшли удмурти.
Історики вважають, що в XVII столітті територія округу стала центром поширення православної віри в усій Удмуртії. У XVIII столітті проповідницьку справу в краї очолив священик Феодор Івшин — настоятель храму в селі Єлово. Він один із перших, хто впроваджував удмуртську мову в православне богослужіння. Згодом його справу продовжили священики Мішкіни, автори нових перекладів удмуртською мовою православної літератури.
За часів Російської імперії територія округу знаходилась в межах Глазовського повіту спочатку Казанської, а пізніше і Вятської губернії.
Після того, як згідно з новою адміністративною реформою СРСР, повіти ліквідовувались, то губернії та області стали поділятись на райони. Так був утворений і Ярський район Вотської (пізніше Удмуртської) автономної області Нижньогородського краю — 15 липня 1929 року з 19 сільрад та 175 населених пунктів Уканської, Єловської і Пудемської волостей.
Спочатку адміністративним центром району було село Укан, але з 4 лютого 1932 року ним стало нове селище Яр, що утворилось при залізничній станції. З 1934 року район став складовою частиною новоствореної Удмуртської АРСР. 23 січня 1935 року з Ярського району було виділено Пудемський район, проте 23 листопада 1956 року він був ліквідований. З 11 вересня 1938 року селищу Яр було надано статус селища міського типу. 18 вересня 1957 року був офіційно встановлений кордон з Глазовським районом — по лісах державного значення Верхньовятського та Глазовського лісництва.
З 5 березня 1963 року Ярський район був ліквідований і переданий до складу Глазовського району. При цьому селища Яр та Пудем були передані в підпорядкування Глазовської міськради. З 2 березня 1964 року Ярський сільський район був відновлений у своїх старих межах, а з 12 січня 1965 року став називатись просто Ярським. Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільрад (Бачумовська, Ворцинська, Дізьмінська, Єловська, Зюїнська, Казаковська, Нікольська, Уканська, Юрська) та 2 селищні ради (Пудемська, Ярська).
2004 року район отримав статус муніципального, селищна та сільські ради були перетворені відповідно в 2 міських та 8 сільських поселень. 2005 року, коли селище Пудем, та 2010 року, коли селище Яр втратили міський статус, міські поселення були перетворені в сільські. 2021 року район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому ліквідовувались усі сільські поселення : +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» )Населення,осіб (2019)ЦентрНаселеніпункти Бармашурське сільське поселення 61,90 1056 913 676 Бармашур 5 Бачумовське сільське поселення 132,12 948 737 587 Бачумово 13 Ворцинське сільське поселення 182,92 1007 587 368 Ворца 7 Дізьмінське сільське поселення 112,21 2030 1804 1611 Дізьміно 7 Єловське сільське поселення 211,05 972 650 429 Єлово 8 Зюїнське сільське поселення 156,24 461 285 141 Зюїно 4 Козаковське сільське поселення 187,19 766 471 300 Тум 5 Пудемське сільське поселення 114,92 2510 2025 1661 Пудем 6 Уканське сільське поселення 347,86 1927 1218 908 Укан 12 Ярське сільське поселення 17,86 7189 6596 6327 Яр 1+
Населення Населення округу становить 13008 осіб (2019; 13958 у 2015, 14935 в 2012, 15286 в 2010, 17 984 в 2009, 18 048 в 2008, 18 155 в 2007, 18 880 в 2004, 18 870 в 2002, 19 500 в 2001, 19 900 в 2000, 20 574 в 1995, 20 763 в 1989, 20 673 в 1985, 21 076 в 1983, 21 297 в 1981, 22 162 в 1979, 22 720 в 1977). За переписом 2002 року в районі проживає 28 національностейДані з перепису населення в Росії за 2002 рік, Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення: +НародКількістьНародКількістьНародКількість удмурти 11 712 грузини 16 німці 3 росіяни 6 162 марійці 15 комі-перм'яки 2 бесерм'яни 347 чуваші 13 поляки 2 татари 279 цигани 10 гагаузи 2 вірмени 103 аварці 10 казахи 2 українці 70 башкири 8 американці 2 чеченці 30 узбеки 8 інгуші 1 азербайджанці 19 мордва 7 тувинці 1 білоруси 18 комі 4 - - таджики 17 румуни 4 - -+
Серед всього населення люди, які мають право голосування, становлять 80,4 %, з них молоді понад 5 тисяч та пенсіонерів понад 3 тисячі.
Населення розміщується по округу рівномірно, найменш заселеними є північні та південно-західні території. Найбільш заселеними є центральна частина та узбережжя річки Чепца.
Населені пункти Нижче подано список населених пунктів округу: +№Населений пунктНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010) 1 Азьманово, присілок 26 19 2 Байдаліно, присілок 196 157 3 Бармашур, присілок 517 500 4 Бачумово, присілок 386 319 5 Баяран, присілок 140 92 6 Бердиші, присілок 37 2 7 Бозіно, присілок 105 77 8 Васепієво, присілок 111 55 - Великий Апевай, присілок 0 - 9 Володино, присілок 7З них удмурти — 100 %. 0 10 Ворца, присілок 488 369 11 Дзякіно, присілок 55 21 12 Дізьміно, село 1562 1411 - Дома 23 км, без статусу 0 - 13 Дома 1109 км, без статусу 19 4 14 Дома 1113 км, без статусу 8 12 15 Дома 1116 км, без статусу 9 6 16 Дома 1120 км, без статусу 6 10 17 Дома 1124 км, без статусу 9 8 18 Дома 1128 км, без статусу 2З них росіяни — 100 %. 0 19 Дома 1129 км, без статусу 5З них удмурти — 80 %. 0 20 Дома 1130 км, без статусу 10 6 - Дома 1132 км, без статусу 0 - 21 Дусиково, присілок 71 11 22 Єлово, село 351 267 23 Зюїно, присілок 353 239 24 Зянкіно, присілок 151 87 - Каравай, присілок 0 - - Кесшур, присілок 0 - 25 Кичино, присілок 117 126 - Кичинський, починок 3З них удмурти — 67 %, росіяни — 33 %. - 26 Козаково, присілок 57 5 27 Костромка, присілок 114 90 28 Кузьмино, присілок 159 111 29 Лековай, присілок 91 53 30 Логошур, присілок 55 19 31 Луза, присілок 68 19 32 Лумпа, присілок 17 4 33 Мале Малагово, присілок 52 29 34 Меметово, присілок 86 44 35 Мосеєво, присілок 203 209 36 Нижній Укан, присілок 214 175 37 Нижня Сада, присілок 39 16 38 Нижня Чура, присілок 72 34 39 Нікольське, село 341 252 40 Новий Путь, село 44 20 - Новолекомський, починок 0 - 41 Озерки, присілок 321 212 42 Орловський, починок 2З них росіяни — 100 %. 0 - Перелом, селище 0 - 43 Пудем, село 2304 1920 44 Пудемський, селище 27 13 45 Сада, село 35 17 - Сизово, присілок 0 - 46 Сосновка, присілок 28 14 47 Тарасово, присілок 17 4 48 Тимпал, присілок 21 4 49 Тум, присілок 194 138 50 Тупалуд, присілок 92 45 51 Тюрики, присілок 2 0 52 Удино, присілок 40 12 53 Удмурт-Сада, присілок 63 26 54 Укан, село 453 359 55 Усть-Лекма, присілок 123 72 56 Феоктистово, присілок 20З них удмурти — 95 %. 0 57 Цип'я, присілок 35 10 58 Чабирово, присілок 63 24 59 Чарланово, присілок 42 21 60 Черкадці, присілок 104 32 61 Шестоперово, присілок 94 56 62 Шобоково, присілок 34 30 - Шулегово, присілок 0 - 63 Юберки, присілок 54 14 64 Юдчино, присілок 320 301 65 Юр, присілок 421 209 66 Яр, селище 7202 6596 67 Яр, присілок 175 115 68 Ярський Льнозавод, присілок 238 164+
Господарство Округ є сільськогосподарським, аграрний комплекс представлений 10 сільськогосподарськими підприємствами: «Нікольське», «Союз», «Мир», «Єлово», «Прогрес», «Нове життя», «Колос», «Озерки-плюс», «Лекма» та «Вятка». Більшість з них займаються тваринництвом, оскільки значні території округу є непридатними до ведення рослинництва (обробляється лише 36 411 га). Лісовим господарством займається Ярське лісництво, яке було об'єднано 2007 року з сільських лісгоспів, і має площу лісів 62 024 га.