Балезі́нський район (, ) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Балезіно.

Географія Округ розташований на півночі Удмуртської республіки. Межує на сході із Кезьким районом, на півдні з Ігринським та Красногорським районами, на заході — із Глазовським районом Удмуртії, на півночі має спільний кордон із Кіровською областю та Пермським краєм. Площа територія становить 2434,67 км².

Рельєф Північна частина округу зайнята південними схилами Верхньокамської височини. Біля присілку Новосели знаходиться одне з найвищих місць республіки — пагорб висотою 323 м над рівне моря. Вся територія відноситься до середньоросійської провінції південно-тайгової лісової зони, яка розташована у прикамській частині Східноєвропейської рівнини, яка носить назву Західне Приуралля. Територія погорбована, височини чергуються із низовинами.

Клімат Клімат в окрузі різко-континентальний, характеризується довгою холодною багатосніжною зимою та коротким теплим літом. Надходження з півночі арктичного повітря супроводжується сильними морозами. Проникнення морського повітря помірних широт викликає взимку різке підняття температури та короткочасні відлиги. Влітку морське повітря навпаки приносить прохолодну та вологу погоду. Спекотна та суха погода влітку спостерігається лише при надходженні з півдня та південного сходу дуже теплих повітряних мас. Так як округ витягнутий з півночі на південь більш як на 100 км, то кліматичні показники у різних місцях відрізняються між собою. Так, на півдні підняття температури вище 0 °C розпочинається на тиждень раніше, аніж на півночі. Безморозний період продовжується всього 120 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються у другій половині вересня, а останні — у кінці травня. Товщина снігового покриву становить у середньому 60-70 см. Танення снігу проходить з кінця березня до початку травня. Скресання та льодохід відбувається частіше всього між 15 та 20 квітня. Протягом року переважають південно-західні, південні та західні вітри. Пересічна швидкість вітру 3,3 м/с, сильні вітри швидкістю 15 м/с трапляються рідко, не більше 13 днів за рік.

Мінеральні ресурси Округ багатий на корисні копалини. Тут знаходяться Турецьке та Карсовайське родовища нафти, розвідані також поклади у басейнах річок Чепца, Пизеп, Люк на Юнда. У багатьох місцях, особливо на правобережжі Чепци, є значні поклади вапняку, який використовується для вапнування кислих місцевих ґрунтів. Зустрічаються дрібнопідйомні мергелі. Окрім того розвідані родовища будівельних матеріалів — в околицях Балезіного та Карсовая знайдена глина, на покладах якої працює місцевий Падеринський цегляний завод. Є родовища піску та гравію, найбільше з яких Сед'ярське піщано-гравійне родовище. Розвідано багато покладів торфу, є доволі рідкісна корисна копалина волконскоїт (зелена фарба) біля присілку АхмадіМежду Камой и Чепцой. Взгляд сквозь годы и века. Балезинский район — Ижевск: Удмуртия, 2002. — 384 с.: ил. .

Гідрографія Територією округу протікають багато річок, найбільша з яких Чепца, басейн якої займає більшу частину округу. На півночі протікає Кама з притоками. До Чепци в межах округу впадають Пулибка, Верхній Пизеп, Люк, Унтемка, Кеп, Юнда, Кестимка; протікають також Сепич, Нижній Пизеп та його притока Вариж. Довжина Чепци в межах округу становить понад 60 км, ширина до 120 м. У порівнянні з іншими річками Удмуртії вона відрізняється доволі швидкою течією: на плесах 0,4-0,5 м/с, на перекатах 1,3 м/с. Під час весняних паводків швидкість течії збільшується. Живлення за рахунок атмосферних опадів, у меншій мірі — за рахунок ґрунтових вод. Чепца часто змінює своє русло, але не виходить за межі заплави. На півночі головною річкою є Кама з притоками Лоп'я та Кампизеп. Русло Ками нестійке через легку розмивність порід, які утворюють заплаву. Саме тому річка має багато рукавів, проток та стариць. У заплаві Чепци та Ками багато озер-стариць, які мають серпоподібну чи витягнуту форму. Глибина водойм незначна. Суттєву роль в балансі гідрологічних умов району відіграють ставки, створені на річках. Найбільшими ставками району є Великосазановський (площа 34 га) та Коршунівський (25 га). У заплавах більших річок значні площі займають низинні та заплавні болота.

Ґрунти та природні ресурси Основну частину оуруг займають середні та слабкі дерново-підзолисті ґрунти, утворення яких відбувалось під дією достатньої зволоженості поверхні та відносно слабкого випаровування. Високій рівень ґрунтових вод у зниженнях обумовив формування заболочених та болотних ґрунтів. В долині Чепци виділяються ділянки алювіальних ґрунтів. 57,5 % території району займають землі сільськогосподарського значення. Значну територію округу займають землі лісового фонду — 40,1 %, головним чином ялицево-ялинові ліси, зустрічаються також модринові та листяні.

Екологічний стан Жителі округу використовують воду з різних джерел: артезіанських свердловин, джерел, річок, ставків та криниць. Всі річки округу мають водогосподарське значення. Великими водокористувачами річки Чепца є МП «Водоканал», річне споживання води якого становить 1867 тисяч м³, та військова частина № 25850 (Балезіно-3), споживання якої складає 528,3 тисяч м³ за рік. Серйозною проблемою для округу є забруднення поверхневих вод та якість питної води. Скид стічних вод становить 1,2 млн м³ за рік. Нараховується 12 випусків, з яких очисні споруди мають лише 8. Нормативно чисту воду випускають лише 2 очисні споруди каналізації — центральна окружна лікарня та село Андрійшур. Основними джерелами викидів у атмосферне повітря району є підприємства селища Балезіно (39 %), військова частина № 25850 (31 %) та сільські підприємства (30 %). Через роздрібненість джерел забруднення у сільські місцевості забруднення атмосферного повітря небезпеки не представляє.

Для охорони навколишнього середовища в межах округу створено 20 особливо охоронних об'єкти, найбільшим з яких у південно-західній частині створено Кепський комплексний заказник площею 27,2 тисяч га.

Історія Балезінський район утворений 15 липня 1929 року у складі 18 сільських рад та 189 населених пунктів. Адміністративним центром було село Балезіно, 1931 року перенесено до однойменного селища, яке утворилось 1898 року при будівництві залізничної станції на новій залізниці Кіров-Перм. На початку 1963 року до Балезінського був приєднаний Карсовайський район. Після перетворення у 1990-их роках сільських рад у сільські адміністрації у складі району виділялось 16 сільських адміністрацій: Андрейшурська, Великоваризька, Верхньо-Люкинська, Воєгуртська, Еркешевська, Ісаковська, Кам'яно-Задільська, Карсовайська, Кестимська, Кіршонська, Кожильська, Люцька, Пиб'їнська, Сергинська, Турецька та Юндинська; селищна рада та 119 населених пунктів.

2021 року Балезінський район був реорганізований в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселенняhttp://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105200008: +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)ЦентрНаселеніпункти Андрійшурське сільське поселення 266,21 1624 1517 1192 Андрійшур 12 Балезінське сільське поселення 11,54 16974 16121 14716 Балезіно 1 Великоваризьке сільське поселення 47,24 430 314 253 Великий Вариж 3 Верх-Люкінське сільське поселення 68,30 652 508 405 Верх-Люкіно 10 Воєгуртське сільське поселення 133,00 4082 2934 2538 Воєгурт 15 Еркешевське сільське поселення 72,05 948 755 599 Еркешево 7 Ісаковське сільське поселення 75,12 1145 914 749 Ісаково 7 Каменно-Задільське сільське поселення 73,32 745 671 631 Каменне Задільє 7 Карсовайське сільське поселення 282,87 2998 2482 1987 Карсовай 17 Кестимське сільське поселення 72,78 1112 994 892 Кестим 5 Кіршонське сільське поселення 52,86 556 459 356 Кіршонки 9 Кожильське сільське поселення 117,02 1697 2210 2101 Кожило 8 Люцьке сільське поселення 78,94 1010 910 766 Люк 5 Пиб'їнське сільське поселення 56,75 974 742 670 Пиб'я 5 Сергинське сільське поселення 145,14 1269 1053 870 Сергино 13 Турецьке сільське поселення 44,01 669 553 425 Турецьке 2 Юндинське сільське поселення 149,90 1658 1503 1309 Юнда 10+

Населення Населення — 30495 осіб (2019; 36320 в 2010, 38443 в 2002). Національний склад станом на 2001 рік — удмурти 57,6 %, росіяни 28,2 %, татари 12,1 %, інші національності — 2,1 %. Міське населення становило 78,4 %.

Національний склад населення станом на 2010 рік: +НародністьЧисельність,осіб (2010)% Удмурти 17964 51,89 РосіяниЗ них козаків — 2 особи 12332 35,62 Татари 3276 9,46 ІншіБесерм'яни — 240 осіб, азербайджанці — 127, українці — 106, марійці — 23, чуваші — 23, білоруси — 22, грузини — 20, башкири, вірмени — по 19, цигани — 16, таджики — 12, узбеки, чеченці — по 11, молдовани — 10, комі-перм'яки — 8, інгуші — 7, казахи, німці — по 5, каракалпаки, комі, мордва — по 4, лезгини, поляки — по 3, гагаузи, євреї, селькупи — по 2, аварці, греки, даргинці, кумики, осетини, перси, табасарани, тувинці, туркмени — по 1, інші — 1 особа 718 2,07 Особи, що не вказали національність 327 0,95+

Населені пункти