Ке́зький район (, ) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Кез.
Округ розташований на північному сході республіки, межує з Балезінським, Ігринським та Дебьоським районами Удмуртії, та з Пермським краєм. Територія округу розташована на Верхньокамській височині, саме тут знаходиться найвища точка всієї республіки — 331 м. По округу протікають такі річки як Кама, Лип, Юс, Пизеп та багато інших.
Історія В минулому місцевість сучасного округу була вкрита лісами. Єдиним шляхом сполучення через ці ліси були річки. Заселення лісових зон було довгим та складним. Першими людьми були представники ананьїнської та п'яноборської культур, які прийшли сюди з верхів'їв та середньої течії Ками. Ці дві культури в результаті утворили народність удмуртів. До земель північних удмуртів стали проявляти зацікавленість волзькі булгари, а пізніше і росіяни. На межі XII–XIII століть починається заселення вихідцями з російських князівств. Старообрядники розселились на значній території і суттєво вплинули на культури округу, загальна кількість їх тоді становила понад 3 тис. осіб.
На території округу збереглись унікальні пам'ятки історії, архітектури та культури. Це 4 городища та 10 могильників, які вивчені археологами та дозволяють чітко представити побут життя предків. Сибірський тракт по території округу проходить через села Юрук, Озон, Бані, Полом; по ньому в свій час проїжджали правителі Росії — Катерина II, Олександр I та майбутній цар Олександр II у супроводі свого наставника — поета Василя Жуковського. Ним же відправляли до Сибіру і каторжників. В селі Полом зберігся етапний пункт. Будівництво залізниці 1899 року призвело до покращення економіки округу. В глухому лісисто-болотистому краї було обрано місце для станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації.
Кезький район утворений 15 липня 1929 року з 23 сільрад Балезінської, Липської, Поломської та Юсівської волостей Глазовського повіту. 1935 року зі складу району виділено Кулігинський район. 1956 року останній був ліквідований, до складу Кезького району передано частину сільрад. 1962 року утворено укрупнений Кезький район, до складу якого увійшли сільради ліквідованих Дебьоського та Карсовайського районів. 1965 року Кезький район повернувся в старі межі.
Станом на 2002 рік: існувала Абросятська сільська рада, яка увійшла до складу Степаньонського сільського поселення існувала Великокезька сільська рада, яка була перетворена у Сосновоборське сільське поселення існували Пажманська сільська рада та Пужмеська сільська рада, які утворили Ключевське сільське поселення, при цьому зі складу Великокезьскої сільської ради передано присілки Верх-Уді та Ключевське існували Стеньгуртська сільська рада та Сигинська сільська рада, які увійшли до складу Сосновоборського сільського поселення існували Тортимська сільська рада та Удмурт-Зязьгорська сільська рада, які утворили Сюрзинське сільське поселення певна частина Юскинського сільського поселення перебувала у складі Кузьминської сільської ради
2021 року Кезький район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселенняhttp://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202104290001: +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)ЦентрНаселеніпункти Великоолипське сільське поселення 144,75 1272 1022 825 Великий Олип 10 Гиїнське сільське поселення 132,74 733 514 403 Стара Гия 6 Кабалудське сільське поселення 10,31 694 538 388 Кабалуд 1 Кезьке сільське поселення 18,88 10920 11082 10696 Кез 2 Ключевське сільське поселення 161,52 1221 981 870 Ключевське 9 Кузьминське сільське поселення 213,29 1458 1091 771 Кузьма 9 Кулігинське сільське поселення 156,64 1493 1176 869 Куліга 10 Мисівське сільське поселення 98,44 480 362 239 Миси 12 Новоунтемське сільське поселення 109,04 768 507 364 Новий Унтем 4 Поломське сільське поселення 132,20 1134 765 500 Полом 6 Сосновоборське сільське поселення 279,38 1264 917 755 Сосновий Бор 14 Степаньонське сільське поселення 364,85 946 743 627 Степаньонки 20 Сюрзинське сільське поселення 178,79 587 392 237 Удмурт-Зязьгор 9 Чепецьке сільське поселення 195,31 2638 2202 1838 Чепца 11 Юскинське сільське поселення 124,88 838 619 515 Юски 13+
Населення Населення — 19891 особа (2019; 22911 в 2010, 26446 у 2002).
Національний склад згідно з даними перепису 2002 року: удмурти — 68 % росіяни — 30 % татари — 1 %
Господарство Сільське господарство Основною галуззю господарства району є сільське господарство. Населення займається як тваринництвом, так і рослинництвом. Серед найбільших агропідприємств ТОВ «Труд», ТОВ «Куліга», ТОВ «Кузьминське», ТОВ «Кезьке», СГП «Мир», ТОВ «Миси», колгоспи «Союз» та «Прожектор». Всього в районі функціонує 61 фермерське господарство.
Промисловість Промисловість району зосереджена в основному на переробці сільськогосподарської продукції. Серед найбільших підприємств Кезькі харчокомбінат, елеватор, сироробний завод та хлібокомбінат. Всього в районі працює 12 промислових підприємств. Більшість підприємств зайнята в лісозаготівлі та деревообробці. До таких підприємств відносяться ВАТ «Кезький лісоорс», ЗАТ «Ліскор», ДУП «Кезький ліспромгосп», ВАТ «Російський ліс», Кезький сільський лісгосп та ЗАТ «Чепецька меблева фабрика». Також в селищі діють льонопереробний завод. В минулому в Кезі працював крохмалепаточний завод. Розвинене в районі також і будівництво, головними підприємствами якого є Кезька буддільниця та будівельна дорожня ПМК.
Транспорт Район має одну автостанцію в районному центрі, яка здійснює сполучення із столицею республіки та сусідніми населеними пунктами за такими напрямками: Іжевськ, Глазов, Воткінськ, Дебьоси, Стара Гия та Кулігаhttp://rasp.yandex.ua/station/9636052. В районі на залізниці Кіров-Перм збудовано 4 залізничні станції — Чепца, Кез, Кабалуд та Кузьма. Через них проходять потяги, які сполучають район як із сусідніми великими містами, так і з іншими містами Росії та Україниhttp://rasp.yandex.ua/station/9607406.
Соціальна сфера Серед закладів освіти в районі діють 19 шкіл, в тому числі 13 середніх та Озоно-Чепецька школа-інтернат, 17 дитячих садочків, професійне училище № 50. До закладів додаткової освіти відносяться музична школа та центр дитячої творчості.
Медичну допомогу населенню району здійснюють 4 лікарні та 33 ФАПи. Також в районі діють 30 будинків культури та клубів, 17 бібліотек та 2 музеї.
Населені пункти +№МістоНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010) 1 Абраменки 22 26 2 Абросята 66 3 3 Адямігурт 52 59 4 Акчашур 2 1 5 Александрово 309 271 6 Андрієвський 1З них росіяни — 100 %. 0 7 Анюшино 5 5 - Артеменки 4З них росіяни — 100 %. - 8 Архипово 1 0 9 Асан 50 30 10 Балуй 26 15 11 Бані 61 42 12 Березники 26 15 13 Брагино 11 8 14 Бузмаки 66 49 15 Ванялуд 20 8 16 Великий Олип 254 208 17 Верхній Пінькай 61 39 18 Верхній Тортим 21 8 19 Верхня Дирпа 59 32 20 Верх-Сига 114 99 21 Верх-Уді 91 60 22 Вортча 134 113 23 Гавшино 18 15 24 Гиявир 67 42 25 Гладко 30 20 26 Гонка 57 43 27 Гулейшур 31 26 28 Гуркошур 110 91 29 Дирпа 268 185 - Дома 1326 км 0 - 30 Дома 1242 км 7 2 31 Доронята 97 66 32 Єгори 25 16 33 Єфимята 16З них росіяни — 94 %. 0 34 Єфремово 32 9 35 Желонка 35 31 36 Желтопі 337 282 37 Жерноково 46 46 38 Жернопі 6З них удмурти — 50 %, росіяни — 33 %. 0 39 Зінковський 25 17 - Зуда 2З них удмурти — 100 %. - 40 Зючлуд 40 25 41 Ізошур 6З них росіяни — 83 %. 0 42 Ільмово 24 0 43 Ільявир 22 17 44 Кабалуд 694 538 45 Кагушенки 9 10 46 Калеман 9 7 47 Камижево 190 144 48 Каракулино 11 0 49 Кваляшур 4 0 50 Квасер 53 37 51 Кез 10913 11080 52 Кездур 135 128 53 Кіренки 4 2 54 Ключевське 107 119 55 Ключі 342 199 56 Ковальово 50 40 57 Коркаяг 22 13 58 Косогор 3 1 59 Костим 2 0 60 Крутий Лог 32 21 61 Кузьма (село) 680 510 62 Кузьма (присілок) 68 52 63 Куліга 1108 897 64 Левино 23 19 65 Левиногар 115 88 66 Лев'ятський 28 14 67 Лизмувир 1 0 68 Лип-Булатово 183 161 69 Липовка 201 124 70 Луд'яг 65 40 71 Майори 6 1 - Макари 0 - 72 Мале Медло 89 45 73 Малий Олип 32 28 74 Малий Полом 100 42 75 Малий Пужмезь 27 25 76 Матисьлуд 55 19 77 Медьма (Гиїнське) 95 53 78 Медьма (Поломське) 18 7 - Мис 0 - 79 Миси 240 183 80 Митенки 4 4 81 Надежда 19 9 82 Нижній Пінькай 14 3 83 Нікітино 1 2 84 Нова Гия 185 150 85 Новий Пажман 83 68 86 Новий Унтем 173 146 87 Озон 365 325 88 Орішата 15 4 89 Осіньчуги 18 17 90 Пажман 229 162 91 Петроконово 24 23 92 Пікша 58 41 93 Подшур 4 0 94 Полом 378 309 95 Поломське 563 365 96 Пронята 11 8 97 Пужмезь 355 316 98 Руський Зязьгор 45 22 99 Саватята 30 18 100 Самки 2З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %. 0 101 Сига-1 36 29 102 Сига-2 215 118 103 Сига-3 91 69 104 Сидори 19 11 105 Симаченки 8 5 106 Сосновий Бор 126 139 107 Спірьониші 38 14 108 Стара Гия 327 233 109 Старий Пажман 24 22 110 Старий Унтем 84 46 111 Стеньгурт 190 116 112 Степаньонки 389 366 113 Сурдовай 64 55 114 Сюрзі 27 35 115 Тамаченки 82 59 116 Таньонки 130 80 - Терешино 3 - 117 Тилошур 6 3 118 Тимени 192 183 119 Тольйон 43 27 120 Тортим 155 90 121 Уді 129 79 122 Удмурт-Зязьгор 241 196 123 Фарафоново 4 6 124 Філинці 128 76 125 Фокай 61 49 126 Чекшур 26 32 127 Чепца 1742 1459 128 Чурино 99 56 129 Шуралуд 17 9 130 Юклята (Кулігинське) 11 5 131 Юклята (Степаньонське) 2 2 132 Юрук 84 71 133 Юски 316 294 134 Ю-Тольйон 169 116 135 Ю-Чаб'я 111 91 - Ярково 0 - 136 Ярунь 10 7+
Туристичні об'єкти Район не дуже привабливий для туризму, в основному історичного. Хоча в районі туристів можуть зацікавити деякі об'єкти: Витік річки Кама, який знаходиться біля села Куліга. Місце облаштоване клумбами, прокладені стежки, встановлені лавки, бесідки, сцена. Сам витік утворений 8-метровою криницею, з якого по трубі витікає вода. Криниця прикрита зверху будинком; Кіздурські водоспади; Музей старообрядницької культури в селі Куліга. За деякими даними він знаходиться на обліку ЮНЕСКО, але документальних підтверджень цього немає. Однак музей популярний, сюди приїжджають гості з інших регіонів Росії, а також країн колишнього СРСР, Італії, Франції, Румунії та США; Музей імені Поскребишева в селищі Кез відомого удмуртського поета; Пам'ятник Олександру II в селі Полом кінця XIX століття. Незвичність його в тому, що мармурову стелу, яка раніше мала ще й бюст царя (але його знесли під час становлення радянської влади), встановили за ініціативи селян, які були вдячні царю за відміну кріпосницького права; В самому селищі Кез встановлено багато пам'ятників воїнам Другої світової війни та афганського конфлікту.
Примітки
Посилання Інформаційно-розважальний портал