Боудіка

Боудіка (, , , Боадіцея, бл. 30, землі племені іценів — 61 н. е., Римська Британія) — королева кельтського племені іценів острова Британія (нині це територія графства Норфолк). Лідерка великого повстання бритів проти римського свавілля (61 н. е.). Національна героїняSeal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. . Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Боудіка була дружиною короля іценів, який був лояльним до римлян і після смерті якого королівство було анексовано Римською імперією. Але зловживання завойовників виклало у кельтів невдоволення, а наруга над членами королівської сім'ї спричинила вибух антиримського повстання, яке очолила Боудіка — на її заклик відгукнулися до 120 000 осіб, яких вона повела проти римлян. Її армія розграбувала 3 римських міста і, зрештою, зустрілась у вирішальній битві з римським намісником Светонієм Пауліном. У цій битві римляни значно переважали чисельністю і практично знищили військо Боудіки. Сама Боудіка, згідно з Анналами Тацита покінчила життя самогубством за допомогою отрути, а згідно з Римською історією Діона Кассія причиною її смерті стала хвороба. Її раптова смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів — захоплено Римом.

Ім'я Варіанти написання та вимови імені Боудіки варіюються в різних мовах та історичних джерелах. У 16 столітті Рафаель Голінсхед () згадує її як Voadicia; Едмунд Спенсер називає її Bunduca, цей же варіант використовується в популярній якобітській п'єсі 1612 року..

Біографія

Мало відомо про раннє життя Боудіки, лишень згадується, що вона була зі знатного роду. Боудіка була дружиною Прасутага — вождя кельтського племені іценів, який був союзником Риму, завдяки чому зберіг свою владу, а його королівство — автономію.

Перед смертю, побоюючись боротьби за владу, Прасутаг оголосив спадкоємицями своїх двох доньок та римського імператора Нерона. Однак, після його смерті (60 р.) імператор Риму знехтував рішенням короля і доєднав ці землі до складу римської провінції. Уся знать королівства була позбавлена своїх спадкових володінь, землі були пограбовані, а члени королівської сім'ї були перетворені на рабів. Сама Боудіка була висічена батогами.

Після цього свавілля, Боудіка очолила велике повстання кельтів проти римського панування. У 61 році військо Боудіки, чисельністю до 120 000 осіб, атакувало римське поселення Камулодун (сучасний Колчестер), Лондиній (сучасне Лондонське Сіті) та муніципіум Веруламій (сучасний Сент-Олбанс). Міста були розграбовані та спалені., вбито тисячі римських солдатів і цивільних. Так сталося, що в цей час римська провінція Британія залишились без лідера, оскільки намісник Римської Британії Светоній Паулін, відправився в експедицію на Мону, острів поблизу Британії.

Врешті, Гай Светоній Паулін зібрав армію і виступив проти повсталих бритів. Так відбулась вирішальна битва на Уотлінг-стріт (хоча точне місце розташування поля бою досі залишається невідомим. Ймовірно, воно знаходилося на Уотлінг-стріт — одній з головних римських доріг у Британії). Римляни значно переважали чисельністю і, зрештою, армія Боудіки була розгромлена. Згідно з Анналами Тацита Боудіка покінчила життя самогубством за допомогою отрути, однак Діон Кассій, у своїй роботі «Римська історія», навпаки, вказує причиною смерті раптову хворобу. Брити довго оплакували її і пишно поховали. Її смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів — захоплено Римом.

У мистецтві

«Boadicea»— трек з альбому «Enya» 1987 року ірландської виконавиці Енії. «Bonduca»— популярна якобітська п'єса 1612 року.. «Boudica: Rise of the Warrior Queen» (2003)— британський телевізійний фільм 2003 року. «Boudica: Queen of War» /укр. «Королева Боудіка» (2023) — британський драматичний фільм 2023 року.

Див. також

Іцени Повстання Боудіки

Примітки

Джерела Дион Кассий. Римская история, LXII, 1—12.

Fields, Nic. Boudicca's Rebellion AD 60–61: The Britons rise up against Rome . — Osprey Publishing, 2011. — 96 p. — ISBN 9781849083133.

The Editors of Encyclopaedia Britannica. Boudicca | History, Meaning, Statue, Facts, & Death. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/biography/Boudicca Cornelius Tacitus, The Annals,BOOK XIV, chapter 31. Perseus Digital Library. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Tac.+Ann.+14.31&fromdoc=Perseus:text:1999.02.0078 Cassius Dio's Roman History. Sir Thomas Browne. URL: https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html

Посилання