Францішек Ско́врон (; 1856, Ценжковиці — 1929, Відень) — польський архітектор. Працював у Галичині та Буковині в різних напрямках історизму.
Біографія Закінчив Віденську політехніку. Від 1880-х років перебував на службі у австрійському міністерстві внутрішніх справ. Від 1893 року — приват-доцент у Львівській політехніці, викладає історію архітектуриZ politechniki // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1893. — № 23. — S. 282. Рудницький А. М. До історії архітектурної освіти в Західній Україні // Записки наукового товариства імені Шевченка. — Т. 227. — (CCXXVII), 1994. — С. 355.. Разом з Юліаном Захаревичем здійснював загальне керівництво будівельними роботами при підготовці до Загальної крайової виставки, що відбувалася 1894 року у Львові. Співпрацював із Буковинським та Східногалицьким управліннями справедливості і спорудив за цей період понад 65 будинків судових установ. Член Політехнічного товариства у Львові у 1880—1882, 1883—1885 та 1892—1894 рокахTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 95. . Головний інженер будівельної виставки 1892 року у Львові. Підсумував свої міркування з приводу будівельної галузі в Галичині через призму виставки у книзі «Nasz przemysł budowlany na wystawie lwowskiej w r. 1892».Полянська І. Пам'ятні медалі рільничих та промислових виставок Східної Галичини (1875—1938) у колекції Львівського історичного музею // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XII. — Львів: Новий час, 2008. — С. 245. Член журі конкурсу проєктів перебудови Львівського університету (1913)Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
Роботи Друге місце на конкурсі проєктів палацу мистецтв для Галицької крайової виставки у Львові. 1893 рікKronika bieżąca // Czasopismo Towarzystwa Technicznego Krakowskiego. — 1893. — № 3. — S. 32. . Палац мистецтв у стилі неоренесансу для Загальної крайової виставки у Львові. Деталі плану та конструкції опрацювали Григорій Пежанський та Міхал Лужецький, скульптурне оздоблення Юліана Марковського та Антона Попеля. Збудований у 1894 році. Павільйон архітектури для Крайової виставки у стилі неокласицизму стилізований під грецький храм (спільно з Й. Круліковським). Інтер'єр розписаний Юліаном Крупським та Йосипом Баллою за ескізами Сковрона. Скульптурне оздоблення виконане Антоном Попелем та Тадеушем Блотницьким (1894 рік). Павільйон Яна Матейка на Крайовій виставці (Рацлавицька панорама) (1894 рік). Палац промисловості Крайової виставки площею бл. 6 тис. м² (спільно із Карлом Боубліком). Був прикладом модної стилізації народних мотивів. У цьому випадку стиль окреслюють як «Гуцульська сецесія». Перебудова ратуші в Ряшеві: надання їй неоготичного і неоренесансного вигляду, надбудовано другий поверх (1895–1898, скульптури Петра Гарасимовича)Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 166.. Неоромантичний житловий будинок Шидловських на нинішній площі Маланюка, 7 у Львові. Збудований 1897 року. Фасади прикрашено фресковими декоративними розписами ймовірно Фридерика Ляхнера.
Ряд будинків судових установ. Найвідомішими є «Палаци справедливості» у Львові на вул. Баторія (нині вулиця Князя Романа) та у Чернівцях (1904—1906, нині Обласна державна адміністрація). Польський народний дім у Чернівцях на вул. Панській (нині Кобилянської, 36; 1906). Участь у проєктуванні будівлі суду і дому «Сокола» в Ряшеві.
Галерея
Примітки
Джерела
Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8—9. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 388 s. — ISBN 978-83-7543-009-7. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 423. — ISBN 978-83-89273-52-9.