"Да вари, мати, вечеряти: На сторожу загадали". "Кажи, синку: коня нема". "Казав, мамцю, не раз, не два, Що в козака коня нема; Да мені коня в скарбу дають,- На сторожу висилають". "Да вари, мати, вечеряти: На сторожу загадали". "Да кажи, синку: сідла нема". "Да казав, мамцю, не раз, не два, Що в козака сідла нема; Да мені сідло в скарбу дають,- На сторожу висилають". "Да вари, мати, вечеряти: На сторожу загадали". "Да кажи, синку: нагайки нема". "Казав, мамцю, не раз, не два, Що в козака нагайки нема; Да мені нагайку в скарбу дають,- На сторожу висилають". Ох, заслали на сторожу, В чисте поле на могилу. Пущу коня на долину, А зброєньку повішу на ялину, А нагаєчку на дубочок - Сам ляжу спати на часочок. Щасливая годинонька,- Аж приходить дівчинонька; Виламала черешеньку Да вдарила по личеньку, Да вдарила по білому - Затужила по милому: "Встань, козаче, годі спати, Турки ідуть, коня займуть, Коня візьмуть до прилуки, Тобі зв'яжуть назад руки. Коня візьмуть - другий буде, Тебе візьмуть - вже ж не буде!.."