Григо́рій Ко́нонович Дя́дченко  — український художник-реаліст.

Життєпис Народився року в селі Кирилівці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер село Шевченкове Звенигородського району Черкаської області).

У 1884–1889 роках вчився в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, 1889–1894 роках — в Петербурзькій академії мистецтв.

Крім того, за роки навчання в академії одержав кілька нагород - срібних медалей, а за конкурсну картину «Зустріч променів» удостоївся звання класного художника 3-го ступеня. По завершенню навчання в академії 1895 року Григорій Дядченко повертається в Україну. За протекцією Миколи Івановича Мурашка розпочинає свою художньо-педагогічну діяльність у Київській рисувальній школі, а з 1901-го одночасно викладає також у Київському художньому училищі.

Від 1895 року викладав живопис і рисунок в Київській рисувальній школі. Серед його відомих учнів Михайло Козик та Василь Сильвестров.

У Києві з 1906 по 1919 рік проживав на Андріївському узвозі, 15, у, так званому, Замку Річарда — Левове серце.

Помер 25 травня 1921 року в Кирилівці де і був похований.

Творчість Малював поетичні пейзажі, серед яких мотиви Кирилівки: «Зустріч променів», 1884; «Левада», «Портрет дівчинки», 1892 серія «Село Кирилівка», «Річка Стугна», 1895 «Вечір над Дніпром», «Київ. Вид на Поділ», 1912 «Хмара над Дніпром», 1919

та портрети, що вирізнялись тонким психологізмом: Ф. Красицький, 1884 «Голівка дівчини», 1892 скульптор Ф. Балавенського, 1907 та інші.

Багато малюнків Дядченко виконав аквареллю та кольоровими олівцями.

Твори Г.К. Дядченко зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Львівському музеї українського мистецтва, Полтавському художньому музеї, Харківському художньому музеї та у приватних колекціях.

Пам'ять

В 1971 році на будинку по вулиці Андріївський узвіз, 15 (Замок Річарда), де з 1909 по 1921 рік жив і працював художник встановлено меморіальну дошку (граніт, архітектор В. П. Лоботинський).

В Музеї Однієї Вулиці демонструються роботи художника, написані в Замку Річарда.

Примітки

Посилання

www.dyadchenko.com

Джерела — С. 505.