Бердя́нська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії Української СРР в 1923–1925 роках. Центр — місто Бердянськ.
Історія Створена 7 березня 1923 року з Бердянського і частин Велико-Токмацького і Гуляйпільського повітів Катеринославської губернії. До складу округи ввійшли 9 районів: Берестівський Ново-Павлівський Ново-Спасівський Ногайський Петро-Павлівський Пологський Цареводарівський Царе-Костянтинівський Чернігівський
1923 року площа округи становила дес. (7328,7 км²), населення — осіб (найменша за чисельністю населення округа губернії).
11 червня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: з Мелітопольської округи до Бердянської перечислено Велико-Токмацький район, створено Молочанський (Гольдштадський) район, затверджено нові межі Велико-Токмацького, Петро-Павлівського, Чернігівського районів.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».
10 грудня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: Ново-Павлівський район перейменований на Андріївський із перенесенням райцентру.Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»
Станом на 1 січня 1925 року Бердянська округа складалася з 11 районів, 124 сільських рад, 500 населених пунктів з територією десятини і населенням особи.
+ Райони округи станом на 1 січня 1925 рокуМаркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання / упоряд. І. Голуб. — Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2011. — 64 с. № накарті РайонНазви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини». Площа, дес. Площа, км²Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км² Населення(1.01.1925) Центр 1 Андріївський Андріївка 2 Берестовацький Берестове 3 Велико-Токмацький Велика Токмачка 4 Молочанський Молочанськ 5 Ново-Спаський Ново-Спасівка 6 Ногайський Ногайськ 7 Петропавлівський Петро-Павлівка 8 Полозький Пологи 9 Цареводарівський Цареводарівка 10 Царе-Констянтинівський Царе-Костянтинівка 11 Чернигівський Чернігівка Загалом Бердянськ+
Ліквідована 3 червня 1925 рокуПостанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини»..
При розформуванні округи її територія розподілена між сусідніми округами: до Запорізької округи Катеринославської губернії відійшов Полозький район, частина розформованого Петропавлівського і село Кінські Роздори Царе-Костянтинівського району; до Маріупольської округи Донецької губернії — Царе-Костянтинівський (без села Кінські Роздори), Берестовацький, Ново-Спаський (з перейменуванням на Бердянський) райони, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району; до Мелітопольської округи Катеринославської губернії — Велико-Токмацький, Молочанський, Цареводарівський, Чернигівський, Ногайський (без села Богородицького) райони і частини Андріївського і Петропавлівського; з частин Андріївського, Ногайського і Цареводарівського створений новий Романовський район.
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Антонов (1923—.09.1923) Прокоф'єв І. С. (.09.1923—1923) Горбов (1923—1924) Пєтушков П. Г. (1924—1925) Кушнаренко Іван Ілліч (1925)
Голови окружного виконавчого комітету Титов М. Ф. (1923—1925)
Примітки
Джерела Бердянский округ (1923–1925) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991.