Петро Барбон, Петро з БарбониМельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів: Світ, 2001. — 272 с. — С. 65. — ISBN 966-603-048-9. (; ? — 1588, Львів) — львівський архітектор.
Біографія Скоріш за все, походив з місцевості Барбона в Італії (зокрема, так стверджував Тадеуш Маньковський). На думку Владислава Лозинського, був італійцем зі Швейцарії.Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie… — S. 229.
Жив у Львові у 1550-ті—1580-ті роки. Не входив до створеного 1582 року цеху будівничих і, ймовірно, не приймав міського права (громадянства) Львова. Проживав у будинку на вулиці Краківській. Працював переважно спільно з Павлом Римлянином. Збудував коштом львівського міщанина, купця Давида Русина останню кондигнаціюRedakcja. Dawid Tomasz albo Dawid Ftoma, także nazywany Dawid Rusin albo Dawidko // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — S. 462. вежі-дзвіниці при братській Успенській церкві, яка завалилась 1570 року.Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 58. — ISBN 5-7745-0316-X. Після позову Давида Русина до суду повернув йому 310 злотих.Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie… — S. 230.
Збудував нову дзвіницю при братській Успенській церкві разом з Павлом Римлянином, що носить назву «вежа Корнякта». В. Лозинський припускав, що її взірцем була вежа S. Spirito у Римі, а Січинський вказував на подібність її з вежами костелів Мадонни дель Орто та святого Стефана у Венеції. У роках спорудив палац на площі Ринок, 6 у стилі італійського Відродження для купця Константина Корнякта (1571–1580, думка Владислава Лозинського і Богдана Януша). На замовлення міщанина Томаша Альберті облаштував монументальний колодязь на площі Ринок (не збережений). Завершено його 1589 року вже після смерті Барбона. Історик Денис Зубрицький приписував йому проект Успенської церкви, що не було підтримано істориками надалі. Барбон мав великий вплив на творчість українських архітекторів Павла Римлянина і Амвросія Прихильного. Зберігся заповіт Барбона від 1588 року, який для дослідників став основним джерелом відомостей.
Нащадки
Примітки
Література Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 229—230; Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba. — Lwów, 1901. — S. 44—49; Mańkowski T. Barbon Piotr // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1935. — T. 1. — S. 299—300; Barbona, Barbon Pietro di // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1962. — T. 1. — S. 602; Барбон Петро // ; Барбон Петро // ;
.