Матея Кежман (, 12 квітня 1979, Цемун) — колишній сербський футболіст, нападник.

Насамперед відомий виступами за клуб ПСВ, а також національну збірну Сербії і Чорногорії.

Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1996 року виступами за «Земун», після чого виступав у складі низки сербських середнячків

Протягом 1998—2000 років захищав кольори команди клубу «Партизан», у складі якого став чемпіоном Югославії.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу ПСВ, до складу якого приєднався влітку 2000 року. Відіграв за команду з Ейндговена наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі ПСВ, був основним гравцем атакувальної ланки команди та одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,86 голу за гру першості.

Протягом сезону 2004–05 виступав за «Челсі», разом з яким виборов титул чемпіона Англії та став володарем Кубка англійської ліги, після чого перебрався в «Атлетіко», де провів ще сезон.

Влітку 2006 року підписав чотирирічний контракт з «Фенербахче», у складі якого відразу став чемпіоном Туреччини.

У сезоні 2008–09 роках грав на правах оренди за «Парі Сен-Жермен», після чого був викуплений паризькою командою і відразу відданий в оренду в «Зеніт», за який виступав з 30 серпня по кінець листопада 2009 року, після чого повернувся у Францію. 3 листопада 2010 року, контракт Кежмана з ПСЖ був розірваний за обопільної згоди.

20 січня 2011 року на правах вільного агента підписав контракт на півроку з гонконзьким «Саут Чайна», ставши чемпіоном та володарем кубка ліги Гонконгу.

31 серпня 2011 року футболіст перейшов в борисовський БАТЕ. У БАТЕ Кежман вибрав 99-й номер, пояснивши це тим, що його традиційний номер 9 був зайнятий іншим гравцем. Після закінчення сезону покинув команду і повернувся в «Саут Чайна», щоб зіграти на Asian Challenge Cup.

Завершив кар'єру гравця 26 січня 2012 року після матчу за третє місце з клубом «Гуанчжоу Фулі». У цьому матчі Матея виконував післяматчевий пенальті і послав м'яч вище поперечини. У результаті Саут Чайна програв і зайняв 4-е місце.

Виступи за збірну В березні 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариському матчі проти збірної Китаю і в тому ж році був включений до заявки збірної на Євро-2000. На турнірі Кежман провів 44 секунди, заробивши рекордно швидке вилучення.

У лютому 2003 року після того, як збірна невдало виступила у відборі на Євро-2004, Кежман заявив, що він пішов з національної збірної. Однак, Матея повернувся в команду через кілька місяців після того, як Ілля Петкович був призначений новим тренером.

У 2006 році був включений до складу збірної на ЧС-2006, де зіграв у двох матчах. Причому у другому матчі він був вилучений рефері Роберто Розетті, а збірна програла Аргентині з рахунком 0-6.

Після завершення мундіалю збірна Сербії і Чорногорії припинала існування, а Матея більше не викликався в жодну з двох новостворених команд.

Всього за сім років провів у формі головної команди країни 49 матчів, забивши 17 голів.

Статистика виступів Статистика клубних виступів

|1997/98|| «Смедерево»||rowspan="3"|Перша ліга||14||4||0||0||colspan="2"|-||0||0||14||4 |- |1998/99||rowspan="2"| «Партизан»||22||6||6||2||colspan="2"|-||5||0||33||8 |- |1999/00||33||27||2||2||colspan="2"|-||7||6||41||35

|2000/01||rowspan="4"| ПСВ||rowspan="4"|Ередивізі||33||24||4||3||colspan="2"|-||11||4||49||31 |- |2001/02||27||15||2||1||colspan="2"|-||11||3||41||20 |- |2002/03||33||35||3||4||colspan="2"|-||6||0||43||40 |- |2003/04||29||31||1||0||colspan="2"|-||12||6||43||38

|2004/05|| «Челсі»||Прем'єр-ліга||25||4||3||1||4||2||9||0||41||7

|2005/06|| «Атлетіко»||Ла Ліга||30||8||3||2||colspan="2"|-||colspan="2"|-||33||10

|2006/07||rowspan="2"| «Фенербахче»||rowspan="2"|Суперліга||24||9||2||0||colspan="2"|-||7||2||33||11 |- |2007/08||22||11||4||5||colspan="2"|-||9||2||36||19

|2008/09|| «Парі Сен-Жермен» ||Ліга 1||21||3||2||2||4||0||8||3||35||8

|2009|| «Зеніт»||Прем'єр-ліга||10||2||0||0||colspan="2"|-||0||0||10||2

|2009/10|| «Парі Сен-Жермен» ||Ліга 1||13||2||2||0||0||0||0||0||15||2 |- |2010/11|| «Парі Сен-Жермен» ||Ліга 1||1||0||1||0||0||0||0||0||3||0

|2010/11|| «Саут Чайна» ||Перший дивізіон||6||2||2||2||1||2||5||1||16||7

|2011|| БАТЕ ||Вища ліга||6||0||0||0||0||0||5||0||11||0

|2011/12|| «Саут Чайна» ||Перший дивізіон||0||0||0||0||0||0||0||0||2||0 54||33||8||4||colspan="2"|-||12||6||74||43 122||105||10||8||colspan="2"|-||40||13||172||126 43||1||6||0||3||0||9||0||51||1 30||8||3||2||colspan="2"|-||colspan="2"|-||33||10 46||20||6||5||colspan="2"|-||16||4||68||29 35||5||5||2||4||0||8||3||52||10 10||2||0||0||colspan="2"|-||0||0||10||2 6||2||2||2||1||2||5||1||18||7 6||0||0||0||colspan="2"|-||5||0||11||0 334||179||36||24||9||4||96||27||485||238

Збірна

|2000||7||2 |- |2001||9||5 |- |2002||10||3 |- |2003||4||0 |- |2004||5||1 |- |2005||10||5 |- |2006||4||1 |- !Всього||49||17

Титули і досягнення Командні Чемпіон Югославії (1): «Партизан»: 1998–99 Чемпіон Нідерландів (2): ПСВ: 2000–01, 2002–03 Володар Суперкубка Нідерландів (3): ПСВ: 2000, 2001, 2003 Чемпіон Англії (1): «Челсі»: 2004–05 Володар Кубка Футбольної ліги (1): «Челсі»: 2004–05 Чемпіон Туреччини (1): «Фенербахче»: 2006–07 Володар Суперкубка Туреччини (1): «Фенербахче»: 2007 Володар Кубка Франції (1): «Парі Сен-Жермен»: 2009–10 Володар Кубка Гонконгу (1): «Саут Чайна»: 2010–11 Чемпіон Білорусі (1): БАТЕ: 2011

Особисті Найкращий бомбардир чемпіонату Югославії: 1999-00 Футболіст року в Сербії: 2000 Найкращий бомбардир чемпіонату Нідерландів: 2000-01, 2002-03, 2003-04 Футболіст року в Нідерландах: 2003 Найкращий бомбардир Кубка УЄФА: 2003-04

Примітки

Посилання

Профіль футболіста на сайті transfermarkt