Комітет державної безпеки () або ДС, КДС — орган виконавчої влади в Народній Республіці Болгарії, який поєднував спецслужби та політичну поліцію.

Структура Перше головне управління — зовнішня розвідка. Наступник з 1990 року — Національна служба розвідки Друге головне управління — контррозвідка. Нині — Національна служба безпеки Третє управління — військова контррозвідка Четверте управління Оперативно-технічне (до 1986) Економічне (з 1986) П'яте управління — безпека й охорона (УБО), забезпечувало охорону вищих чиновників та керівників БКП. Нині — Національна служба охорони. Шосте управління — внутрішня безпека та політичний розшук. У теперішній час — Головна дирекція з боротьби з організованою злочинністю. Включало такі відділи: Перший відділ — робота з інтелігенцією. Під його контролем перебували творчі союзи письменників, художників, журналістів, музикантів, перекладачів, кінематографістів. Другий відділ — робота зі студентами. Третій відділ відповідав за духовенство, євреїв, вірменів, білоемігрантів. Четвертий відділ спеціалізувався на організаціях турецьких та македонських націоналістів (але цей відділ також переслідує болгарських націоналістів, які хочуть, щоб Народна Республіка Болгарія вела більш активну політику в македонському питанні, протидіючи радянському тиску на користь Югославії, і до часткової реабілітації болгарського націоналізму в македонському питанні в 1963 році - і тих, хто відстоює погляд, що місцеве слов'янське населення Македонії має болгарське походження).БКП и загубата на стратегическа инициатива по македонския въпрос П'ятий відділ засилав агентуру до нелегальних політичних партій. Шостий відділ стежив за комуністами, які виявляли маоїзм та антипартійну діяльність. Сьомий відділ відповідав за інформаційний аналіз. Центральна інформаційно-аналітична служба (у 1980-их роках — управління)

Співробітники Комісія з розсекречування архівів, яка працювала після падіння режиму Тодора Живкова, показала, що до 10 % чиновників та підприємців сучасної Болгарії входили до числа співробітників (штатних і позаштатних) ДС. Найвідомішим розкритим випадком було досьє президента Болгарії Георгія Пирванова, який працював під псевдонімом Гоцеhttp://www.comdos.bg/images/stories/reshenia/7.pdf.

Відомо багато генералів ДС: Бріго Аспарухов, Георгій Ламбов, Кірчо Кіров, Любен Гоцев, Тодор Бояджиєв.

Діяльність ДС була потужною силовою структурою на службі БКП, що здійснювала політичні репресії в ході боротьби з «імперіалістичними шпигунами», «ворогами народу» й «ворогами партії». ДС відома тісними зв'язками з КДБ.

Однією з найважливіших задач болгарського КДБ у перші роки становлення комуністичної влади в країні була боротьба з горянами.

До числа подій, ініційованих та здійснених ДС, належать: Болгаризація помаків і турків; Убивство письменника-перебіжчика Георгія Маркова; Спроба убивства журналіста Владимира Костова.

Викликає суперечки участь болгарських спецслужб у замаху на римського папу Іоанна Павла II 1981 року.

Неодноразово висувались міжнародні звинувачення ДС в активній участі в контрабандній торгівлі зброєю, наркотиками, алкоголем, антикваріатом

Голови # ПІБ Період 1 Димо Дичев 1944-1949 2 Іван Райков 1949-1951 3 Георгій Кумбалієв 1952-1960 4 Ангел Солаков 1960-1969 5 Мірчо Спасов 1969-1973 6 Григор Шопов 1973-1990

Примітки

Джерела Програма доступу до інформації Комісія з розкриття документів та оголошення приналежності болгарських громадян до КДС і розвідувальних служб Болгарської народної армії Белким се бяха гръмнали Іво Беров Відкритий лист Олі Рену Хто і як відкриває досьє у Східній Європі Радіо «Вільна Європа» Співробітники КДС у сучасних спецслужбах (квітень 2003)