Стефа́н Ель-Шаараві́ (, ; 27 жовтня 1992 року, Савона, Італія) — італійський футболіст, гравець футбольного клубу «Рома». Грав за національну збірну Італії.

Кар'єра

«Дженоа» За «Дженоа» став виступати у віці 16 років. Перший професійний матч відбувся 21 грудня 2008 року проти «К'єво». Він закінчився з рахунком 0-1 на користь «Дженоа». За весь час проведений в Генуї гравець вийшов на поле лише 3 рази. Всі інші його виступи були за молодіжну команду.

Для отримання ігрової практики 27 червня на правах оренди переходить до «Падови», яка на той час виступала в Серії Б. Свій перший гол забив у матчі проти «Реджини». Протягом сезону з'явився на полі 29 раз і відзначився 9 голами.

«Мілан»

Після вдалого сезону за «Падову» 25 червня 2011 року перейшов до складу Мілану. На початку сезону отримав травму. Дебютував за «Мілан» 18 вересня 2011 року у поєдинку з «Наполі». Вже в наступному турі у матчі проти «Удінезе» забив свій перший м'яч за червоно-чорних. Свій перший дубль оформив 26 вересня 2012 року у матчі 5-го туру Серії А проти «Кальярі». 3 жовтня у матчі проти «Зеніта» забив свій перший єврокубковий гол. Забивши його, став наймолодшим в історії автором забитого м'яча у складі «Мілана» в європейськи турнірах.

Протягом першого кола чемпіонату Італії відзначався високою результативністю. Цікавим є те, що перед початком сезону форвард і Массімо Амброзіні заклалися на відпустку. В умові йшлося про те, що якщо Стефану вдасться забити сім м'ячів протягом першого кола, то ветеран команди оплатить тому відпустку. 25 лютого забив гол у ворота «Інтера», вивівши команду вперед, але цей гол не був переможним, оскільки матч закінчився 1-1. У другому колі чемпіонату не відзначався результативністю, це пов'язують із появою в команді Маріо Балотеллі.

Вже в першому офіційному матчі наступного сезону в раунді плей-оф Ліги чемпіонів проти ПСВ зумів відзначитися голом. Матч завершився внічию 1-1, що дало «Мілану» шанси пройти в груповий етап.

13 липня 2015 року було оголошено про оренду гравця до «Монако» з обов'язковим подальшим викупом за 16 млн євро, якщо той зіграє певну кількість матчів протягом сезону. Окрім цього сама оренда обійшлася «Монако» у 2 млн євроОфіційно: Ель-Шаараві переходить у «Монако». Перед початком січневого трансферного вікна Ель-Шаараві був виключений зі складу, оскільки він уже зіграв 24 ігри в усіх офіційних змаганнях і лише однієї гри не вистачало до активації зобов'язання викупити його.

«Рома» і «Шанхай Шеньхуа» 26 січня 2016 року було офіційно оголошено про оренду гравця за 1,4 млн євро римською «Ромою». Також столичний клуб отримував право викупу Ель-Шаараві за 13 млн євро. Влітку того ж року це право було реалізовано і нападник уклав з «Ромою» чотирирічний контракт. У складі «вовків» був серед основних нападників і регулярно відзначався забитими голами.

За рік до завершення контракту з «Ромою», у липні 2019 року, за 16 мільйонів євро Стефан перебрався до Китаю, ставши гравцем «Шанхай Шеньхуа». Наприкінці свого дебютного сезону в клубі Ель-Шаараві виграв з командою Кубок Китаю 2019 року, забив гол у другому фінальному матчі проти «Шаньдун Лунен» (3:0).

30 січня 2021 року Ель-Шаараві повернувся до «Роми» на правах вільного агента. 2022 року Стефан допоміг команді виграти дебютний розіграш Ліги конференцій.

Виступи за збірні Ель-Шаараві мав право грати за збірну Єгипту через походження свого батька, однак вирішив за краще грати за італійську команду.

Стефан виступав за юнацькі збірні Італії, з командою до 17 років він брав участь 2009 року у юнацькому чемпіонаті Європи та світу. Згодом у 2011—2012 роках грав за молодіжну збірну.

15 серпня 2012 року Ель-Шаараві дебютував за національну збірну Італії, розпочавши у старті товариську грі проти Англії (1:2) . Він забив свій перший гол за збірну у своєму третьому матчі, відзначившись м'ячем у воротах збірної Франції (1:2) 14 листопада 2012 року.

Наступного року Ель-Шаараві представляв Італію на Кубку конфедерацій 2013 року в Бразилії і дебютувавши турнірі в останній грі групового етапу проти господарів (2:4), замінивши Алессандро Діаманті в другому таймі. Також Ель-Шаараві зіграв у грі за третє місце проти Уругваю (2:2), де відіграв весь матч і забив свій післяматчевий пенальті, здобувши таким чином бронзові нагороди турніру.

Ель-Шаараві не був включений до складу збірної Італії на чемпіонат світу 2014 року, оскільки пропустив більшу частину клубного сезону 2013/14 років через травму.

Він повернув до національної збірної в кінці 2014 року під керівництвом нового тренероа Антоніо Конте, який використовував Ель-Шаараві в 4 матчах кваліфікації до Євро-2016. 10 жовтня 2015 року Стефан забив свій другий гол за збірну, через три роки після першого, у грі з Азербайджаном, що дозволило італійцям перемогти 3:1 і достроково вийти до фінальної стадії континентальної першості у Франції. Ель-Шаараві потрапив до заявки збірної на чемпіонат Європи 2016 року, але був там запасним гравцем, зігравши лише у останньому матчі групового етапу проти Ірландії (0:1), який вже не мав турнірного значення. Надалі Ель-Шаараві зіграв в двох матчах кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року, включаючи матч-відповідь плей-оф у листопаді 2017 року проти Швеції, який завершився внічию 0:0, через що італійці сенсаційно не змогли пробитись на континентальну першість.

15 жовтня 2019 року, майже через два роки після того матчі, Ель-Шаараві повернувся на поле у ​​складі національної збірної і відзначився голом і результативною передачею в матчі кваліфікації Євро-2020 проти Ліхтенштейну (5:0).

7 жовтня 2020 року Ель-Шаараві вперше одягнув капітанську пов'язку у збірній в товариській грі проти Молдови (6:0) у Флоренції, у якій забив дубль.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів Станом на 15 серпня 2019 року СезонКомандаЧемпіонатКубок ІталіїКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів2008–09 «Дженоа» A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 1 02009–10 A 2 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 2 020010–11 «Падова» B 29 9 КІ 1 0 ЛЧ 0 0 - - - 30 9 2011–12 «Мілан» A 22 2 КІ 4 2 ЛЧ 2 0 СІ 0 0 28 4 2012–13 A 37 16 КІ 1 1 ЛЧ 8 2 - - - 46 19 2013–14 A 6 0 КІ 0 0 ЛЧ 3 1 - - - 9 1 2014–15 A 18 3 КІ 1 0 - - - - - - 19 3Усього за «Мілан» 83 21 6 3 13 3 - - 102 27 2015-січ. 2016 «Монако» Л1 15 0 КФ+КЛ 0+0 0 ЛЧ+ЛЄ 3+6 1+2 - - - 24 3 січ.-черв. 2016 «Рома» A 16 8 КІ 0 0 ЛЧ 2 0 - - - 18 8 2016–17 A 32 8 КІ 4 2 ЛЧ+ЛЄ 0+8 0+2 - - - 44 12 2017–18 A 33 7 КІ 1 0 ЛЧ 10 2 - - - 44 9 2018–19 A 28 11 КІ 1 0 ЛЧ 4 0 - - - 33 11Усього за «Рому» 109 34 6 2 24 4 - - 139 40лип.-груд. 2019 «Шанхай Шеньхуа» КСЛ 10 1 КК 3 3 - - - - - - 13 42020 КСЛ 6 0 КК 0 0 - - - - - - 6 0Усього за «Шанхай Шеньхуа» 16 1 3 3 - - - - 19 4Усього за кар'єру 247+4 63+2 14 7 46 10 0 0 311 82

Статистика виступів за збірну

Станом на 15 серпня 2019 року

Досягнення

Командні «Мілан» Володар Суперкубка Італії: 2011 «Шанхай Шеньхуа» Володар Кубка Китаю: 2019 «Рома» Переможець Ліги конференцій УЄФА: 2021–22

За збірну Збірна Італії Бронзовий призер Кубку конфедерацій (1) : 2013

Індивідуальні (1): 2012 Гравець року в Серії Б (1): 2011 Володар нагороди Milan, Airc: ad El Shaarawy il Pallone d'Argento

Примітки

Посилання