Каплиця Бучацьких () — втрачена молитовно-ритуальна будівля у Львові (нині Україна). Назву отримала від прізвища своїх фундаторів — шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.

Історія Збудована перед 1440 рокомDörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — S. 84. . Була першою з каплиць, побудованих поблизу латинської катедри у Львові, яку згадано у джерелахKatedra łacińska we Lwowie / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, Goldruk, 2013. — T. 21. — S. 132. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. . Розташовувалась біля східного прясла північної нави латинської катедри. 1440 року поблизу каплиці був вівтар святих Марії Магдалини та БригідиKatedra łacińska we Lwowie… — S. 19.. Навпроти каплиці розташовувалася каплиця райців (братська, Яблоновських, Христа Розіп'ятого).

8 травня 1495 р. львівський римо-католицький архієпископ Анджей Боришевський (Ружа) гербу Порай (, майбутній примас Польщі та Литви) видав грамоту, якою підтвердив фундуш Анни з Бучацьких — дідички Литвинова (тепер село Старий Литвинів Підгаєцького району), доньки Яна Бучацького, дружини каштеляна белзького Дерслава з Угнева) — на проведення мес за душі померлих родичів у каплиці Бучацьких латинської катедри у ЛьвовіAkta grodzkie i ziemskie… — Т. 7.  — S. 187.. 1587-го архієпископ Ян Димітр Соліковський розпочав ґрунтовне відновлення та ґрунтовну перебудову «давньої» каплиці Бучацьких, очевидно з думкою про єзуїтів, яким після спровадження до Львова віддав для богослужінь власне цю каплицюKatedra łacińska we Lwowie… — S. 20..

Миколай Кросновський записав фундуш для новогоKatedra łacińska we Lwowie… — S. 24. вівтаря в каплиці, також «посаг» для вівтарії () при цій каплиці в сумі 10000 злотих.Müller W. Mikołaj Krosnowski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Т. XV. — S. 341.

Пізніше каплиця була перебудована, тепер на її місці розташована каплиця Святих Дарів, або ВишневецькихKatedra łacińska we Lwowie… — S. . (третя від входу біля північної нави). Розписи в каплиці князів Вишневецьких виконав Станіслав СтроїнськийWłodek P., Kulewski A. Katedra Łacińska // Lwów: przewodnik. — Pruszków, 2006. — S. 80—81.. Елементи архітектури каплиці, які зберегли форми з часу перебудови з ініціативи Я. Д. Соліковського, належать до типових прикладів пізнього львівського ренесансу, не виключено, що ці роботи пов'язані з архітектором Павлом РимляниномKatedra łacińska we Lwowie… — S. 143.. 1 листопада 1743 сницар Марцін Ринський (Marcin Ryński) спільно з дружиною Регіною Левандершозанкою (Regina Lewanderszozanka) уклали угоду, за якою вони зобов'язувалися виконати новий головний вівтар для каплиці за 4500 злотих польських. За архівними даними, у 1744—1745 «пан Бернард» (майже напевно Бернард Меретин) провадив роботи з барокізації каплиці Вишневецьких (заміна долівки, перемуровування крипт, виконання п'єдесталу під хрест, що вінчає купол)Katedra łacińska we Lwowie… — S. 27..

Опис Докладних відомостей про її зовнішній вигляд поки не виявлено.

Усипальниця Використовувалася представниками роду фундаторів та роду Кросновських як родова усипальниця. Серед похованих осіб, зокрема, Міхал (Михайло) Бучацький з Підгаєць, львівський латинський архієпископ Миколай Кросновський, Миколай Францішек КросновськийNiesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana…  — Lwów, 1738. — S. 710—711. , його батько ВойцехDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich . — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 181 (прим.). , Миколай ПараваWiśniewski J. Parawa Mikołaj z Lubina h. Ogończyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/2, zeszyt 105. — S. 198. .

Надгробок воєводи М. Бучацького, який загинув у битві проти татар, перенесли свого часу до каплиці Замойських. Про перенесення надгробку свого часу говорив у промові до львівської капітули архієпископ Ян Димітр Соліковський у 1585 році. Надпис на надгробку станом на 1830—1840-ві роки не зберігсяGrobowiec Michała Buczackiego … — S. 118..

Див. також Каплиця Домагаличів Каплиця Потоцьких Латинський кафедральний собор (Львів)

Зауваги

Примітки

Джерела Grobowiec Michała Buczackiego … // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.), wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873)]. — 1836. — № 15. — S. 116—118. Thomae Pirawski relatio status Almae Archidioecesis Leopoliensis: accedunt testamenta eiusdem Th. Pirawski et Ioannis Zamoiscii, archiepiscopi leopoliensis. — Leopoli: Sumptibus Societatis Historicae, 1893. — P. 81. Włodek P., Kulewski A. Katedra Łacińska // Lwów: przewodnik. — Pruszków, 2006. — S. 80—81.

Посилання Катедральний (Латинський) костел Успіння Богородиці (м. Львів) .