Для запису сербської мови у різні часи вживалися усі три найбільш поширені абетки глобального суспільства: латинка, кирилівка і арабська в'язь (переважно за часів Османської імперії). Нині з них вживаються в основному перші дві.
Букви у таблиці впорядковано згідно з кириличним варіантом:
Кири-лицяЛати-ницяПриблизнавимоваАаAa[a]БбBb[б]ВвVv [в]ГгGg[ґ]ДдDd[д]ЂђĐđм'яке [джь]ЕеEe[е]ЖжŽž[ж]ЗзZz[з]ИиIi[і]
Кири-лицяЛати-ницяПриблизнавимоваJjJj[й]КкKk[к]ЛлLl[л]ЉљLj lj[ль]МмMm[м]НнNn[н]ЊњNj nj[нь]ОоOo[о]ПпPp[п]РрRr[р]
Кири-лицяЛати-ницяПриблизнавимоваСсSs[с]ТтTt[т]ЋћĆć(м'яке) [ч]*УуUu[у]ФфFf[ф]ХхHh[х]ЦцCc[ц]ЧчČč(тверде) [ч]*ЏџDž džтверде [дж]ШшŠš[ш]
* В багатьох діалектах різниця в звучанні букв ћ і ч відсутня.