Кримськотатарська література — національна література кримських татар. Перші літературні твори датують XIII століттям (часи Золотої орди), а Золота доба припала на період Кримського ханства. Нова література почалася наприкінці XIX століття.
Історія
Середньовіччя
Сходознавець Бекір Чобан-заде у 1928 році виділив у середньовічній кримськотатарській літературі три течії: палацова література (divan edebiyati), духовна література (tasavvuf edebiyati) та народна література (halqed ebiyati).Символ «тюльпан» у поезії «Дивану»: сакральний та генераційний аспекти / Н. М. Линник // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. — 2018. — Т. 29(68), № 4. — С. 200—203. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2018_29%2868%29_4_38.
Одним із перших літературних творів Криму була поема «Юсуф і Зулейха» написана Махмудом Киримли в XIII ст. Визначними літераторами Криму були: Алі (…–1232),Kurnaz C., Çeltik H. Osmanlı Donemi Kırım edebiyatı. — Ankara: Kültür Bakanlığı, 2000. Махмуд (XIII—XIV ст.), Мевляна Реджеб бін Ібрагім (…–1386),Bursalı M. T. Kırım müellifleri. — Istanbul, 1919. Мевляна Шерефеддін бін Кемаль (…–1438) та Кемаль Уммі (…–1475).Banarlı N. S. Resimli türk edebiyatı tarihı. C.C.I-II. — Istanbul: Milli egitim basimevi, 1987.
У період Золотої орди (XIII–перша половина XV ст.) з прийняттям кримськими татарами ісламу виникла палацова поезія, чиє формування більш-менш завершилося в ранній період розвитку Кримського ханства.Кримськотатарська класична палацова література — ЛітАкцентКримськотатарська література — Енциклопедія сучасної України
В цей же час з'явилися філософські праці Дії ад-Діна, Рукна ад-Діна, Шарафа ад-Діна.
Класичний період Кримськотатарська література періоду розквіту Кримського ханства була палацовою літературою (saray edebiyatı), відомою також як «література дивана», тобто світська література. Її авторами були хани та аристократи. Всі письмові пам'ятки цього періоду написано арабською графікою. Література була передовсім представлена поезією, серед відомих поетів були: Абдул-Меджид Ефенді, Усеїн Кефевій, Менґлі I Ґерай, Бора Гази, Раммель Ходжа, Ашик Умер, Мустафа Джевхерій, Лейля Бикеч, Ашик Ариф, Джанмухаммед, Едип Ефенди. Була також в ханському дворі поетеса Хан-заде-ханум, яка була дружиною хана Бахадира I Ґерая.
В XV—XVII ст. складалися антології з творів кримських поетів.
Тогочасна література рясніла іншомовною лексикою, і передусім арабськими та іранськими запозиченнями. Використанню тюркської лексики заважала система віршування — аруз, в основі якої лежало поділ голосних на довгі і короткі. У кримськотатарській мові такого поділу голосних немає. Саме це зумовило настільки часте звернення поетів до арабської і перської лексики. Внаслідок цього виникла мова, доступна лише тим, хто володів перською та арабською мовами.Меметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского литературного языка
Паралельно народною кримською мовою виникали героїчні твори (Çorabatır — Богатир Чора, Kör oğlu — Син сліпого), громадсько-побутові твори (Tair ve Zore — Таїр і Зоре), казки (про чарівних тварин), народні пісні (весільні, ліричні, жартівливі, солдатські), легенди, прислів'я, приказки, загадки тощо. Мова цих творів містить мало іншомовних запозичень.
Інші відомі твори цього періоду: «Про похід Ісляма-Ґірея на Польщу» Джан-Мухаммеда, «Ассеб-ус-Сейяра» (Семеро планет щодо звісток про історію татар) Сеїда Мухаммеда Ризи, «Ель Мугум-уль-бурхані» (Океан доказів), численні ханські ярлики.Материалы для истории Крымского ханства, извлеченные, по распоряжению имп. Академии наук, из Московского главного архива Министерства иностранных дел. Издал В. В. Вельяминов-Зернов. — СПб., 1864. −1109 с. Прозаїчні твори класичного періоду — це історичні праці такі як «Рожевий квітник ханів» Халім-Гірея та «Підпора літописей та історичних звісток» Абд ал-Гаффара Киримі. Відомі автори філософських праць: Ібрагім бін Хакк аль-Киримі, Абу ль-Бак аль-Кафауві, Мухаммад аль-Кафауві, Абу ль-Файд аль-Кафауві, Селім Діване Киримли, Хамід Киримі, Абд аль-Бакі аль-Хіджабі, Абд Аллаг аль-Кафауві, Ахмад бін Хасан аль-Кафауві, Кутб ад-Дін аль-Киримі.
Після завоювання Росією літературне життя Криму зупинилося оскільки кримські хани були головними меценатами поезії.
Новий період Ключовою постаттю кінця ХІХ — початку XX ст. був Ісмаїл Гаспринський, який заклав основи оповідання та роману в кримськотатарській літературі. Гаспринський видавав газету «Терджиман», у якій з'являлися твори нових кримськотатарських літераторів.
У XX столітті Ешреф Шем'ї-заде докладав зусиль до створення новітньої кримськотатарської поезії. Серед визначних поетів також: Бекір Чобан-заде, Абдулла Дерменджи, Шевкі Бекторе, Абдулла Лятіф-заде, Амді Гірайбай. Першу драму кримськотатарською мовою «Оладжага чаре алмаз» (Чому бути, того не уникнути) написав Абдулла Озенбашли в 1901 р. В 1906 р. в Бахчисараї під керівництвом Джеляля Меінова був заснований літературний гурток «Учкун» (Іскра).
На розвиток кримськотатарської літератури радянського післявоєнного періоду сильно вплинув факт депортації кримських татар в Узбекистан. Таким чином було перервано літературну традицію. Сам факт існування кримськотатарської літератури і найважливіших її авторів замовчувався в СРСР до 1970-х років.
У 1970-1980-х роках зазнала розвитку проза, зокрема у таких авторів, як Айдер Осман, Уріє Едемова, Ервін Умеров, Еміль Аміт та Рустем Муедін. Класик радянського періоду Шаміль Алядін.
Відомий кримськотатарський автор Дженгіз Дагджи писав всі свої твори турецькою мовою.
До опозиційних поетів належали Ленур Ібраїмов, Юрій Османов, Сейтумер Емин, Ескендер Фазил. Політичну лірику писав Ідріс Асанін.
Відомі драматурги: Умер Іпчі, Юсуф Болат, Кемал Конгуратли.
Сучасна література
Для сучасної кримськотатарської прози характерна традиційність культури ісламу (суфізм, етика Корану). Поетом, якого можна вважати суто мусульманським, є Хан-Темір (Тімур Кантеміров). Вплив європейського постмодернізму та авангарду обмежений і трапляється у таких авторів, як Таїр Халілов і Гульнара Усеїнова.
Сучасні кримськотатарські поети: Шакір Селім, Юнус Кандим, Певат Зети, Сейран Сулейман.
До сучасних кримськотатарських прозаїків належать: Ервін Умеров, Таїр Халілов, Гульнара Усеїнова, Шевкет Рамазанов, Лейля Алядінова, Юсуф Болат, Рустем Муедин, Еміль Аміт.
Автори літератури для дітей: Сейран Усеїнов, Айше Кокієва, Наджиє Аметова, Емине Усеїнова, Субіє Налбандова, Ал'яна Османова, Нузет Умеров, Зарема Хайрединова.
Існує Союз кримськотатарських письменників. Художні твори виходять у літературному журналі «Їлдиз».
Премії за твори написані кримськотатарською мовою: Премія імені Ісмаїла Гаспринського Премія імені Ешрефа Шем'ї-заде Міжнародна премія ім. Бекіра Чобан-заде Літературний конкурс Ахмеда Іхсана Киримли
Переклади
Українською Активним перекладачем з кримськотатарської мови на українську був Микола Мірошниченко, який брав участь у перекладі антологій «Окрушина сонця», «Молитва ластівок», «Брама Сходу». Він переклав зокрема твори таких авторів, як Сайфі Сараї, Мевля К'аді Мухсін, Менлі Герай хан, Афіфеддін Абдулла Афіфій, Сеід Муса Кефевій, Абдуль-Азіз Ізій, Лейля Бікеч, Ашик Умер, Мустафа Рахімій, Юнус Темирк'ая, Юнус Кандим, Шер'ян Алі.
«На нашій, не своїй землі»: антологія різномовної поезії України. Кн. 1-2 / упоряд. А. К. Мойсієнко. — К.: Головна редакція мовами нацменшин України, 1995. (Переклад віршів Ш. Сейма, Ю. Кандима, А. Велієва, Ю. Теміркая, А. Кокій та ін.): Кн. 1 : Білоруська, гагаузька, грецька, грузинська, єврейська, кримськотатарська, литовська, німецька. — [Б. м.]: [б.в.], 1995. — 413 с. — ISBN 5-7707-5982-8 Жовта мить: вірші / Ю. Кандим ; пер. та передм. «Промінь справедливості не знає тіні» [15 с.] М. Мірошниченко. — К. : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1997. — 157 с. — Текст парал.: кримськотатар., укр. — ISBN 966-522-095-0 Умеров Н. До побачення, школо!: Вірш: Пер. з кримськотатар. Ольги Тимохіної // Кримська світлиця. — 2000. — 23 черв. Кандим Ю. Чому ж мовчиш? Буря. Жаль. Перекрути [Вірші] / Переклав В. Гуменюк // Доля. — 2000. — № 1 (12). — С. 12. Світло над дорогою: поезії / Ю. Теміркая ; пер. на укр. М. М. Мірошниченко [та ін.]. — Київ: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац.х меншин України, 2001. — 94 с. — (Багатомовна поезія України). — ISBN 966-522-102-7 Велієв А. Для них ще не закінчилась війна…: Вірш: Пер. з кримськотатар. Ольги Тимохіної // Кримська світлиця. — 2001. — 16 лют. Велієв А. Трамвай: Вірш. Пер. з кримськотат. О. Тимохіна // Єралаш Таврійський. — № 7 — С. 18. Умеров Н. Амет і черепиця; Сірники: Вірші: Пер. з кримськотатар. О. Тимохіна // Настенька. — 2002. — № 48. Умеров Н. Ведмідь-гора: Вірш: Пер. з кримськотатар. О. Тимохіна // Дивосвіт. — 2003. — № 2.- 2-га с. обкл. Умеров Н. Хамса: Вірш: Пер. з кримськотатар. О. Тимохіна // Дивосвіт. — 2003. — № 4. — 2-га с. обкл. Окрушина сонця: антологія кримськотатарської поезії XIII—XX століть / упоряд. М. М. Мірошниченко, Ю. У. Кандим ; вступ. ст. М. М. Мірошниченко. — К. : Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2003. — 792 с. — (Джерела духовності). — ISBN 966-522-053-5 (про антологію) Алтын ярыкъ — Золоте сяйво: поема // Абібулла Одабаш ; пер. Віктора Гуменюка / Окрушина сонця — Кунештен бир парча: Антологія кримськотатарської поезії ХІІІ–ХХ століть. — К. : Гол. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003. — 792 с. У твоїх очах я зорі бачив: поезії / Сейран Сулейман ; Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Національна спілка письменників України. — К. : Гопак, 2003. — 40 с. — (Міжнародний конкурс «Гранослов»). — ISBN 966-8187-12-1 Криниця з розбитим свічадом: поезії / Таїр Керім ; Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Національна спілка письменників України. — К. : Гопак, 2003. — 40 с. — (Міжнародний конкурс «Гранослов»). — ISBN 966-8187-11-3 Велієв А. Мій кіт: Вірш: Пер. з кримськотатар. О. Тимохіна // Крим. світлиця.- 2004. — 10 верес. Умеров Н. Телятко: Вірш: Пер. з кримськотатар. О. Тимохіна // Настенька. — 2004. — № 3-4. Умеров Н. Шахтар. Годинник нашого півня. Ведмедиця: Вірші: Пер. з кримськотат. О. Тимохіна // Настенька. — № 39 (415). — 2006. — Сентябрь. — Стр. 7. Умеров Н. Жолудь. Дельфін.: Вірші: Пер. з кримськотатар. О. Тимохіна // Настенька. — № 40 (416). — 2006. — Октябрь. Чергеєв А. Метелик: Вірш: Пер. з кримськотат. О. Тимохіна // Литер. Детский мир. — 2006. — № 2(4). Моя Батьківщина: вірші і казки: Для дітей мол. і серед. шк. віку / Н. Умеров ; Пер. з кримськотат. О. Тимохіна. — Сімферополь: Доля, 2006. — 128 с. : портр. — ISBN 966-7980-30-8 Між двох світів іду — Эки дюнья арасында: лірика / Шер'ян Алі ; [вступ. ст. М. Мірошниченко]. — К. : Етнос, 2007. — 287 с. : іл. — (Багатомовна поезія України). — Кримськотатарською та укр. мовами. — ISBN 966-522-179-5 Батьківщино, здрастуй! : вірші та народні пісні: пер. з крим. тат. / ред. В. Басиров, пер. Д. Кононенко. — Сімферополь: Доля, 2008. — 120 с. (Читати онлайн) Серцем прикрита земля = Юрекнен къаплангъан ер: поезії / Юнус Кандим ; [пер. укр. мовою М. Мірошниченка]. — К. : Етнос, 2008. — 235, с. : іл., портр. ; 21 см. — (Багатомовна поезія України). — Текст парал.: кримськотатар., укр. — Бібліогр. в підрядк. прим. — Зміст: із зб.: Жовта мить ; Нитка життя ; поеми: Ліси шумлять ; На берегах Хозару. — ISBN 966-522-225-2 (у паліт.). На світловидноті: авторська антологія перекладача / упоряд. Л. Мірошниченко ; передм. С. Борщевський. — Київ: Етнос, 2009. — 400 с. — (Джерело духовності). — ISBN 966-522-280-5 (Містить, зокрема, поезію Айше КокієвоїС. В. Шукурджієв. Кокієва Айше // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=8046 (дата перегляду: 14.08.2022))