Avions Voisin (Авіонс Вуазен) — з 1905 року французький виробник автомобілів та літаків. Штаб-квартира знаходиться в Іссі-ле-Муліно. У 1928 році фірма увійшла у концерн Impéria. 1937 року компанію купує фірма Impéria. У 1946 році компанія припинила виробництво автомобілів.
Брати Вуазен Багато французьких фірм було засновано ще наприкінці XIX століття, тому вони залишили свій слід в історії якимись своїми винаходами та інноваціями. Але марка Avions Voisin на автомобільній карті світу з'явилася всього-лише після Першої світової війни — в 1919 році.
Габріель-Южен Вуазен народився 5 лютого 1880 року в Бельвіль-сур-Салоне. Його батько, Жорж Вуазен, був випускником художньої школи Paris Arts et Metiers, він заснував власну сталеливарну компанію, але через невдачі в бізнесі і, взагалі, бувши по натурі експресивною людиною, кінчає він своє життя суїцидом, коли старшому з синів (Габріелю) було всього шість років. Амелі, мати хлопчиків, віддає Габріеля і його молодшого брата Шарля на виховання в сім'ю свого вітчима — Шарля Форестьє, який працював інженером на газовій станції в Нойвілі. Дід намагався дати хлопцям добру освіту, віддавши їх в Ліцей Ампера, крім цього Шарль Форестьє особисто проводив багато часу з хлопчиками, так в 1895 році він навчив хлопчиків виготовляти рушниці, потім разом вони побудували величезного повітряного змія, але й цього здалося йому замало і вони беруться за будівництво мініатюрної парової машини. У тому ж році Габріель надходить в художню школу Beaux-Arts (м. Ліон) на архітектурний факультет, і з отриманням диплома знову йде вчитися, цього разу він бажає стати інженером, і для цього їде до Парижа.
У 1898 році помирає дід, в цей час брати Вуазен експериментують з планерами і, вигравши кубок в Ніцці, вони купують трицикл марки Automoto, який показав недосконалість своєї конструкції під час шестиденної подорожі братів з Ніцци в Невіль (а це приблизно 310 км). 1899 року Габріель вирішує побудувати власний, надійніший автомобіль, завдяки спадку, залишеному дідом, він купує шасі і ставить на нього 5-сильний мотор Aster. Машина показала себе з позитивного боку, Габріель активно її використовував, поки не зіткнувся під час однієї з поїздок зі свинею, після аварії він не став відновлювати автомобіль і забув про нього.
У 1900 році Габріель бере участь на Всесвітній виставці, яка проходить в Парижі, на цій виставці він знайомиться з Клементом Адером. Адер був батьком французької авіації, хоча скоріше навіть всесвітньої авіації, ще в 1890 році він побудував літак з крилами, схожими на крила кажанів, свій літак «Éole» Адер оснастив надлегким паровим двигуном, вся конструкція літака важила всього 300 кг, в жовтні 1890 року він зробив спробу польоту, пролетівши від 30 до 50 метрів (заміряли слідами коліс на полі). Правда, не дивлячись на те, що цей політ був задокументований, для більшості людей він залишається маловідомим фактом, і першість у сфері авіації зараховується американським братам Райт.
У лютому 1904 року, відслуживши всього десять місяців в армії (завдяки тому, що він повинен був стати батьком дитини, яку виношувала 17-річна дівчина), він потрапляє на лекцію капітана Фердинанда Фербера, ще одного з піонерів авіації, після лекції Вуазен підходить до Фербера, той, у свою чергу, знайомить молоду людини із засновником найстарішого в світі аероклубу Ернестом Аркдеком. Аркдек (його прізвище пишеться по-французьки як Archdeacon) народився в 1863 році в Парижі, за походженням — ірландець, Ернест отримав гарну освіту, в тому числі і технічну, але стан зібрав бувши елітним юристом. Зв'язки і багатство дозволили йому активно просувати авіацію в маси, в 1898 році він створив авіаційний клуб, в управління якого входили такі поважні люди, як Леон Серполле, Жуль Верн, Андре Мішлен, маркіз Альбер де Діон, Альберто Сантос-Дюмон (бразилець, який створив першу керовану кулю), Анрі Дойч де ла Мер (виходець з дуже багатої родини і філантроп) і Густав Ейфель. Аркдек крім авіації захоплювався ще й автомобільними гонками, так він брав участь у найперших змаганнях у світі — Париж-Руан, правда він фінішував лише 17-м, керуючи паровим Serpollet. Так от, Аркдек запрошує молоду людину на випробування літака братів Райт, який був придбаний ним, після тестування Аркдек наймає Вуазена для побудови літака власної конструкції.
Заснування компанії. Виробництво літаків
У 1905 році Вуазен, спільно з Луї Блеріо і Едуардом Сюркуф, створює компанію «Ateliers d 'Aviation Edouard Surcouf, Blériot et Voisin», яка починає випускати літаки марки Bleriot, головним випробувачем літаків став молодший брат Габріеля — Шарль, який вважається одним з перших льотчиків світу, принаймні входить в десятку перших людей, що керували літальними апаратами, які були важчі за повітря. У листопаді 1906 року Вуазен викуповує частку своїх партнерів і перейменовує перше в світі підприємство з виробництва літаків в «Appareils d'Aviation Les Frères Voisin», бо напарником в бізнесі стає його молодший брат (що й відображено в назві). З цього моменту Вуазен присвячує всього себе авіації, він створює гідроплани, і завдяки йому Франція стає першою країною, у якої з'явилося морське базування літаків.
Canard Voisin 1911 року, насправді, судячи з назви, це повинна бути амфібія, а не літак з колесами, але Вуазен експериментував з обома типами літаків
У вересні 1912 року Шарль Вуазен їхав разом з першою жінкою-пілотом Ельзою Раймондою де Ларош (яку, до речі, він і навчив льотній справі) на своєму Hispano-Suiza Type Alphonso XIII, і зіткнувся на перехресті з Delahaye. Під час ДТП Шарль помер на місці події, його попутниця вижила (через сім років де Ларош загине в авіакатастрофі, і цього разу ця гонщиця і льотчиця виступала в ролі пасажирки). Після загибелі брата Габріель залишається зовсім один, через що ще сильніше занурюється в роботу, при цьому він перейменовує фірму в «Société Anonyme des Aéroplanes G. Voisin». За весь 1912 рік фабрика Вуазена виробляє 75 літаків, що робить його компанію найбільшим авіаційним виробником у світі, більше того, авіацією зацікавилося військове відомство Франції (треба зауважити, що військові зацікавилися авіацією далеко не в 1912 році, ще роботи Адера спонсорувались вояками, ці експерименти були засекречені, через це лідерство приписується американцям, а не французам), і «Aéroplanes G. Voisin» отримує велике замовлення на військову продукцію.
5 жовтня 1914 року стався перший повітряний бій, в якому брав участь Voisin 3 і німецький Aviatik B.1, переможцем у ньому вийшов французький літак. До 1918 року з воріт фірми, що знаходиться в Іссі-ле-Муліно, вийшло 3500 військових літаків, окрім Франції випускалися «Вуазени» і в Росії. Після війни попит на літаки падає, цивільна авіація була ще в «стадії сперматозоїда», Габріель вирішує відійти від аеронавтики, тим більше, він знайшов привід — його творіння несли смерть, і усвідомлення цього завдало йому величезну емоційну травму. Спочатку він намагається випускати велосипеди та мотоцикли, Вуазен також проєктує надувний ангар, крім того він проєктує модульний будинок, що складається із залізних плит, по задумі Вуазена такі будинки придатні для тих місць, які постраждали від катаклізмів, бо на спорудження будинку площею в 39 м2, 70 м2 або 105 м2 йде всього три дні, однак обидва його дітища на архітектурному поприщі зіткнулися із сильним лобом з боку старожилів в будівельній сфері.
Початок виробництва автомобілів У 1918 році Габріель Вуазен, перейменувавши свою фірму в Avions Voisin, купує конструкцію автомобіля у Андре Сітроена. Ще в листопаді 1915 року колишні працівники фірми Panhard et Levassor — інженери Арто і Дюфресн виготовили прототип для Сітроена. Проте машина, оснащена 4-циліндровим безклапанним 4-літровим двигуном, що розвиває 78 к.с., не вписувався в концепцію, до якої після Першої світової прийшов Сітроен, йому потрібна була масова і дешева машина, тому у виробництво як перша модель пішла серія Type A з 1.3-літровим моторчиком, робота над якою йшла паралельно з люкс-автомобілем Арто і Дюфресна, авторами маленької машини стали брати Робер і Леон Морани (Леон Моран загинув в 1918 році під час повітряного бою).
Компанія Сітроена встигла побудувати чотири прототипи, вони і були показані Вуазену, а його полонили розміри машини і тиха робота двигуна, кузов же його взагалі не вразив, однак технічні достоїнства були домінантними у виборі машини. Але, як водиться, без доробок не обійшлося, авіаконструктор знизив центр ваги машини, поміняв точки кріплення ресор і п'ятого лютого 1919 року (на свій день народження) вирішує особисто випробувати прототип під назвою Type M1. Під час випробувань Габріель виявляє, що у машини одна передня передача і чотири задніх, хтось з робітників неправильно зібрав задній міст. Не бажаючи витрачати час на переробку, Вуазен вирішує випробовувати автомобіль як є, і тут помилка механіка пішла на користь справі — Габріель помічає, що автомобіль гальмує набагато ефективніше задом, внаслідок чого після тестів в Мінах на машину встановлюють і передні гальмівні барабани, треба зауважити, що засновник фірми збожеволів на безпеці автомобілів, мабуть, через ту психологічну травму, яку завдала йому загибель брата в автомобільній аварії.
У травні 1919 року в Парижі фірмою «Gaston, Williams and Wigmore» починаються продажі перших серійних моделей марки Avions Voisin, клієнтам пропонувалося три варіанти кузова: 4-місний торпедо і 5-місні купе-шофер і лімузин.
На диво автомобіль починає користуватися певним попитом, не дивлячись на післявоєнний час, тим часом Арто, який став співробітником фірми Вуазена, вирішує доопрацювати двигун, що страждає надмірним споживанням мастила і деякими вібраціями, крім доопрацювань конструктори додають алюмінієві сплави. Щоб дистанціюватися від першої моделі, модернізовану версію вирішують назвати Туре С1, що дивно, практично невідома автомобільна марка стає елітарною, один з перших екземплярів цієї моделі отримує президент Французької Республіки — Олександр Мільєран, крім нього елегантними автомобілями цієї марки користуються королівські двори Швеції та Югославії, в останню взагалі пішло три автомобілі з кузовами Coupe-Chauffeur або, як їх ще називали, Coupe De Ville. Крім цих панів похвалитися наявністю автомобілів марки Avions Voisin могли: американська танцівниця, що живе у Франції — Жозефіна Бейкер, знаменитий італійський актор — Рудольф Валентіно, і британський письменник Герберт Уеллс (автор книги «Війна світів» і «Машина часу»).
Водночас Вуазен бажає випускати не стільки люксові машини, скільки швидкохідні, на шасі ставляться спортивні кузови, як, наприклад, бельгійські Féval, Арто і заводський випробувач Кабайо (колишній льотчик) розганяються на таких версіях до 130 км/год. У квітні 1921 року Домінік Ламбержак висувається з Парижа до Ніцци, шлях пролягав і через альпійські містечка типу Гренобля, в Ніцці гонщик з'явився через 11 годин і 30 хвилин, випередивши поїзд «Блакитний експрес» на цілих шість годин.
У травні 1921 року Арто і Кабайо беруть участь у других перегонах економічності. Витратою палива люди спантеличувалися і майже 100 років тому, після війни ціна на паливо була немалою, і ненажерливі машини мало цікавили основний прошарок клієнтів. У марафоні взяли участь автомобілі марок Citroen, Mathis, De Dion-Bouton, Chenard et Walker, Bignan, Grégoire і La Buire, всім їм встановили однакові паливні баки. Першим прийшов до фінішу Арто, який пройшов 127 км із середньою швидкістю в 82 км/год і потратив в середньому 6.4 л палива на сотню (завод вказував середню витрату палива в 22 літра на 100 км). Однак через те, що автомобілі Вуазена мали занадто великий мотор, а суддівська система перераховувала все своїми коефіцієнтами, в підсумку Арто і Кабайо зайняли останні місця, показавши найкращі реальні результати.