«Відділення світла від темряви» () — фреска Мікеланджело Буонарроті на стелі Сикстинської капели (Ватикан), створена ним близько 1512 року. Це — перша сцена із «Книги Буття», що ілюструє Буття 1:4.
Опис У центрі композиції одна постать — Бог, зображений у контрапості, який розводить руками світло та темряву. Про цю сцену Вазарі писав, що: «(…) там показано його[Бога] велич, коли він, простягаючи руки, немов сам себе тримає, являючи любов і всемогутність».
Сцена обрамлена чотирма оголеними юнаками (інюді) та двома медальйонами (щитами). Пози цих юнаків абсолютно різні. Значення інюді є предметом суперечок (вони надто складні, щоб бути просто декоративними фігурами), але чотири інюді цієї сцени, на думку мистецтвознавця Гайнріха Пфайффера (), можуть представляти «день» та «ніч», що асоціюються зі «світлом» та «темрявою»: юнак біля правої руки Бога (зі сторони «темряви») потягується, наче прокидаючись зі сну, а юнак по діагоналі від нього — біля коліна Бога, на стороні «світла» — схилився під вагою клунку із жолудями та дубовим листям, представляючи денну працю; юнак же біля лівої руки Бога засинає, символізуючи собою «ніч».
На медальйоні (щиті) над Богом зображено сцену принесення у жертву Авраамом свого сина Ісаака (), а на щиті під Богом зображено пророка Іллю, який возноситься на небо у вогняній колісниці з вогненними конями ().
П. Білецький так писав про перші три сцени із «Буття»:
Примітки
а. Всього Мікеланджело розмістив на стелі 20 інюді, починаючи із п'ятої сцени «Буття». Спершу їхні пози є не такими драматичними, вони формують пару і наче віддзеркалюють один одного. Ближче до вівтаря пози стають різноманітніші
Виноски
Посилання
Література