Фінляндія має офіційні відносини з НАТО з 1994 року, коли вона приєдналася до програми «Партнерство заради миру». Країна підтримує позитивні відносини з організацією, і можливість її членства була темою дебатів у країні після закінчення холодної війни. Після російського вторгнення в Україну 2022 року дебати перейшли на користь членства в НАТО, і 18 травня 2022 року країна офіційно подала заявку на вступ. 4 квітня 2023 року Фінляндія вступила в НАТО і стала 31 членом Альянсу.

Передумови

Наприкінці Другої світової війни Фінляндії довелося розірвати зв'язки з Німеччиною, з якою вона вступила в союз проти Радянського Союзу у Війні-продовженні. Після війни зовнішня політика керувалась так званою лінією Паасіківі-Кекконен, яка мала на меті забезпечити виживання Фінляндії як незалежної суверенної, демократичної та капіталістичної держави поряд з комуністичним Радянським Союзом. Цього потрібно було досягти шляхом підтримки достатньо хороших відносин з Радянським Союзом, щоб уникнути війни зі своїм східним сусідом. Уряд Фінляндії відмовився від іноземної допомоги США за планом Маршалла через тиск з боку Радянського Союзу. Невдовзі після цього між Фінляндією та Радянським Союзом був укладений договір про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між СРСР і Фінляндією. Холодна війна ознаменувалася так званою «фінляндизацією», під час якої Фінляндія зберегла свою номінальну незалежність у внутрішніх справах, а її зовнішня політика була обмежена, щоб уникнути конфліктів із зовнішньою політикою Радянського Союзу. Як наслідок, вона зайняла нейтральну позицію, щоб утриматися від конфліктів великих держав, і утримувалася від приєднання до НАТО, Європейських Співтовариств чи інших інституцій, створених після війни західними демократичними державами. Під час піку «холодної війни» уряд Фінляндії свідомо намагався підвищити обороноздатність, щоб забезпечити сильний стримуючий фактор для будь-якого потенційного вторгнення. З 1968 року уряд Фінляндії прийняв доктрину територіальної оборони, яка вимагає використання великих земельних територій для затримки та зношування потенційного агресора. Це було доповнено концепцією тотальної оборони, яка передбачає використання всіх ресурсів суспільства для національної оборони в разі кризи.

Історія

У жовтні 1993 року прем'єр-міністр Фінляндії Еско Аго на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Манфредом Вернерером в Брюселі заявив, що «Фінляндія цілком задоволена своїм нинішнім статусом спостерігача в Організації Північноатлантичного договору і тим діалогом, який ведеться з НАТО».

З 1993 року Фінляндія бере участь у невійськовій частині маневрів НАТО в Балтійському морі, що складається з відпрацювання міжнародної взаємодії в аварійно-рятувальних роботах. 9 травня 1994 міністр закордонних справ Фінляндії Гейккі Гаавісто підписав договір про приєднання Фінляндії до програми НАТО «Партнерство заради миру». Співробітництво в рамках партнерства обмежується сферою миротворчої діяльності, проведенням пошукових, рятувальних та гуманітарних операцій, заходами щодо захисту навколишнього середовища.

Висловлювання начальника Генштабу Збройних сил Росії, генерала Миколи Макарова під час його візиту до Фінляндії у 2012 році про те, що можливе членство Фінляндії в НАТО представляє потенційну загрозу для безпеки Росії, викликало жваву дискусію в країні, а генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен у цьому зв'язку підкреслив, що Росія не повинна втручатися у рішення Фінляндії про можливий вступ в члени НАТО. У березні та жовтні 2012 року Повітряні сили Фінляндії брали участь у навчаннях НАТО в небі Балтики, але питання про можливість патрулювання спільно зі Швецією повітряного простору Ісландії до теперішнього часу ще не вирішена. Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв в ході свого візиту до Фінляндії у листопаді 2012 року заявив, що «можлива участь Фінляндії в патрулюванні повітряних кордонів Ісландії — внутрішня справа Фінляндії»

У 2010–2011 роках, було проведено опитування громадської думки, 70% фінів категорично заперечували проти членства Фінляндії в Північноатлантичному альянсі. За даними на початок 2014 року, число противників входження в НАТО складало 59%, а число прихильників входження в альянс — 22%.

Дискусія про вступ до НАТО суттєво активізувалася в зв'язку з Кримською кризою 2014 року. В цілому аргументація тих, хто виступає за вступ до НАТО, зводиться до того, що альянс зможе захистити Фінляндію від агресії з боку Росії. Противники вступу в НАТО говорять про те, що саме бажання вступити в альянс може привести до погіршення відносин з Росією і спровокувати агресію. 15 квітня 2014 прем'єр-міністр Фінляндії Юрки Катайнен заявив, що в нинішніх умовах Фінляндія і Швеція повинні вступити в НАТО. Водночас Катайнен визнав, що він з такою своєю позицією знаходиться в меншості і Едускунта його в цьому питанні не підтримуєhttp://www.b-port.com/news/item/127986 . html.

На саміті в Уельсі у вересні 2014 року Фінляндія приєдналася до Партнерства з розширеними можливостями НАТО.

Тривалий час Фінляндія зберігала нейтральний статус та не ухвалювала рішення про приєднання до НАТО. Однак, після російського вторгнення в Україну у країні різко зросла підтримка ідеї вступу до НАТО.

Співпраця

Фінляндія бере участь майже у всіх піднапрямах програми «Партнерство заради миру» і надала миротворчі сили для місій в Афганістані та Косово. Фінляндія підтримує тісні відносини з НАТО і закуповує військове обладнання у членів альянсу, в тому числі літаки F-35 Lightning II, а нещодавно придбане обладнання має відповідати стандартам НАТО.

У квітні 2014 року, коли Карл Хаґлунд був міністром оборони, уряд оголосив, що вони підпишуть Меморандум про взаєморозуміння між Фінляндією та НАТО про готовність Фінляндії отримати військову допомогу та допомогти НАТО в технічному обслуговуванні. Проте Карл Хаґлунд підкреслив, що цей меморандум не буде кроком до членства.

Дебати щодо членства Після розпаду Радянського Союзу в 1988-91 роках загроза незалежності Фінляндії була зменшена. НАТО наголошувала на своїй політиці відкритих дверей для прийняття нових членів, і багато колишніх країн Східного блоку та пострадянських держав приєдналися до альянсу в 1990-х і 2000-х роках. Однак у багатьох наступних урядах позиція Фінляндії полягала в тому, що вступ до НАТО не потрібний, і бажано було б зберегти незалежну оборонну політику, хоча якщо умови змінилися, країна мала право скористатися опцією приєднання до НАТО. Усунення перешкод для ефективного використання можливості приєднатися до альянсу (наприклад, шляхом підвищення сумісності) є частиною цієї політики. Проте в цей період країна відійшла від нейтралітету, приєднавшись до Європейського Союзу в 1995 році, що вимагало прийняття спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

Можливість членства Фінляндії в НАТО була одним з найважливіших питань, які обговорювалися у зв'язку з президентськими виборами у Фінляндії 2006 року, і продовжує залишатися важливим питанням у фінській політиці. У 2007 році Фінляндія здійснювала різноманітні технічні підготовки до членства, тодішній міністр оборони Юрі Гякяміес прагнув до членства в НАТО. Інтерес громадськості до цього питання знизився в наступні роки.

Фінський аналітичний центр , який регулярно проводила опитування громадської думки щодо членства в НАТО, відзначила у своїй доповіді за 2015 рік тенденцію до зниження відсотка проти, яка почалася в 1998 році, включаючи різке зниження після президентських виборів 2012 року. У березні 2014 року, під час анексії Криму Росією, одне опитування показало, що лише 22 відсотки підтримали членство, хоча друге показало, що 53 відсотки підтримали б членство, якби це рекомендувало керівництво Фінляндії. Підтримка військового союзу з сусідньою Швецією також була високою — 54 відсотки , і Фінляндія, можливо, могла б прагнути розширити роль NORDEFCO. Міністр оборони Фінляндії Карл Хаґлунд припустив, що референдум про членство в НАТО може бути проведений десь після парламентських виборів 2015 року.

У січні 2022 року прем'єр-міністр Санна Марін заявила, що Фінляндія залишає за собою можливість подати заявку на членство в НАТО, якщо вона захоче це зробити, але вона сказала, що «дуже малоймовірно» це станеться під час її перебування на посаді прем'єр-міністра. 24 лютого 2022 року у відповідь на вторгнення Росії в Україну вона повторила, що, хоча Фінляндія «наразі не стикається з безпосередньою військовою загрозою», вступ до НАТО все ще залишається можливістю, зазначивши, що «дебати щодо членства в НАТО у Фінляндії зміняться». 25 лютого представник російського МЗС пригрозив Фінляндії та Швеції «військовими та політичними наслідками», якщо вони спробують приєднатися до НАТО. Обидві країни брали участь у екстренному саміті НАТО як члени програми НАТО «Партнерство заради миру», і обидві засудили вторгнення та надали допомогу Україні. Після зустрічі 1 березня 2022 року для обговорення питання про те, чи подавати заявку на вступ до НАТО, прем’єр-міністр Санна Марін заявила, що рішення з цього питання ще не прийнято, заявивши, що «таке важливе питання потребує ретельного вирішення».

Опитування громадської думки після вторгнення показали безпрецедентне зростання підтримки вступу до НАТО великої кількості фінів, причому явна більшість підтримала. Крім того, численні ініціативи громадян на цю тему набрали необхідних 50 000 підписів, що вимагало розгляду цього питання парламентом Фінляндії. Президент Нііністе охарактеризував опитування як демонстрацію достатньої підтримки населення для заявки. Прем'єр-міністр Марін запропонував, що процес прийняття рішення має бути завершено навесні і «за кілька тижнів, а не місяців».

13 квітня Міністерство закордонних справ підготувало доповідь про міжнародну безпеку та варіанти зовнішньої та оборонної політики, доступні Фінляндії, яка, як очікується, ляже в основу дебатів щодо членства в НАТО. У звіті зазначено, що російське вторгнення змінило довгострокове середовище європейської безпеки та ускладнило прогнозування та дії в найближчій перспективі. У ньому не висловлюється чіткої позиції щодо членства в НАТО, але стверджується, що нинішні заходи безпеки є недостатніми і що членство підвищить стабільність, хоча безпосередньої загрози немає. Як член, Фінляндія не буде зобов'язана приймати іноземні бази або наявність ядерної зброї на своїй території; Оборонний бюджет Фінляндії збільшиться на 1-1,5%. Helsingin Sanomat оцінив це як позитивну оцінку членства в НАТО.

Політичні позиції