НАТО (Організація Північноатлантичного договору) підтримує відносини з багатьма країнами, що не є її членами. НАТО здійснює низку програм, що забезпечують базу для партнерства між нею та іншими країнами. До таких програм належать Рада євроатлантичного партнерства та Партнерство заради миру.

Європейський Союз

23 з 27 держав-членів ЄС є членами НАТО. Чотири держави-члени ЄС, які заявили про свій неприєднання до військових союзів, це: Австрія, Кіпр, Ірландія та Мальта. Усі ці країни, крім Кіпру, приєдналися до програми Партнерство заради миру.

Кіпр Кіпр є єдиним членом Європейського Союзу, який не є членом ані НАТО, ані програми Партнерство заради миру. У лютому 2011 року парламент Кіпру проголосував за приєднання країни до програми, проте президент Деметріс Крістофіас наклав на постанову вето, оскільки, на його думку, таке рішення завадило б його спробам вести перемовини щодо завершення національних суперечок із так званою Турецькою Республікою Північного Кіпру, а також демілітаризації острова. Туреччина, повноправний член НАТО, очевидно ветуватиме будь-які спроби допомоги у розв'язанні міжнаціонального конфлікту з боку Альянсу.

Утім переможець президентських виборів 2013 року Нікос Анастасіадіс заявив, що має намір подати заявку на вступ до програми Партнерство заради миру одразу після вступу на посаду президента країни. На його думку членство у програмі дозволить Кіпру зробити внесок до загальної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу та НАТО, враховуючи геополітичну роль, яку країна може відігравати в регіоніИТАР-ТАСС .

Європа

Мікродержави НАТО має дипломатичні відносини з 5 європейськими мікродержавами: Андоррою, Ліхтенштейном, Монако, Сан-Марино та Ватиканом. Ці мікродержави є нейтральними, мають лише номінальну армію, оточені членами НАТО (за винятком Ліхтенштейну) та є частиною ОБСЄ, але не беруть участі в програмі НАТО ПЗМ.

У Ліхтенштейні немає армії з 1866 року. Однак конституція стверджує, що армія може бути реформована в будь-який час, якщо це буде визнано за необхідне. Станом на січень 2025 року існує Уряд Ліхтенштейну не планує вступити в НАТО.

Азербайджан Спочатку Азербайджан був лише країною, що отримувала від НАТО допомогу, утім згодом країна почала робити внесок до розширення та зміцнення позицій Альянсу в регіоніАзербайджан и НАТО: укрепление партнерства . У серпні 2009 низка офіційних посадовців у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі поставили питання щодо вступу Азербайджану до блоку. Туреччина, Румунія, Італія, Польща, Велика Британія та країни Балтії підтримали швидкий варіант набуття членства Азербайджаном. Наразі азербайджанська сторона висловлює сподівання на зміцнення відносин із НАТО, особливо у галузі безпеки (в тому числі енергетичної), боротьби із тероризмом, мафією та кібернетичними загрозами. Для цього в країні проводяться реформи у галузі оборони, а також у досягненні більшої гнучкості в умовах партнерства.

Вірменія Вірменія підписала програму Партнерство заради миру, а також індивідуальний план дій щодо членства в НАТО, проте ця країна навряд чи найближчим часом вступить до блоку, оскільки її політика тяжіє до Росії й вона залишається членом СНД. Окрім того Вірменія відмовилась від участі у міжнародних навчаннях, що пройшли у Грузії 8 травня 2009 року, через заяву генерального секретаря НАТО щодо більшої імовірності вступу до Альянсу Азербайджану. В індивідуальному плані дій партнерства намічено широку дорожню карту для реформ.

НАТО й Вірменія розвивають співробітництво у галузі демократичних та інституційних реформ, реформи галузі оборони. Окрім того провадиться спільна робота з інших численних напрямків, у тому числі й участь у миротворчих операціяхНАТО від А до Я.

Косово

Косово подали заявку щодо вступу до програми Партнерство заради миру у липні 2012 року, хоча відсутність визнання чотирма державами-членами НАТО може перешкодити його вступу.. У березні 2024 року парламент Косова отримав підвищений статус до асоційованого члена Парламентської асамблеї НАТО.

Молдова

Молдова нині не має планів щодо приєднання до НАТО. Утім ця країна бере участь у програмі Партнерство заради миру, а також в індивідуальному партнерському плані.

Наразі Молдова має нерозв'язаний конфлікт у Придністров'ї.

2014 року Молдова вперше взяла участь у саміті Північноатлантичного альянсу, що заплановано на початок вересня. Саміт відбувся у Південному Вельсі. Окрім того упродовж 2014 року Молдова брала активну участь у миротворчих місіях НАТО, зокрема відрядила свій національний контингент до Косова. Також НАТО має намір відкрити постійне представництво у Молдові. Відповідний запит було зроблено Кишинівською владою за прикладом Києва і Тбілісі.

Росія

Співпраця між Росією та НАТО почалась 1991 року. 1994 Росія вступила до програми Партнерство заради миру. 2002 року було створено Раду Росія-НАТО з метою розробки спільних проєктів з питань безпеки.

Наразі стосунки між НАТО та Росією є досить прохолодними та напруженими. Це, передусім, пов'язано із війною в Україні.

У квітні 2009 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував включити Росію до НАТО. У березні 2010 року цю пропозицію було повторено у відкритому листі, написаному у співавторстві німецькими експертами з питань оборони генералом Клаусом Науманом, Франком Ельбе, Ульріхом Вайссером та колишнім міністром оборони Німеччини Фолькером Рюе. У листі зазначалося, що Росія потрібна в умовах формування багатополярного світу, щоб НАТО могло збалансувати нові азійські держави.Колишній міністр хоче ввести Росію в НАТО Шпіґель Отримано 9 березня 2010 року Однак російське керівництво чітко дало зрозуміти, що Росія не планує вступати до альянсу, віддаючи перевагу збереженню співпраці на нижчому рівні. Посол Росії в НАТО Дмитро Рогозін заявив: «Великі держави не вступають до коаліцій, вони створюють коаліції. Росія вважає себе великою державою», хоча й зазначив, що Росія не виключає членства в майбутньому.

Сербія

Історично склалося так, що НАТО воювало з боснійсько-сербськими силами під час Боснійської війни та втрутилося в 1999 році у Косовській війні, бомбардуючи цілі в Сербії (тоді частина СР Югославії). Після повалення президента Слободана Мілошевича Сербія хотіла покращити свої відносини з НАТО. Однак, майбутнє членство у військовому альянсі залишалося дуже суперечливим, оскільки серед політичних партій та широких верств суспільства все ще існувало обурення через бомбардування Югославії НАТО у 1999 році. У роки правління прем'єр-міністра Зорана Джинджича країна (тоді Сербія і Чорногорія) не виключала вступу до НАТО. Але після вбивства Джинджича у 2003 році Белград дедалі більше почав віддавати перевагу курсу військового нейтралітету (офіційно проголошеному у 2007 році).

Подальша незалежність Чорногорії та Косова загострила відносини між Сербією та НАТО. Однак Сербія приєдналася до програми Партнерство заради миру під час Ризького саміту 2006 року. Хоча ця програма іноді є першим кроком до повноцінного членства в НАТО, невідомо, чи сприймає Сербія її як сигнал про намір приєднатися до альянсу.

Після відкритої підтримки НАТО Декларації незалежності Косова у 2008 році, підтримка інтеграції в НАТО в Сербії значно впала. Опитування 2007 року показало, що 28% громадян Сербії підтримують членство в НАТО, а 58% підтримують Партнерство заради миру. Демократична партія Сербії відмовилася від своєї пронатовської позиції, стверджуючи, що програми «Партнерство заради миру» достатньо.

Хоча поточні пріоритети Сербії не включають членство в НАТО, Альянс запропонував Сербії запрошення приєднатися до програми інтенсифікований діалог, коли країна буде готова. У 2008 році міністр оборони Сербії Драган Шутановац підписав Угоду про обмін інформацією з НАТО, що є однією з передумов для повноцінного членства в програмі Партнерство заради миру.

У 2015 році Сербія вперше впровадила Індивідуальний план дій партнерства з НАТО, регулярно бере участь у військових маневрах цієї країни та провела спільні навчання цивільного захисту з НАТО у 2018 році.

Україна

9 липня 1997 року було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, яка є основоположним документом, що визначає характер їх відносин. 2010 року Україна законодавчо визначила свій намір продовжувати конструктивне партнерство з Альянсом. У свою чергу НАТО під час Лісабонського та Чиказького самітів (2010 та 2012 роки відповідно) підтвердила готовність до подальшого розвитку партнерства з Україною. Нато підтримує низку ініціатив в Україні, яка натомість бере участь у місіях НАТО в Афганістані та Косові. Окрім того, 2013 року Україна стала першою країною-партнером, яка долучилась до боротьби з піратами у межах операції «Океанський щит»

Співпраця між Україною та Північноатлантичним альянсом посилилась в результаті військової інтервенції Росії у Криму. Так неухильну підтримку Україні було підтверджено під час засідань, що проводились на рівні міністрів оборони та закордонних справ країн-членів НАТО, навесні 2014 року.

Швейцарія

Швейцарія має кілька століть військового та політичного нейтралітету. Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році швейцарська підтримка тіснішого альянсу НАТО досягла історичного максимуму.

Глобалізація

Окрім співпраці з європейськими країнами, НАТО має багато планів та ініціатив стосовно інших країн у всьому світі. У 2006 році тодішній посол Сполучених Штатів при НАТО Іво Г. Даалдер разом з Джеймсом Голдгайєром задумали термін "Глобальне НАТО". Згодом, висувалися ідеї щодо членства різних держав: Бразилії, Південної Африки, Сінгапуру, Індії, Ізраїлю та найчастіше групи Індо-Тихоокеанської четвірки, що складалася з Австралії, Японії, Південної Кореї та Нової Зеландії, а також Колумбії. Ідея полягає в тому, щоб перетворити інститут часів холодної війни на "Глобальний альянс демократій".

Австралія НАТО й Австралія здійснюють співробітництво у різних напрямках, зокрема у галузі боротьби з тероризмом. Австралійські сили беруть активну участь у міжнародних навчаннях НАТО. Австралія також має офіційного представника у Брюсселі. Окрім того між НАТО й Австралією укладено угоду про спільний захист секретної інформації.

Питання членства Австралії в НАТО часто порушується. Австралію навіть називають "де-факто членом НАТО". НАТО називає Австралію одним зі своїх "партнерів у всьому світі", погоджуючись працювати над питаннями врегулювання криз та конфліктів, постконфліктних ситуацій, реконструкції та сприяння гуманітарній допомозі та ліквідації наслідків стихійних лих. НАТО та Австралія підписали спільну політичну декларацію в червні 2012 року, а в лютому наступного року – Індивідуальну програму партнерства та співробітництва.

Генерал Кнуд Бартельс, тодішній голова Військового комітету НАТО, наголосив на необхідності «суттєвої та практичної співпраці, щоб навчатися один в одного, обмінюватися передовим досвідом та розробляти спільні стандарти, оскільки НАТО та Австралія мають міцне партнерство та прагнуть покращити свої можливості спільної роботи для кращого вирішення майбутніх глобальних викликів». Австралія вперше відвідала Саміт НАТО у 2022 році.

Індія У вересні 2011 альянс запропонував Індії стати партнером у галузі протиракетної оборони.

Посол НАТО у США Іво Даалдер висловив думку, що Індія має відійти від своїх позаблокових принципів і приєднатись до Альянсу.

Колумбія