Цариця Небесна (Пані небес, Господиня неба, Володарка неба) — був титулом небесних богинь в Середземномор'ї і на Близькому Сході. До таких богинь належали Анат, Ісіда, Хатхор, Інанна, Астарта, Гера і можливо богиня Ашера (згідно пророка Єремії). В інших країнах цей титул носили богиня Фрігг на півночі і Юнона в Римській імперії. Форми та особливості поклоніння були різноманітними. У наші дні цей титул використовується католиками і православними християнами для Діви Марії.
Ісіда
Ісіда була однією з перших богинь, які шанувалися в стародавньому Єгипті. Грецький історик Геродот, в п'ятому столітті до н. е. писав, про те, що Ісіда була єдиною богинею, якій поклонялися саме так,Histories 2.42 і чий вплив був настільки поширений, що її об'єднали з грецькою богинею Деметрою.Histories 2.156Після завоювання Єгипту Олександром Македонським і еллінізації єгипетської культури, ініційованої Птолемеєм I, Ісіда стала більш відомою як «Пані небес».R.E Witt, «Isis in the Ancient World», 1997, ISBN 0-8018-5642-6 Луцій Апулей підтвердив це в 47 главі одинадцятої книги, у своєму романі «Золотий віслюк», в якому його персонаж молився «Цариці небесній». В одному з уривків говориться, що сама богиня відповіла на його молитву, тим самим ототожнюючи себе з Ісідою і Царицею небесною.
Посилання
Isis: «Queen of Heaven» by Carl Teichrib (англ.) The Queen of Heaven (англ.) Hathor, Queen of Heaven by Kelly Houser (англ.)
Джерела
R. E. Witt, «Isis in the Ancient World», 1997, ISBN 0-8018-5642-6.
Примітки