Суча́ва () — жудець на північному сході Румунії, у південній Буковині. Адміністративний центр — місто Сучава. Площа — 8553 км². Населення 688,4 тис. осіб (2002).

Географія Сучавський повіт розташований на півночі Румунії, на румунсько-українському кордоні. Частину повіту займає Сучавське плато.

Сучавський повіт межує на півночі із Чернівецькою областю України, на заході — із Марамуреським, Бистрицько-Несеудським і Муреським повітами Румунії, на півдні — з Харгізьким і Нямцівським повітами, на сході — з Ботошанським і Ясським повітами.

Історія до 1774: Сучавський повіт Молдавського князівства. 1775—1918: Сучавський повіт Австрійської імперії. 1864—1925: Сучавський повіт Румунського королівства. 1925—1938: Сучавський повіт Румунського королівства.

Населення Рік Населення повітуNational Institute of Statistics, «Populația la recensămintele din anii 1948, 1956, 1966, 1977, 1992 și 2002» 1948 439 751 1956 507 674 1966 572 781 1977 633 899 1992 700 799 2002 688 435 2011 634 810

2011 року згідно з офіційним переписом населення Сучавського повіту становило 634 810 осіб; густота населення — 74 осіб/км².

Національний склад: Румуни — 96,14 % Цигани — 1,92 % Українці — 0,92 % Липовани — 0,27 % Німці — 0,11 % Поляки, словаки, інші — 0,5 %.

Українські громади (населені пункти)

Українці живуть у повіті переважно на українському етнічному півострові, що простягається від Глибокої на півночі через Серет на південь, в комуні Белкеуць та на північному заході повіту, в етнографічній Гуцульщині в комунах Ульма і Ізвоареле-Сучевей.

У сучасному повіті в 35 населених пунктах живе близько 40 тис. українців. Населені пункти зі значною кількістю українців:

Адміністративний поділ

Муніципалітети Сучава (Сучява) Ватра-Дорней Кимполунґ (Довге Поле, Кимпулунґ-Молдовенеск) Радівці (Редеуць) Фелтічень

Міста Броштень Вікову-де-Сус Ґурагумора (Ґура-Гуморулуй) Долгаска Кажвана Літень Мілішеуть Салчя Серет (Сірет) Солка Фрасін

Комуни Адинката Арборе Бая Белечана Белкеуць Беркішешть Білка Богденешть, Богденешті Бороая Босанч Ботошана Бряза Бродіна Бунешть, Бунешті Бурла Ваду-Молдовей Валя-Молдовей Вама Ватра-Молдовіцей Верешть Вікову-де-Жос Войтінел Воловец Вултурешть Генцешть, Генцешті Гиртоп Городнік-де-Жос Городнік-де-Сус Городнічень, Городнічені Ґеленешть Ґремешть, Ґремешті Ґренічешть Дерменешть Долгешть, Долгешті Дорна-Арінь Дорна-Кандренілор Дорнешть, Дорнешті Дрегоєшть, Дрегоєшті Дрегушень Думбревень Замостя Зворіштя Ілішешть Іпотешть, Іпотешті Ізвоареле-Сучевей, Ізвори Качика Калафіндешть, Калафіндешті Капу-Кимпулуй Кирлібаба Коменешть Корну-Лунчій Кошна Круча Марджиня Мелінь, Меліні Менестіря-Гуморулуй Мітоку-Драгомірней Моара Молдова-Суліца Молдовіца Мушеніца Остра Панач Пелтіноаса Петреуць, Петреуці Пиртештій-де-Жос Пояна-Стампей Поєнь-Солка, Поєні-Солка Пожорита Преутешть, Преутешті Путна Редешень, Редешені Ришка Садова Сату-Маре Сімініча Слатіна Стража Строєшть, Строєшті Стулпікань, Стулпікані Сучевіца Тодірешть, Тодірешті Удешть, Удешті Ульма Финтина-Маре Финтинеле Форешть, Форешті Фретеуцій-Векі Фретеуцій-Ной Фрумосу Фунду-Молдовей Чокенешть, Чокенешті Чипріан-Порумбеску Шару-Дорней Шербеуць Шкея

Господарство У повіті виробляється 1,8 % валової продукції промисловості країни. За продукцією лісової, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості повіт займає 1-е місце в Румунії. Харчова, текстильна і шкіряно-взуттєва промисловість. Видобуток руд марганцю, кольорових металів, кам'яної солі, бариту, сірки. У сільському господарстві виробляється близько 3 % загальнорумунської валової продукції. Посіви кукурудзи, пшениці, ячменю, конопель, цукрового буряка. Садівництво, овочівництво. За зборами картоплі, поголів'ям великої рогатої худоби (278 тисяч голів в 1974), виробництвом молока повіт на 1-ому місці в Румунії.

Примітки

Бібліографія Județul Suceava. Nicolae M. Popp, Ioan Iosep, Dragomir Paulencu, Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1973. Învățămîntul românesc în ținutul Sucevei 1775—1918. I. V. Goraș, Editura Didactică și Pedagogică, 1975.

Посилання