Угода про відсотки () — угода між радянським керівником Сталіним і британським прем'єром Вінстоном Черчиллем під час IV Московської конференції в жовтні 1944 про розподіл деяких європейських країн за сферами впливу. Угоду оприлюднив Черчилль. Посол США Аверелл Гарріман, який мав би представляти на цих зустрічах Рузвельта, саме до цього обговорення допущеним не був..
Подробиці Вінстон Черчилль запропонував угоду, суть якої полягала в тому, що Велика Британія і СРСР домовилися розділити Європу на дві сфери впливу, де одна країна мала би «панівне становище» в одній сфері, а друга б мала таке переважання у другій. Згідно зі звітом Черчилля про цю подію, він запропонував, щоб Радянський Союз мав 90 відсотків впливу на Румунію і 75 відсотків на Болгарію, Велика Британія б мала 90-відсотковий вплив на Грецію і по 50 відсотків кожна мали би вплив на Угорщину і Югославію. Черчилль написав це на аркуші паперу і відсунув його до Сталіна, який поставив на ньому свою позначку і передав назад.. Результатом цих обговорень стало те, що відсоткові частки радянського впливу в Болгарії і, що більш важливо, в Угорщині було доведено до 80 відсотків.
Черчилль назвав його «непристойним документом».
Що стосується його суті, то канадський історик Гебріел Колко пише:
Подібно про угоду висловлюється британський історик Джефрі Робертс: «Це хороша історія, але, як і багато казок Черчилля, розповідь про це була дещо прикрашеною»..
Однак Генрі Баттерфілд Раян твердить, що «Іден і Молотов виторговували собі ці квоти, як тоді, коли б вони торгувалися за килим на базарі, при цьому Молотов намагався — в кінцевому підсумку успішно — урізати цифри Британії».
Сталін частково дотримав своєї обіцянки щодо Греції, але не дотримав відносно Румунії, Болгарії та Угорщини, які стали однопартійними комуністичними державами без будь-якого британського впливу. Югославія стала неприєднаною комуністичною державою з дуже обмеженим радянським або британським впливом. Велика Британія підтримала грецькі урядові сили у громадянській війні, але згідно з угодою Радянський Союз не допоміг комуністичним повстанцям зброєю та військовою підтримкою, однак дипломатично підтримував у Радбезі ООН.
Проєкт цієї угоди, який належало скласти ще в 1944 році, знайшовся за дивних обставин, коли його нібито було перехоплено в 1943 році і він потрапив до рук спецслужб іспанського диктатора Франсиско Франко. Це згадував генерал Франсиско Хордана у знаменитій промові, яку він виголосив у квітні 1943 року у Барселоні.Цей лист — який Сталін, безсумнівно, навмисно пустив в обіг, потрапив у руки генерала Франко і був використаний його міністром закордонних справ генералом Хордана у тій знаменитій промові, яку він виголосив у квітні 1943 року у Барселоні. Це був відчайдушний крик проти поступок Рузвельта більшовизмові… Nicolas Baciu: L'Europe de l'Est trahie et vendue: les erreurs tragiques de Churchill et Roosevelt: les documents secrets accusent, Pensée universelle, 1984, p. 49].
Країни Відсотки СРСР Відсотки СК Болгарія 75 % 25 % Греція 10 % 90 % Угорщина 50 % 50 % Румунія 90 % 10 % 50 % 50 %
Див. також Англо-радянський договір (1942) Іранська операція
Примітки
Посилання Поділ Європи згідно з Вінстоном Черчиллем і Сталіним (1944) (Скан відповідної серветки) Джефрі Робертс, Стережіться грецьких дарів: Угода «про проценти» Черчилля-Сталіна від жовтня 1944 Уривок із книжки STALIN