Дзвінкове́ (також Дзвінкова) — село Боярської міської громади Фастівського району Київської області. Населення — близько 135 корінних жителів та до 100 осіб дачників.
У Дзвінковому розташовані будинки представників київської медіа-індустрії та українського політика Володимира Стретовича.
Географія Відстань до райцентру становить приблизно 36 км — автошляхом місцевого значення.
Селом протікає річка Ірпінь. Поблизу знаходиться Дзвінківський заказник, що перебуває у віданні Боярської лісової дослідної станції, яка підпорядковується Національному аграрному університету.
Транспорт Через село пролягає автобусний маршрут Київ — Яблунівка.
Символіка На гербі села двічі обігрується назва — церковний дзвін і рослина дзвоники, тому він є подвійно промовистим.
Історія
Село відоме рекреаційними властивостями ще з XVIII ст. Навколо Дзвікового були облаштовані пункти лісової сторожі за номерами з постійними жителями, що відображено у Сповідному розписі с. Плесецьке Васильківського повіту за 1863 рік.
На початку ХХ ст. тут перебували на відпочинку академік Сергій Єфремов, хімік Кость Туркало, професор філософії Київського університету святого Володимира Гіляров Олексій Микитович та його син Гіляров Сергій Олексійович надалі професор Київського університету на кафедрі вишуканих мистецтв.
Під час Визвольних змагань (1917—1921), Марко Шляховий, він же отаман «Кармелюк», базував в урочищі Кладова неподалік села Дзвінкова повстансько-селянський загін УНР, який вів бойові дії проти окупантів.. З 1920-го — під більшовицькою владою. До 1929 р. тут були парафіяльна церква, капличка на кладовищі та імпозантна пам'ятка садово-паркового мистецтва. Після Голодомору все зруйновано, а в 1950-х влада зобов'язала сільраду встановити над дорогою монумент на пошанування радянських воїнів (з комуністичною символікою).
2 вересня 1955 на території села впав метеорит. Було знайдено 2 його частини, вагою 1.272 і 1.296 кг; Загальна вага склала 2.568 кг. Метеорит отримав назву Zvonkov, його класифікували як хондрит.
1 грудня 1991 більшість мешканців села проголосувала за відновлення державної незалежності України, сільська рада перейменувала вулицю Леніна на вулицю Михайла Грушевського. З 2008-го в селі відбудовується православна церква (УПЦ КП).
У серпні 2002 року поблизу Дзвінкового через відмову двигуна відбулася аварійна посадка легкомоторного літака «Cessna‑172», який виконував чартерний рейс із Рівного до Києва (Жуляни). На борту перебували три особи — пілот і два пасажири, усі вижили. Один пасажир отримав травми середньої тяжкості, інші двоє — легкі ушкодження.Українська правда, 16 серпня 2002Ogo.ua — «Політ з пригодами, але без жертв», 19 серпня 2002
11 лютого 2018 року в Дзвінковому звершено освячення новозбудованого храму УПЦ КП на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська13297.78 %російська32.22 %Усього135100 %
Школа Школа існувала в селі з кінця XIX століття. 1918 року в Дзвінковому було створено першу в Україні трудову вищу початкову школу імені Т. Г. Шевченка. Газета "Нова Рада" повідомляла в червні 1918 року, що ця програма навчання містила як загальноосвітні курси, так і трудове вихованняРудий Г. Українська початкова школа в умовах виборювання державності (1917—1920 рр.) // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2001. — Вип. 12. — С. 161-170
Відомі мешканці Уродженці Логвиненко Олег Павлович (1972—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Шапран Надія Сергіївна (1924—1978) — українська майстриня декоративно-ужиткового мистецтва.
Дачники Остап Вишня (1889—1956) — український та радянський письменник, новеліст, мав в селі мисливську дачу після Другої світової війни, де збиралися відомі українські літератори, зокрема Максим Рильський. Феофіл Яновський - київський лікар, орендував дачу на хуторі Спадарець поблизу Дзвінкового у 1906-1912 роках
Інші Сергієнко Володимир Петрович - український викладач фізики; працював учителем фізики в сільській школі кілька років з 1977
Примітки
Джерела
Посилання Дзвінкове