Пул (, ) — розмінна монета ряду Євразійських країн, яка карбувалася починаючи з XIII ст. Пули карбувалися у Золотій Орді, Афганістані, Бухарському, Кокандійському, Джунгарському та Кримському ханствах. З середини XIV до середини XVI ст. пули карбувалися на територіях князівств Північно-Східної Русі, і навіть Галичини (львівський пул). На сьогодні грошова одиниця Ботсвани та розрахункова одиниця в АфганістаніEric R. Schena, "The Influence of Islamic Coins on the Russian Monetary System: An Introduction, " As-Sikka: The Online Journal of The Islamic Coins Group, 1, no. 2 (1999—2000).
Версії походження назви Припускається, що перський варіант слова пул () походить з («обол»)Етимологія слова «ПУЛ». Також існують російські версії походження назви слова — «пуло». За версією російського дослідника Орєшнікова А. В. слово «пуло» дослівно означало як «луска риби». Можливо саме за цим варіантом тонкі неправильної форми монети часто називали «лусочка» ()А. В. Орешников «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896). За версією Михайлова В. назва «пуло» виникла від слова «плювки», так як мідні монети були переважно маленьких розмірів і їх часто ховали за щокоюМихайлов В. Псковские пулы // Псковская правда, 17 февраля 1972 г.. За версією Спаського І. Г. походження назви «пуло» від слова «фоліс» — мішечки з певною кількістю монет в Римській імперіїСпасский И. Г. Деньги // Очерки русской культуры XVI в. М., 1977.
Пули Золотої орди
Чаґатайський улус Основна стаття Монети середньовічного Казахстану
У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус. У 1271—1272 роках Масуд-Беком була проведена грошова реформа, згідно якої мідні посріблені дирхами були замінені на повноцінні срібні. Бл. середини 70-х років XIII ст. виникла потреба в дрібній розмінній монеті — пулах (фулуси, фельси). Мідні пули, в різні часи, карбувалися в центральних містах улусу — Самарканді, Бухарі, Ташкенті, Отрарі, Алматі, Кашгарі та ін. А також на підконтрольваних територіях в певні періоди Мавераннахру, Могулістану та східного Хорасану. Майже на всіх монетах Чаґатайського улусу карбувалася ханська тамга.
Мухшинський улус
Пули Мукшинського улусу карбувалися на трьох монетних дворах, в його основних центрах — в Укеці, Мухші та Базджині. Пули Укеку карбувалися з перервами в 1276—1340 роки. В Мухші виготовлялися пули в 1317—1362 роки. Базджина відомий лише один тип пулів карбований в 1353 роціФедоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001..
Булгарський улус
Карбування пулів Булгарського улусу Золотої Орди відбувалося переважно на монетному дворі в Білярі. Період карбування — 60-ті роки ХІІІ ст. по 90-ті роки XIV ст. Вага мідних пулів у різні періоди карбування коливалась від 1,0 до 8 гр. в різні періоди карбування. Мідні пули розділяються на 4 типи:
1) Серія мідних пулів «решітка щастя» / карбування Булгару 2) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «в добрий час. Новий пул». Період карбування 690—734 р. Х.Янина С. А., 1054. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946—1952 гг. // МИА 42, М. 3) мідні пули з тамгою Бату-хана в 6-кутній зірці, поміж проміння дата. На реверсі надпис «пул Булгару». Час карбування 1333/34 (734 р. Х.)Френ Х. М. // «Каталог монет джучидов или ханов Золотой Орды» (Записки А-НО, т. II, СПб., 1850 4) Анепіграфна монета з зображенням звіра, риб, квітки, сонця та ін. на аверсі. На всіх монетах Булгару карбувалася двозубцева тамга Бату-хана. Карбувалися на початку XIV ст. і до 30-х роківСингатуллина А. З. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань. 2003. Ст.87.
Пули Хорезму
Перші мідні пули Хорезму почали карбуватися за часів хана Токти у 1209 році. Середня вага пулів — 0,8-2,2 грБурковский С. А., 2009. Медные монеты чекана Хорезма XIV—XV веков // Частные вопросы медного джучидского чекана. Донецк.. За часів правління Джанібека почали карбуватися пули зі збільшеною вагою. Дослідники умовно розділили їх на фракції: 1½ (2,9 гр. та були відповідними до 3⁄5 вагових шаїри) та 2 пули (Вага бл. 4 гр. відповідні до 4⁄5 шаїрів). В 1355 році карбувалися потрійні пули (вага бл. 6 гр. відповідні до 6⁄5 шаїрів) із зображенням сонця, на фоні якого стоїть левФрен Х. М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб. За часів правління Бердібека карбувалися монети в 1 та 1½ пули. З 1365 (764 р. Г.) року і до 1391 року всі типи пулів почали карбуватися анонімно. В 1369 році карбувалися монети з умовним номіналом в 4 пули (Вага 10 гр.)Янин В. Л., 1956. Денежно-весовые системы русского средневековья. М.Федоров-Давидов Г. А., 1965. Нумізматика Хорезма золотоординського періоду // Нумізматика і Епіграф, т. V. М..
Пули Ногайського улусу
Мідні пули Ногайського улусу (фуллери, або фоллери) почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70-х років XIII ст. у місті Сакча. У 1300-х роках, після смерті Ногая, улус припиняє своє існування. Сакча недовгий період знаходиться в управлінні сина Ногая Чака (1273—1301/2), під керуванням Токти-хана (1291—1312). З 1301 року, після смерті Чака, хани не ставляли своїх намісників — територія управлялася самостійно. В першому десятилітті XIV ст. місто Сакча було доєднано до територій Кримського улусуКузев Ал., 1981 — Кузев. Ал. Облучица-Исакча — Български средновековни градове и крепости. Т. 1. Градове и крепости по Дунав и Черно море. — Варна, 1981. — С. 211—216. Перші мідні монети почали карбуватися з 1273 року наслідуючи візантійські мідні монети під сюзеренітетом Ногая. У 1286—1296, 1301—1313 роках карбувалися срібні та мідні монети ханів Улус Джучі. У 1310—1313 роках карбувалися мідні монети генуезької синьйорії. У другому десятилітті XIV в. мідна емісія «синьйорії за візантійською традицією» під сюзеренітетом золотоординського хана та мідні імітації монет джучидів і ногайцівЛ. Ц. Лазаров «Джучидские монеты, чеканенные в Сакчи на территории современной Болгарии» Нумизматика Золотой Орды. Вып. 2. 2012. Ст. 11-22.
Пули Орда-Базару
Пули Кримського півострова
Карбування мідних пулів Кримського півострова можна розділити на 3 етапи:
1 етап. Золотоординське карбування пулів у Солхаті Мідні пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золотоординського хана Берке (1257—1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша. Середня вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 бариката (йармак, пізніше йармак замінився дирхемом)Карлов Е. А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. — стр. 58..
2 етап. Генуезьке карбування в Кефі за часів Золотої орди На мідних пулах Генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320—1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули зі збереженим надписом навколо тамги: «Допомога Миру та Віри». Вага — 1,15-2,85 гр.Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.О. Ф. Ретовский. «Генуэзско — Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906.
3 етап. Ханське карбування на початку утворення Кримського ханства У 1453, 1462 рр. (858, 867 р. Х.) засновник Кримського ханства Хаджі I на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули з тамгою роду Ґераїв. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай». У 1462 році мідні пули карбуються також і на монетному дворі у Солхаті.За часів правління хана Нур-Девлета карбується нова розмінна монета на зміну пулам — мідний манґір.
Пули удільних князівств Північно-Східної Русі
мідні розмінні монети, які карбувалися наприкінці XIV — початку XVI століть наслідуючи спочатку дрібні монети Золотої Орди. Пуло карбувався в Городенському, Тверському, Рязанському та інших удільних князівствах Московського улусу Золотої Орди. На місцевих пулах карбувався надпис, «пуло ярославское», «пуло твѣрское», і.т.д. 60-70 пулів міді прирівнювалися до 1 деньги (теньги) срібла, пізніше 30-40 пулів за деньгуДенежное обращение в России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.Звідки походить Москва та Московія.
Пуло Новгородської боярської республіки
Для дрібних розрахунків почали карбуватися перші пули із зображенням голови посадного бояра, чи намісника. На реверсі карбувався напис: «пуло новагородское». На аверсі монет московського періоду (1462—1505) карбувався двоголовий орел, але вказувалася легенда із назвою міста: «князь великого Новагорода», або на реверсі карбувалася стара легенда: «пуло новагородское». Період карбування пулів — 1420—1504 роки. Середня вага монет — 0,36-0,46 грамівА. В. Орешникова «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)Денежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010..
Пуло Псковської вічової республіки
Наприкінці XV ст. у Псковській республіці почали карбувати мідні пули. Карбувалися монети 3-х типів. На 1 і 2 типу карбувався двоголовий орел — символ васальної залежності від Москви, на реверсі карбувалося позначення номіналу: «пуло псковское». Середня вага 1 типу — 0,38 гр. 2 типу — 0,196 гр. На монетах 3-го типу карбувалася сирена, чи гарпія як і на московських пулах тих часів. Середня вага пулів 3-го типу — 0,348 гр. Мідні пули знаходилися в обігу не лише на псковських землях, але й у Твері, Новороді, Москві. Пули припинилися карбуватися незадовго до грошової реформи 1535 рокуГайдуков П. Г. Псковские четвертцы // АИППЗ. Псков, 2001.
Львівський пул Львівський пул — мідна монета, що карбувалася у Львові (приблизно з 1351 по 1382 рік) спеціально для Галичини в XIV—XV століттях (одночасно з квартником) за Казимира III, Людовика Угорського і його намісників Владислава Опольського і Владислава Ягайла. Карбування цієї невластивої для Польщі того часу монети вважають ознакою автономного становища Галичини у складі Польського королівстваПул // .
Пули Джунгарського ханства
Пули Ташкентського ханства
Пули Кокандського ханства
Перші кокандські пули почали карбуватися за часів правління хана Нарбута-бійя (1778—1807) у 1781 (1195 р.х.) році. Монети карбувалися з міді і їх початкова вага становила від 2,25 до 4,45 гр. Останні пули Кокандського ханства карбувалися у 1863—1864 (1280—1281 р.х.) роках за часів правління Сайида Мухаммеда Худояр-хана III. Монети виготовлялися у містах Фергана та Коканді. 1 тілла дорівнювала 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам.«Каталог монет Коканду XVIII—XIX ст». Ішанханов С. Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. — 40 ст.
Пули Бухарського ханства
Пули Хівінського ханства
Пула Ботсвани
Пули Афганістану
Бібліографія Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000. Paszkiewicz B. Grosz ruski // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність. Львів, 2005. Крижанівський А. До питання генези руських монет Казимира III // А се его сребро. Збірник праць на пошану чл.-кор. НАН України М. Котляра. Київ, 2002.