Пули удільних князівств Північно-Східної Русі (, ) — мідні розмінні монети, які карбувалися наприкінці XIV — початку XVI століть наслідуючи спочатку дрібні монети Золотої Орди. Пуло карбувався в Московському, Тверському, Рязанському та інших удільних князівствах. На місцевих пулах карбувався надпис «пуло московское», «пуло ярославское», «пуло твѣрское», і.т.д. 60-70 пулів міді прирівнювалися до 1 деньги (теньги) срібла, пізніше 30-40 пулів за деньгу.
Історія
У 1237—1238 роках, на початку Монгольського впливу на Північно-Східну Русь, суттєво ослабла економіка удільних князівств. Довгий час в обігу перебувала грошова одиниця для всіх князівств — диргем Арабського Халіфату та для більш вагомих розрахунків гривня.
Перший період карбування почався у середині 60-х років XIV століття, під час якого наслідували золотоординські монети Узбек-хана (1282—1342) та Джанібека (1342—1357). В той період такі монети складали основний обіг на територіях Південно-Східної РусіДенежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.. При карбуванні мідних пулів майстри опиралися на систему грошового ринку Золотої Орди, з якими на той час відбувалася торгівля. На деяких мідних пулах хана Джанібека (1312—1342) містилася легенда: Шістнадцять пул — даник. Звідси бачимо, що золотоординська влада намагалася контролювати обмін мідних монет на срібні. 2 вагових даника (1,52 гр.) йшли на виготовлення 1 дирхаму, тобто 1 срібний дирхам прирівнювався до 32 мідних пулів. Відповідно 1 пул відповідав вазі 0,0475 гр. щирого срібла. За часів правління хана середня вага пула збільшилася до 1,95 гр. (до того його вага складала 1,33 гр.). Так вміст у 1 дирхамі срібла відповідав 41 гр. міді (1,95 гр. х 32 = 62,4 гр.; 62,4 гр. : 1,52 гр = 41гр.).
Наслідуючи монетну стопу Золотої Орди було відповідне співвідношення: 1 срібна деньга розмінювалася на 41 мідний пулKryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000.
Другий період карбування почався після розгрому Орди Тамерланом (1370—1405) в 1380 році. Вага цих пулів розділялася на 3 групи: 1) 1-1,18 гр.; 2) 0,91-0,95 гр.; 3) 0,80-0,88 гр.
Перше північно-руське пуло імітувало ординські зразки без позначення номіналу. На початку XV ст. на монетах з'явилася легенда кирилицею: «пуло твѣрское», «пуло московское», «пуло ярославское» та інші.
Наслідування пулів Золотої Орди
Від початку монгольських завоювань на територіях Північно-Східної Русі знаходились в обігу монети з арабськими куфічними надписами — дирхеми. Часті знахідки у скарбах «куфічних дирхемів» свідчать про повноцінну торгівлю в ті часи. За деякими дослідженнями слово «куфічний» походить від слова «купеческий». В 60-х роках XIV ст. почали карбувалися монети, які наслідували грошові одиниці ханів Джанібека та Узбек-хана. До кінця XVI ст. арабська мова була однією з офіційних на територіях великих князівств. Нові князі мали подвійне ім'я — в Золотій Орді, та в Московському князівстві. У 80-х роках XIV столітті за часів правління Дмитра Донського (1362—1389) та Василя I Дмитровича (1389—1425) карбувалися, окрім інших грошових одиниць, мідні пули зі знаком князя, що нагадували ханську тамгу. На пулах карбувалася легенда арабськими літерами. Часто на перших монетах кириличні надписи не читалися і складали нерозбірливий клубок літер. На пулах часів правління Дмитра Донського куфічним почерком карбувався надпис арабською мовою: Султан Токтамиш-хан, багато йому років (سلطان توختاميش خان الكثير من الحياة), або подібні надписи. На реверсі карбувався надпис кирилицею: «князь великий Дмитрий». За часів князювання Івана ІІІ (1462—1505) двомовне карбувався повторилося: на аверсі містилася легенда татарськими, чи арабськими літерами, на реверсі кириличними.Aperçu sur les monnaies russes et sur les monnaies étrangères qui ont eu cours en Russie. Depuis les temps les plus reculas jusqu'а nos jours. // v. 2. Shoduar, Stanislav, baron de / 1790—1858..
Велике князівство Московське (1263—1547)
Карбування у Московському князівстві монет розпочалося за часів правління князя Дмитра Донського (1359—1389). Його мідні пули наслідували ординські монети, згодом на аверсі з'явилося зображення півня. Реверс продовжував імітувати монгольські пули часів Узбек-хана.
На початку XV століття на монетах почала карбувалася легенда кирилицею. Зазвичай вказувався прописом номінал і назва князівства, на срібних монетах вказувалося також ім'я князя. Вважається, що перші пули з кириличним карбуванням почали карбувати за Василя ІІ Темного.
Техніка карбування монет залишалася майже незмінною протягом всього удільного часу. Монети мали довгасту форму, відтиск часто не відбивався на всій площі монети, залишаючи на ній нерівні краї. На московських пулах зображувався міфічний птах гарпія, на реверсі карбувався надпис «пуло московское». Вага таких пулів складала бл. 0,6 гр. Карбування пулів припинилося у 50-х роках XV століттяЗайцев В. В. Материалы по русской нумизматике XV века. — Киев, 2004..
Можайське князівство (1239—1493)
Першу монету в Можайському князівстві почав карбувати князь Андрій Дмитрович (1389−1432). Серед його монет також відомі різновиди з іменем Василя ІІВойтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.. Відомі 12 монет із зображенням дволапого дракона і надписом: «пуло можайское». Вага цих монет 0,8-1,3 гр. Монети відносяться до періоду правління князя Івана Івановича (1485—1490)Зайцев В. В. «Монеты Ивана Андреевича Можайского и Михаила Андреевича Верейского». Москва, 2012 г. 188 ст., Тираж: 1,000 екП. Г. Гайдуков / "Младшие монетные номиналы средневековой Руси. Четверетцы, полушки и пула конца XIV—XVII в."М., 1999.
Углицьке князівство (1216—1605)
Углицьке карбування пулів почалося за часів серпуховських князів Івана Володимировича (1381—1422) та Костянтина Дмитровича (1427—1433). На аверсі зображували людину в повен зріст, на реверсі надпис: «пуло угличевское». Унікальний екземпляр углицького пуло був знайдений у Москві, в районі Нагатіно, під час розчищення русла річки Москви. Унікальність цього пуло полягає в тому, що через свою легку вагу його неможливо віднести до періоду правління князів Івана Володимировича та Костянтина Дмитровича. Вага цього пуло 0, 73 гр., приблизно така ж, як і пулів ярославського та можайського карбування виготовлених в 1480—1490-х рокахП.Гайдуков / «Медные русские монеты конца XIV—XVI вв.» // Москва, Наука, 1993П. Г. Гайдуков / «Младшие монетные номиналы средневековой Руси. Четверетцы, полушки и пула конца XIV—XVII в.».
Дмитрівське князівство (1360—1569)
Пули Дмитрівського князівства карбувалися 2-х типів починаючи в 1395—1427 роках: з легендою «ПЕЧ[А]ТЬ КНЯ[Ж]А ПЕ[ТРОВА]» та без надписів. На монетах без надписів карбувалося погруддя князя, на реверсі двоголовий орел. Монети виготовлялися обрізаної, майже круглої, форми, вагою 1,02 грами та з приблизним діаметром 20×18 мм. Мідні пули без надписів близькі за технікою карбування до деньги часів правління Петра Дмитровича (1389—1428). Стосовано монет з надписами деякі дослідники вважають, що мідні пули карбувалися штемпелем для срібної деньги. Незначна кількість у скарбах таких монет свідчить про невеликі тиражі. Топографія знахідок мідних монет без надписів свідчить про те, що пули виготовлялися на монетному дворі в МосквіЗайцев В. В., Бадретдинов Н. Н. «Комплекс пул первой четверти XV в. из Нижегородской области»// Журнал «Нумизматика» № 1(39), 2016г.Гулецкий Д. В., Петрунин К. М. «Русские монеты 1353—1533», Минск, 2013г.Зайцев В. В. «Редкие и неизданные медные русские монеты XIV—XV вв.»// Средневековая нумизматика Восточной Европы, Вып.3, М, 2009г.
Борівсько-Ярославецьке князівство (1402—1485)
За часів правління Ярослава Володимировича (1410—1426) кабувалися пули із зображенням Самсона, який бореться з левом. На реверсі карбувалася міфологічна істота, навколо неї зазначалася легенда: «КНЗЬ ЯРОСЛАВЪ ВОЛОДИІ». Існує і інший тип пулів — з вказаною них назвою номіналу. Середня вага пулів 1,22-1,38 грП. Г. Гайдуков / «Младшие монетные номиналы средневековой Руси. Четверетцы, полушки и пула конца XIV—XVII в.».
Ярославське князівство (1218—1463)
Близько 1480-1490-років карбувалися пули з позначенням ярославського карбування. На аверсі монет зображувалася чотирилапа істота, на реверсі карбувався надпис: «пуло ярославское». Середня вага таких пуло складала 0,90 гр. В 1463 році Ярославль був приєднаний до Московського князівства тож ці пули, згідно ваги, визначені як монети однієї з волостей МосквиВ. В. Зайцев — Новое ярославское пуло //Нумизматический сборник № 13 (2006 г.)Федоров Г. Б. Русские монеты удельного периода — Архив ИА АН СССР, р-2, № 349.
Велике князівство Тверське (1247—1485)
Початок тверського карбування відноситься до часів правління князя Івана Калити (1399—1425). У 1413 році князь отримав від Узбек-хана ярлик на велике правління у Тверському князівстві. Карбувалися срібні деньги вагою 0,65-0,66 гр. та мідні пули вагою від 1,8 до 3,5 грамів. Тверська деньга прирівнювалася до 3-х московських та 1 розрахункового алтина. Розквіт монетної справи відноситься до часів правління Бориса Олександровича (1426—1461). Знайдено бл. 30 типів грошей його часу із середньою вагою 0,53-0,59 гр. В часи правління князя Михайла Борисовича (1461—1485) змінилася техніка карбування монет. В Твері, як і в інших князівствах, почали використовувати технологію карбування на заготовках із розплющеного дроту. Відомі 12 різновидів пулів того часу. Сюжети на монетах були різноманітні: на них карбувалися тварини, голова князя, птаха-гарпії, тощо. З 1480 року на тверських монетах з'явилося зображення двохголового орла, як знак підкорення московському князю. На реверсі монети карбувалася легенда: «пуло твѣрское». У вересні 1485 року князь Михайло Борисович через московський тиск змушений був утекти до Великого князівства Литовського. Тверські землі повністю відійшли до Московського князівства. Карбування тверських монет була продовжене від імені намісника Московського князівства — князя Івана Івановича (1486—1490), пізніше від імені Василя III (1505—1533). У 40-х роках XVI ст. карбуються останні монети на Тверському монетному дворі Іваном Грозним (1530—1584), після чого карбування припиняється остаточноЖилина Н. В. Ранняя // Тверь в письменных и археологических даных (За материалами с раскопок у Тверском кремле) //Русская археология. 2001. № 3.Воробъев В. М., Борисов А. В., Клюева Е. А., Победаш І. Н. История Тверского края // Созвездие. Тверь, 2005.Денежное обращение в России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.И. Г. Спасский. «Русская монетная система». Русские монеты XIV—XV вв. и новый денежный счет. Изд. Государственного Эрмитажа. 1962.
Кашинське князівство (1319—1426)