Монети Криму почали карбувати у перших роках утворення Золотої орди і закінчилися після анексії півострова Російською імперією. За весь період карбування відомо більше 25 грошових одиниць від мідних пулів до золотих алтунів. В часи середньовіччя також в обігу знаходилися монети іноземного карбування переважно великих номіналів.
Історія Дивись також Монетні двори Криму
У 1242 році, після невдалого походу Золотої Орди на Польське та Угорське королівства, монголи ґрунтовно осіли в Криму. Золотоординський хан Батий розділив завойовані землі на 14 самостійних улусів. Кримський півострів, а також степи поміж Дніпром та Дністром отримав дід темника Ногая — Мава. Управляти Кримським улус-юртом став намісник хана — емір. В 1261 році Золотою Ордою активно починає освоюватися Великий шовковий шлях із Західної Європи на Схід. За часів правління Бату мусульманських торговців залучали на службу відкупниками податків. Стягнення мита приносило Улусу Джучі чималий прибуток. Торговці з дозволу еміра Криму ініціювали і отримали можливість заснувати свій монетний двір в столиці улус-юрта Солхаті і карбувати власні регіональні гроші. Виготовленням монет почали займалися караїми.
За часів правління Узбек-хана (1312—1341) було скасовано баскацтво і надано дозвіл збирати данину васальним князям. Дипломатичні відносини з Індією, державами Західної Європи та Мамлюцьким султанатом укріпили економіку не лише Кримського улус-юрта, а й інших улусів Золотої Орди. На булгарських, мухшинських та кримських монетах карбувалася тамга Бату, в той час коли на монетах Хорезма та Сарая тамга не зображувалась.
В 1324 році землі Північного Причорномор'я були завойовані литовським князем Ольгердом. З кінця XIV до кінця XV століття західна частина Причорномор'я належала Великому князівству ЛитовськомуГ. М. Голиш. Основи нумізматики, Черкаси, 2006. — стор. 61В. Зварич, Р. Шуст. Нумізматика, Київ: Знання, 2007. — стор. 70.
У 1362 році, в результаті заколоту Мамая, Золота Орда розкололася на 2 ворогуючі частини: території поміж Волгою, Доном і Дніпром та Північним Кавказом і Кримом перебували під владою Мамая та його війська. Лівобережжя Волги зі столицею орди Сараєм-аль-Джедідом і прилеглими до міста територіями належали ворогуючій стороні. На Волзі поміж сторонами був розмічений кордон, який існував до 1380 року.
У середині 60-х років XIII ст. генуезці заснували в Кефі свою торговельну факторію, уклавши угоду з Менгу-Тимуром. Генуя придбала кілька колоній на Північно-Східному Причорномор'ї — Боспоро, Чембало, Копу, Тану, Матреґу, Малу, Себастоболіс, Калолімен та Мавролако. Через Тану пролягав основний транзитний шлях до Середньої Азії на Далекий Схід. Політично-економічним центром була Кефа. Зневажливість до місцевих посадовців та работоргівля на Причорномор'ї постійно обурювала населення, що приводило до частих бунтів. У 1308 році генуезці змушені були втікати зі своїх колоній. У 1316 році, за часів правління Узбек-хана, вони поновили свій статус будуючи непідступні фортеці у своїх володіннях. З 1415 року Банком святого Георгія карбуються монети для Кефи та ближніх колоній. З 1434 року сплачують постійну данину еміру Криму Хаджі І. У 1475 році, після захоплення міста османами, карбування монет для Кефи Генуезьким банком припинилосяУзлов Ю. А. Итальянские фактории в Северном Причерноморье. XIII—XV вв.// Теория и практика общественного развития. Краснодар. 2010.Брун Ф. К. О поселениях итальянских в Газарии. Топографические и исторические заметки // Труды Первого археологического съезда в Москве. 1869. — М., 1871
За часів Кримського ханства карбувалося на різних монетних дворах бл. 25 монетних одиниць, в основному розмінні срібні та мідні монети. Великі номінали для обігу срібних та золотих монет привозили із Османської імперії та із західних держав Європи. На початку XVIII ст. найдрібніша срібна монета ханства акче мала вагу 0,16 гр. Пізніше карбування акче стало невигідним — на зміну їй з'явилася монета бешлик номіналом 5 акче. В ті часи в обігу знаходились також голландські та німецькі талери, які отримали у ханстві назву куруші. Згодом у Стамбулі почали карбувати власні курушіГ. Абдулаева // История Монетного двора в Крымском Ханстве. 2008.
Останнім ханом Кримського ханства був Шагін І, який вів потрійну політику поміж Кримським ханством, Османською та Російською імперіями. Бажання хана надати своєму правлінню певну яскравість і зверхненість над іншими знатними людьми спонукало у нього спроби до багатьох нововведень, більшість з яких не були виконані. До переліку спроб належало і угода про постачання обладнання для монетного двору в Кефі, всупереч якій замовнику не було сплачено обіцяної суми. Хану, в зв'язку з відсутністю власної сировини для карбування монет, довелося просити російську імператрицю Катерину II дозволити вивезти з Росії 50 пудів срібла та 800 пудів свинцю. Дозвіл було надано, і в Кефі почалося карбування. Нові викарбувані монети були якіснішими за монети попередніх ханів та правильної круглої форми. Нові монети Шагіна вводились в обіг водночас за кримською, османською та російською грошовими системамиВинклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 109.
У 1787 році надвірному раднику монетного двору в Таврійської області Ф. Затлеру вдалося віднайти робітників монетної справи серед вояків, каторжанів та ін. кількістю 140 чоловік. Карбувалися російські мідні монети з позначкою монетного двору «ТМ» (Таврійська монета) та срібні монети для самої області. В квітні 1788 року кримське карбування монет повністю зупинилося. Нестача власної сировини та часте розкрадання майна робітниками в останні місяці існування монетного двору привела до того, що мідь доводилось вичищати із металевої стружки та пороху. В січні 1794 року за ордером графа П. О. Зубова опрацьована мідь була передана єпископу феодосійському та маріупольському Іову для вилиття дзвонів. Усього міді було 1267 пудів. Обладнання вивезли до Бериславу, де воно зберігалося до 1796 рокуВинклер П. фон «Из истории монетного дела в России» // Глава 5. Таврическая монета (1783—1788) // Ст. 147—149Schubert. Les monnaies russes des derniers triois siecles. Leipzig 1857. P. 208..
І-й період. Улус-юрта Золотої Орди
Монети емірів Криму
Дивись також Монети Ногайського улусу
Посадовцями від хана Кримського улус-юрта були еміри, або як ще їх називали беями. Першим формально визнаним еміром Кримського улус-юрта вважається Уран-Тимур, родич Батия, що отримав цей улус від Менгу-Тимура. Перші татари поселилися на Ескі-Юрті, де знаходилися могили кримських емірів та ханів до кінця XVIII ст. Золотоординські хани відвідували Крим не часто і лише Узбек-хан, покровитель мусульманства в XIV ст., досить довго проживав у Солхаті.
На перших монетах Криму часів кримських емірів не карбували стилістичних зображень, чи ханських позначень. Монети карбувалися 2-х номіналів — ¼ та 1 барикат (ярмак)Хромов К. К., 2007. Монеты западной части Улуса Джучи. Часть I. Йармаки Крыма. Раздел 1. Серебряные монеты, чеканенные до правления Токту // Восточная нумизматика в Украине. Часть II. Монеты Джучидов и сопредельных государств. С.4-54. Киев.. Ці випуски дослідники віднесли до 1250—1260 рр. за часів правління еміра Криму, сина Джучі Тука-Тимура. В приватних контрактах зібраних у західно-європейських архівах за 1281—1343 роки зафіксована ця назва монети, походження якої пов'язано з монгольським словом «bariku» — виплатами та надходженнями в скарбницю, які використовувались до середини XIV ст. позначаючи таким чином тимчасові межі, до яких Північне Причорномор'я існувало як самостійна зона грошового обігуПономарев А. Л. //Эволюция денежных систем Причерноморья и Балкан в XIII вв. Москва. 2010. Ваговою одиницею в ті часи слугував волзький сум вагою 198—202 грами Жаксылык Сабитов. Как печатали деньги в Золотой орде.
На аверсі монет номіналом в ¼ барикати у лінійному колі карбувалася легенда арабською мовою — «Амір». Вгорі та внизу рослинні віньєтки. На реверсі у лінійному колі розміщена легенда в два рядки: «кири / м». Вгорі та внизу рослинні віньєтки. Діаметр монети — 10-12 мм, Середня вага — 0.44 гр. На аверсі монет номіналом в 1 барикат (ярмак) у подвійному колі, (зовнішній крапковий) — легенда в три рядки: «За велінням Тука / Темір / ярмак Крим». Під написом, всередині кола — рослинна віньєтка. На реверсі монети карбувалося у подвійному колі (зовнішній крапковий) легенда в три рядки: «Будь щасливий / дванадцять / [таких монет] один алтун». Діаметр — 21-22 мм, Вага — 2.07 грЛебедев В. П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. № 2. Одесса.с.126-134; 1996, с.62-67; 2000, с.52-57; 2002, с.139-149
Карбування за часів Золотої Орди Дивись також Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди та Монети Азаку (Кримський улус-юрт Золотої Орди)
За часів Берке (1257—1266) почали карбуватися мідні пули та срібні барикати (або барикаки) із зображенням ханська тамги на монетному дворі в Солхаті. Вперше на монетах кримського карбування з'являється ім'я хана. Барикати Берке не мали аналогів в мусульманському карбуванні, але за діаметром (22-24 мм), вагою (2,095 гр.) та пробою відповідали венеційському того ж періоду. Легенда на одному із барикатів вказувала співвідношення до золотої монети: «12 цих [монет] за алтун». Алтунами слугували в ті часи золоті гіперпірони Візантійської імперії часів правління імператора Михайла VIIIGrierson Philip. Coins of Medieval Europe / Coins in history. London, Seaby. 1991. — p. 106, p. 26.. На аверсі в колі з трикутників надпис арабською мовою: «падишах Ісламу, захисник миру та віри». На реверсі карбувалося зображення ханської тамги по обидва боки зазначалося місце карбування, навколо тамги легенда арабською: «Хай буде благословенним цей рік чорної корови». Датувалася виготовлена монета 1265 роком (664 рік Гіджри). Відомий і різновид барикатів часів правління Берке — з диферентом наприкінці надпису. 1 барикат розмінювався на 48 пулів, про що свідчили надписи на монетах хана Менгу-Тимура (1266—1282)Карлов Е. А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. — стр. 58..
За часів правління Туда-Менгу назва «барикати» змінюється на «ярмаки». Також в цей період карбувалася срібна монета — динар. Діаметр таких динарів був 28 мм, вага 7,76-10,01 гр. За часів Токта-хана Золота Орда стала повністю ісламською державоюЛебедев В. П., 2000. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (сер.XIII-нач.XV в.) // Вестник Одесского музея нумизматики, вып. № 2. Одесса.. У цей період карбування ярмак витісняється новою монетою — срібним дирхамом, діаметр якого 16-20 мм та вагою 1,25-1,67 гр. В часи правління Токта-хана вперше карбувалися мідні пули зі стилістичним зображенням двоголового орла.
На монетах часів Узбек-хана містилася легенда: «Най продовжиться його правління в ім'я Алаха». В 1321 (720 рік Гіджри) році в Солхаті карбувалася остання срібна монета хана, а в 1339 в Азаці.
Монети з ім'ям посадовця Абдулах-хана (1367—1368,1369—1370) від темника Мамая карбуються в Азаку, Сарай-аль-Джедіді, Шехр-аль-Джедіді, та Янгі-Шехрі, Керменчику. Монети з ім'ям Булак-хана карбуються в Солхаті, Маджарі, Кирк-Орі (відомі лише дирхеми Кирк-Ору зразка 1375 (777 р. Г.) року). В той період жодної монети в столиці Золотої Орди не карбували. З 1376 року монети в Мамаєвій Орді припинилися карбуватися. Типовими монетами того часу були срібні данги хана Узбека з надкарбованою на них тамгою.
В 1381 році ханом Тохтамишом була проведена грошова реформа за якою вага монет змінилася з 1,4 гр. на 1,42 гр. Обіг старих зразків суворо заборонявся. Монети Тохтамиша карбувалися на всіх монетних дворах Улуса Джучі. Вперше на монетах хана карбуються мусульманські гасла — «перемога віри», «захист віри», «слава віри». У 1395 році розпочався випуск дирхемів з великою кількістю різновидів, які використовували згодом суперники токтамиша — Таш-Тимур та Тимур-Кутлуг. За часів правління хана карбувалися останні пули Кримського улус-юрта.