Монети Мухшинського улуса Золотої Орди почали карбувалися на монетних дворах в Укеці, Мухші та Базджині в період з 1289 по 1366 роки. Виготовлялися зі срібла 1⁄8, 1⁄4, 1⁄2 та 1) данги (До 1310 року диргеми) та мідні пули. 1 данг розмінювався на 16 пулів.
Історія Мухшинський улус () знаходився на територіях сучасних Мордовії, Пензенської та Тамбовської областях і розподілявся на 3 основних міста Мухші (Наровчат. Наровчатівське городище), Укек (Знаходилося в гирлі річки Увековки, поблизу сучасного міста Саратова. Увеківське городище) та Базджині (Знаходилося в 2-х км від сучасного села Дубровки, Волгоградської області. Водянське городище). Мухшанський улус розміщувався поміж річками Сурою та Цною — притоками Волги.
Мухші Населений пункт Мухші () виник наприкінці XIII століття в часи ослаблення Золотої ОрдиЛебедев В.П. Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным. Том 6// Джержинск. 2008. Поселення монголів було розташоване серед степів, а з цих країв була зручна дорога із півдня на Московію. Замість фіно-угорської назви мордовського поселення Наручадь (в перекладі укр. дослівно означає «В’язке болото»), монголи назвали ближчою до рідної мови — за назвою річки Мокші. Пізніше місто Мухші увійшло до складу Золотої Орди, ставши центром Мухшинського улусу. З 1627 року місто відоме під назвою НаровчатЛебедев В.П., Зорин А.В. Денежное обращение Курской земли в золотоордынское время. КурскЛебедев В.И. Загадочный город Мохши. Пенза, 1958. с. 11,16,19.
Монетний двір у Мухші
У 1309—1367 (709—767 рр.Г.) роках карбувалися монети на монетному дворі у місті Мухші. Карбувалися срібні 1 та 2 дирхами в останні роки правління хана Токти. За часів правління хана Узбека карбувалися ¼, ½ та 1 данги. З 1317 року до 1367 року включно карбувалися мідні пули.
Дирхеми та данги дослідники розділили на 2 типи: 1) Дирхам Токти. 1309 (709 р.Г.) рік. На аверсі у крапковому колі надпис в 3 рядки: «Токтубек / справедливий. Карбування / Мухші 709». На реверсі у крапковому полі Шагада в 3 рядки. Вага — 1,04-1,51 гр. 1а) Анонімний недатований подвійний дирхем. На аверсі надпис у 2 рядки: «Хай продовжить Аллах / його правління. Мохші». Реверс як на 1 типі. Вага не зазначенаРева Р.Ю. // О начале монетной чеканки в Мохши // Тезисы докладов и сообщений XIV ВНК. // СПб., 2007. с.91-93. 2) 1 (Вага — 1,34-1,56 гр.) данг. хан Узбек. 1313 (713 р.Г.) рік. На аверсі у лінійному та крапковому колах легенда в 5 рядків: «Султан / справед / ливий / Узбек хан / нехай возвеличить Аллах у перемогах його / 713». У середині 2-го рядка тамга Бату. На реверсі у картуші легенда в три рядки: «Гіяс / ад-Дун'я ад-Дін / Карбування Мохші». 2а) ½ (Вага — 0,62-0,79 гр.) данга. хан Узбек. 1313 (713 р.Г.) рік. Як 2 тип, рік на реверсі. 2б) ¼ (Вага — 0,33-0,41 гр.) данга. хан Узбек. 1313 (713 р.Г.) рік. Як 2 тип, надпис на аверсі в 2 ряди: «Хан Узбек». На реверсі легенда в три рядки: «Карбування / Мохші / 713»Mayer T. // Sylloge der Münzen des Kaukasus und Osteuropas.// Wiesbaden. 2005..
Мідні пули розділені на 13 типів: 1) Пул Узбек-хана. 1317, 1322, 1326, 1328, 1336 (717, 722, 726, 728, 736 рр.Г.) роки. Вага: 1,02-1,25 гр. На аверсі у колі легенда в 3 рядки: «Султан Мухаммад / Узбек / хан». В середині 2 та 3 рядків розміщена тамга Бату. На реверсі у коло вписаний чотирикутник, в сегментах крапки, в полі надпис в 2 рядки, нижче рік: «Карбування / Мухші / ...». Існують різновиди без дати зі спотвореною легендою та без крапок в сегментах. 2) Пул Узбек-хана. 1331, 1333, 1335 (731, 733, 735 рр.Г.). На аверсі у центрі кола тамга Бату із загнутими вгору кінцями зубців, з її боків легенда: «Шістнадцять цих [пулів] один данг». На реверсі у крапковому колі надпис в 3 рядки: «Пул / Мухші / 731» (). Також існують недатовані пули цього типу, з зірочкою під рискою тамги, з чотирикутником в колі на реверсі. 3) Пул Узбек-хана. 1331 (731 р.Г.). Вага — 1,20-1,54 гр. На аверсі у подвійному колі зображення коня повернутого вліво, над спиною віньєтка. Реверс як і 2-й типу. Існує різновид з 2-лисником та із крапкою над спиною тварини. 4) Анонімний пул. 1341, 1342, 1343 (741, 742, 743 р.Г.) рік. Вага — 1,20-1,54 гр. На аверсі у колі надпис в 2 рядки: «Мухші / карбування». На реверсі надпис і рік. Існують різновиди з перекрученою легендою та з іншими надписами. 5) Анонімний пул. 1344. На аверсі у подвійному колі птах, що йде наліво, над ним «вузол щастя». На реверсі у колі легенда в 4 ряди: «Карбування Мухші аль-Махруса. Рік 744» 6) Анонімний пул. 1345, 1351 роки. У подвійному колі по спіралі Шагада. На реверсі по колу надпис: «Карбування Мухші. Рік 745». Існують різновиди без датування, з 6-променевою зіркою на реверсі і Шагадою в 3 рядки. 7) Анонімний пул. 1352-1354 роки. В колі легенда куфічним почерком. На реверсі надпис «Карбування Мухші», в середині «вузол щастя». 8) Анонімний пул. 1358. У колі 6-промінева зірка, між променями по крапці, в центрі 7 крапок. На реверсі у колі в 3 рядки легенда: «Карбування Мухші 758». 9) Пул часів правління Кільдібека (жовтень 1361 — вересень 1362). У колі легенда в 3 рядки (збереглися 2 рядки): «Султан / Кільдібек / ...». На реверсі у коло вписаний перевернутий трикутник, в центрі легенда: «Карбування / Мухші». 10) Анонімний пул. 1362. В колі 6-пелюсткова розета. На реверсі легенда в 3 ряди: «Карбування / міста Мохші / 762». Існують недатовані різновиди із трьохпелюстковою розетою. 11) Іменний пул Кільдібека. 1362 (762—763 рр.Г.). В полі монети в 2 рядки легенда, нижче рік: «Султан / Кільдібек-хан». На реверсі чотирикутник, в якому вписана легенда в 2 рядки: «Карбування / Мохші». Існують різновиди недатовані та з іншим надписом. 12) Недатований (1365-66 роки) пул часів Тагай-бека (Бек Мухшинського улусу (1361-1365). У полі монети легенда в 3 рядки: «Печатка / Тагай / бека». На реверсі у чотирикутній рамці надпис: «Карбування / Мухші». 13) Недатований (1365-66 роки) іменний пул Тагай-бека. В полі монети легенда в 3 рядки: «Печатка / Тагай / бека». На реверсі звірятко з довгим хвостом, повернуте вліво. Існують різновиди зі звірятком повернутим вправоБелоусов С.В., Голубев О.В. / Типы мохшинских монет // Краеведение, №3-4. Пенза. 1998Лебедев В.П. / Нумизматические этюды Саратовского краеведа и нумизмата Ю.Е. Пырсова // ДПДР, вып.III. Н.Новгород. 2000.
Монетний двір в Укеці
На монетному дворі в Укеці () почали карбувалися монети в другій половині XIII ст. та припинилися в 40-х роках XIV ст. За цей період виготовлялися срібні дирхами та мідні пули.
Дирхами карбувалися тонкими кружечками із низькопробного срібла П.Н. Петров, Д.А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016. Срібні дирхами розділяються на 4 типи: 1) Дирхем хана Тула-Буги (1287–1291). 1289 рік. На аверсі у крапковому колі чотирикутник, в центрі тамга Менгу-Тимура (2-зубцева з лінією з правого боку). Над тамгою, внизу і по її боках легенда: «Карбування Укеку». На реверсі в картуші Шагада Ісламу в 3 рядки: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» (), нижче рік за Гіджрою «789». Вага — 1,19 гр. 2) 1⁄8 (Вага — 0,20 гр.), ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-хан. Період карбування 1299—1306 (700-707 р.Г.) роки. На аверсі надпис арабською мовою у 4 рядки: «Карбування / Токта бек / справедливий / місто Укек». На реверсі у крапковому колі 6-променева зірка, в її центрі надпис у 3 рядки: «Шанування Бога та його посланця». У кутах зірки картуш, між її кутиками 10 зірок. Існує різновид без позначеного місця карбування а також з надписом на реверсі «Вічна слава та честь тривалі». 3) ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-бек. 1305-1306 (706-707 р.Г.) роки (існує різновид без дати). На аверсі у потрійному колі (середній крапковий) надпис у 5 рядків: «Султан верховний Гіяс Токта-бек справедливий, та триватиме буття його». На деяких різновидах надпис у 4 рядки, внизу віньєтка. На реверсі у такій самій рамці Шагада в 5 рядків, місце та дата виготовлення. 4) 1305 рік. На аверсі монети номіналом в 1⁄8 (Вага — 0,18 гр.) дирхами надпис у 2 ряди «Карбування Укеку», внизу віньєтка. На реверсі у крапковому колі вгорі віньєтка, нижче легенда та рік: «хабба 706»Сингатуллина А.З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. КазаньНедашковский Л.Ф., 2000. Золотоордынский город Укек. Казань..
Мідні пули дослідники розділили на 5 типів: 1) Датований пул за часів правління Менгу-Тимура (1266–1282). Рік карбування — 1276 (677 р.Г.). На аверсі у рамці з крапок хаотичний набір літер. На реверсі позначені рік та місце карбування. 2) Анонімний пул за часів правління Менгу-Тимура. В середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків «вузли щастя». На реверсі позначене місце карбування. Середня вага — 1,21 гр. 3) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти (1291–1312). На аверсі у крапковому колі чотирикутник, по боках від нього віньєти, у чотирикутнику надпис: «Шістнадцять цих / один данг». На реверсі в такому ж оформленні легенда: «Будь щасливий (вар. перекладу - в добрий час) / новий пул». Середня вага — 1,17 гр. 4) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти. Монети без зображень із надписами: «Карбування Токти / справедливого», або «Шістнадцять / відповідають данику». На реверсі надписи: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек». Монети знаходять в основному в районі селища Лисі Гори (Саратівська область, Росія). Дослідниками віднесені до карбування Укеку часів правління хана Токти. Період карбування — 1291–1312 рокиЕ. Арсюхин, "Три типа монет из Саратовского региона. июнь 2002. 5) Анонімне карбування за часів правління хана Узбек-хана (1312–1341). На аверсі надпис: «Шістнадцять цих / один данг» (). На реверсі в середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків легенда: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек»Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987.
Базджин Місто Базджин () було розташовано в місці максимального зближення Етіл'ї з Доном, що привело до відродження під ординським контролем. Купецькі річкові каравани, що йшли вгору по Дону із Чорного та Азовського морів, могли тут переправляти товари на Етіл'ю, а звідти до більш відалених маршрутів: Хорезму, Монголії та Китаю. Через Базджин проходив сухопутний торговий шлях з Західної Європи, інша торгова дорога вела по Етіл'ї до Булгару, на Яїк по Камі й на Московію. Місто було великим перевальним пунктом і відігравав значну роль не тільки у внутрішній, але і в зовнішній торгівлі Золотої ОрдиПетров П.Н., Макарихин В.П., Грибов Н.Н., Лебедев В.П. Древности поволжья и других регионов — М.: Информэлектро, 2000. — 288 c. ISBN 5-7801=0137-Х Монетний двір у Базджині
На монетному дворі Базджина на мідних пулах Сараю, Гюлістану та ін. надкарбовувалися місцеве позначення. Відомий лише 1 тип пулів самостійного карбування, виготовлений у 1353 (753 р.Г.) році. В.Б. Клоков, В.П. Лебедев. Джучидские монеты с Водянского городища // Степи Европы в эпоху средневековья: Зб. наук. пр. — 2000. — Т. 1.. На аверсі монети в подвійному колі 6-пелюсткова розета. На реверсі легенда в 4 ряди: «Карбування / [Таджин?] / Рік / 753». Трактування читання монетного двору викликали у дослідників неоднозначні дискусії. За трактуванням В.В. Бартольда та С.А. Яніна спочатку монету віднесли до карбування в місті Барджина (Барчин). Але Барджин знаходився біля річки Сирдар'ї і належав до Чагатайського улусу. Ставка ж Батия Базджин належала до Мухшинського улусу і враховуючи подібні зображення на монетах викарбованих в ближніх улусах Бату дослідник Г.А. Федоров-Давидов відніс цей тип монет саме до БазджинаФедоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001. с.32.
Література И.В.Евстратов, С.В.Гумаюнов - Вес, размер и достоинство серебряных монет, чеканенных в Сарае и Укеке в 13 - нач. 14 века. "Нумизматическая литератера" Москва 2005.