«Едіп-цар» () — опера-ораторія на дві дії (шість картин) Ігоря Стравинського на лібрето Жана Кокто.
Історія Прем'єра відбулася 30 травня 1927 в Театрі де ля Вілль в концертному виконанні, потім поставлена на сцені Віденської державної опери 23 лютого 1928 року. Лібрето Жана Кокто переклав латиною абат Жан Даніелу. Твір може виконуватися або в концертному вигляді (як ораторія), або на театральній сцені (як опера), оповідач може говорити мовою тієї країни, де виконується твір.
У 1999 році оперу вперше поставили в Києві просто неба на Майдані Незалежності у День Незалежності України, диригував Володимир Сіренко.2016 року опера вперше виконувалась у Луцьку в рамках фестивалю "Стравінський і Україна", диригував Ігор Блажков.
Дійові особи Едіп, цар Фів (тенор) Іокаста, його дружина і мати (мецо-сопрано) Креонт, брат Іокасти (бас-баритон) Тіресій, віщун бас) Пастух (тенор) Вісник (бас-баритон) Оповідач Хор
Синопсис Дія відбувається в місті Фіви (Стародавня Греція).
Дія I Населення Фів страждає від чуми. Жителі благають царя Едіпа допомогти їм. Креонт оголошує, що Дельфійський оракул заявив, що вбивця попереднього царя перебуває в місті, і його треба знайти. Віщун Тіресій каже, що Едіп і є той самий убивця. Едіп вважає, що вони хочуть скинути його з трону.
Дія II Іокаста нагадує, що Лай, попередній цар, був убитий розбійниками на перехресті трьох доріг. Вражений Едіп згадує, що він убив незнайомця на тому ж місці. Вісник і Пастух повідомляють Едіпу про смерть царя Поліба і про те, що він був нерідним батьком Едіпа, а сам Едіп був знайдений у горах, коли був немовлям. Іокаста тікає, сповнена жаху, Пастух і Вісник звинувачують Едіпа в батьковбивстві та інцесті. Іокаста вішається, а Едіп виколює собі очі.
Примітки
Література Порядковий переклад опери українською мовою поруч з латинським оригіналом Андриссен Луи и Шёнбергер Элмер. Часы Аполлона. О Стравинском.СПб., 2003. Перевод с нидерландского Ирины Лесковской. -300 с. ISBN 5-7331-0041-9 Друскин М.С. Игорь Стравинский: Личность. Творчество. Взгляды. Л.; М.: Советский композитор. 1974. 221 с.; 2-е изд., испр. и доп. Л.: Советский композитор, 1979. 230 с; 3-е изд., 1982. 208 с. Друскин М.С. Стравинский // Музыка XX века: Очерки. 1917—1945. М.: Музыка.1984. Кн. 4, ч. 2. С. 203—229. White, Eric Walter. Stravinsky: The Composer and His Works . — Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 1979. — ISBN 0-520-03983-1, ISBN 0-520-03985-8 Bernstein, Leonard. 1976. The Unanswered Question: Six Talks at Harvard, with three LP recordings. The Charles Eliot Norton Lectures 1973. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. ISBN 0674920007; ISBN 0674920015 (pbk.). Brown, Frederick. 1968. An Impersonation of Angels: A Biography of Jean Cocteau . New York: Viking Press. White, Eric Walter. 1985. Stravinsky: The Composer and His Works . Berkeley and Los Angeles: University of California Press.