Крейсери типу «Партенопе» () — серія торпедних крейсерів Королівських ВМС Італії кінця XIX століття;
Історія створення Наприкінці XIX століття у військово-морській теорії набув популярності напрямок «Молода школа». Відповідно до цієї концепції пропонувалась відмова від досягнення переваги у броненосцях. Натомість пропонувалось будівництво малих кораблів, озброєних торпедами, які могли би знищувати набагато більші військові кораблі, а також крейсерів, які би завдавали ударів по ворожому узбережжю та знищували морську торгівлю противника, підриваючи його економічний потенціал.
У рамках цієї концепції італійський кораблебудівник Бенедетто Брін, який до того спроєктував ряд броненосців італійського флоту, розробив проєкт торпедних крейсерів типу «Фольгоре». На базі цих ідей Карло Вінья спроєктував крейсери типу «Партенопе».
Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля ПартенопеPartenope Regio Cantiere di Castellammare di Stabia, Кастелламмаре-ді-Стабія Потоплений 24 березня 1918 року МінерваMinerva Ansaldo, Генуя Виведений зі складу флоту у 1921 роцірозібраний на метал ЕурідічеEuridice Regio Cantiere di Castellammare di Stabia, Кастелламмаре-ді-Стабія Виведений зі складу флоту у березні 1907 рокурозібраний на метал УраніяUrania Cantieri navali Odero, Генуя Виведений зі складу флоту у січні 1912 рокурозібраний на метал ІрідеIride Regio Cantiere di Castellammare di Stabia, Кастелламмаре-ді-Стабія Виведений зі складу флоту у 1920 роцірозібраний на метал АретузаAretusa Cantiere navale fratelli Orlando, Ліворно Виведений зі складу флоту у 1912 роцірозібраний на метал КапрераCaprera Cantiere navale fratelli Orlando, Ліворно Виведений зі складу флоту у 1913 роцірозібраний на метал КалатафіміCalatafimi Cantiere navale fratelli Orlando, Ліворно Виведений зі складу флоту у 1907 роцірозібраний на метал
Конструкція Суцільнометалевий корпус кораблів мав довжину 73,1 м, ширину 8,22 м та осадку 3,48 м. Його захищала броньована палуба товщиною 41 мм. Бронювання бойової рубки також становило 41 мм.
Силова установка складалась з 4 парових котлів та двох вертикальних парових машин потрійного розширення потужністю 3 884 - 4 422 к.с., що забезпечувало швидкість у 18-20 вузлів.
Озброєння складалось з однієї (на «Карпері» - двох) 120-мм гармати «QF 4.7-inch Gun Mk I–IV», шести 57-мм гармат «QF 6» та трьох 37-мм гармати. На «Партенопе» та «Карпері» було встановлено 5, на решті кораблів - 6 торпедних апаратів калібром 450 мм.
Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5