Транспорт Гонконгу (Сянгану) представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 108 км² (184-те місце у світі). Форма території країни — компактна, наближена до прямокутної, форма острова складна, узбережжя густо розчленоване; максимальна дистанція з півночі на південь — 50 км, зі сходу на захід — 40 км. Географічне положення Гонконгу дозволяє країні контролювати гирло Перлинної річки — головної водної артерії усього Південного Китаю.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Гонконзі, станом на 2015 рік, дорівнює 2 100 км, з яких усі 2 100 км з твердим покриттям (175-те місце у світі).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (201-ше місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0); від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 7 авіапідприємств (територіально в Сянгані, юридично як китайські), які оперують 253 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 41,867,157 осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 11,3 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 9 гелікоптерних майданчиків.
Гонконг не є окремими членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), його інтереси представляє Китай. Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — B-H, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гонконгу мають літерний код ІКАО, що починається з — VH.
Водний
Головний морський порт країни — морський порт Гонконга.
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 1644 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (5-те місце у світі), з яких: ліхтеровозів — 2, балкерів — 785, суховантажів — 198, інших вантажних суден — 10, танкерів для хімічної продукції — 149, контейнеровозів — 288, газовозів — 31, пасажирських суден — 4, вантажно-пасажирських суден — 9, нафтових танкерів — 156, ролкерів — 5, автовозів — 7.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 976 (Бангладеш — 1, Бельгії — 26, БермудськихОстровів — 20, Канади — 77, Китайської Народної Республіки — 500, Кіпру — 3, Данії — 42, Франції — 4, Німеччини — 10, Греції — 27, Індонезії — 10, Ірану — 3, Японії — 79, Лівії — 1, Норвегії — 48, Російської Федерації — 1, Сінгапуру — 13, Південної Кореї — 3, Швейцарії — 5, Тайваню — 25, Об'єднаних Арабських Еміратів — 1, Великої Британії — 33, Сполучених Штатів Америки — 44); зареєстровані під прапорами інших країн — 341 (Багамських Островів — 3, Бермудських Островів — 4, Камбоджі — 10, Китайської Народної Республіки — 18, Кюрасао — 1, Кіпру — 2, Грузії — 3, Індії — 2, Кірибаті — 2, Ліберії — 48, Малайзії — 8, Мальти — 4, Маршаллових Островів — 3, Нової Зеландії — 1, Панами — 144, Сент-Вінсенту і Гренадин — 5, Сейшельських Островів — 1, Сьєрра-Леоне — 7, Сінгапуру — 46, Таїланду — 1, Великої Британії — 12, невстановленої приналежності — 16).
Міський громадський
Державне управління Китайська Народна Республіка здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через Секретаріат транспорту і житла. Станом на 12 грудня 2016 року секретаріат очолював Ентоні Бінліан.
Див. також Економіка Гонконгу
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Гонконгу на Вікісховищі. Карти Гонконгу — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Гонконг з часопису «Вокруг света».