Лі Сиґун () (*? — †886) — перший військовий губернатор (Діннань цзєдуши) провінції, що існувала на територіях стародавнього царства Ся за часів кінця династії Тан, протягом періоду п'яти династій і десяти держав і на початку часів Династії Сун стародавнього Китаю, засновник правлячого роду держави Сі Ся. Наприкінці ІХ ст. очолював союз тибето-бірманських племен мінья (тангути). Надав суттєву допомогу китайському імператору у придушенні селянського повстання Хуан Чао. За це китайський імператор у 884 р. нагородив його титулом вана.
Родина
Брати Лі Сісяо; Лі Сицзянь (став тангутським правителем після смерті Лі Сиґуна); Лі Сицзин; Таба Сиджун (був прапрадідом тангутського правителя Лі Цзіцяня); Лі Сияо.
Сини Лі Женью; Лі Ченцін; Лі Женьфу (тангутський правитель).
Джерела , Розд. 221, Частина 1 Нова історія династії Тан. Довідник