Скандинавська міфологія збереглася в таких давніх ісландських текстах як Поетична та Прозова Едда й інших сагах. Міфологія норманів була мало відома за межами Скандинавії до 19-го століття. З поширенням публікацій норвезьких міфів і легенд в цей час посилається на норвезьких богів і героїв, вона поширилися на європейську літературну культуру, особливо в Скандинавії, Німеччині та Великій Британії. У більш пізньому 20 столітті посилання на норвезьку міфологію стали поширюватися в науковій фантастиці, рольових іграх, японській анімації.

Реінтродукція у попкультуру Збирачам старожитностей 19-го століття, таким як Джордж Уебб Десен, вдалося популяризувати міфологію Скандинавії в Німеччині та Англії; в обох випадках норманська міфологія була визнана останньою збереженої формою німецького язичництва. Німеччина і Англія були християнізовані набагато раніше, ніж скандинавські країни, і велика частина їх власних традицій була втрачена.

У Британії Вільям Морріс переклав та опублікував давню пам'ятку Ісландії «Сага про Вьольсунгів», що є найбільш відомим його перекладом, в основу якого покладено скандинавські легендарні сюжети; також Морріс перекладав інші ісландські саги на англійську мову. У Німеччині Ріхард Вагнер запозичив персонажів і теми зі скандинавської міфології для написання чотирьох опер, які є складовою Der Ring des Nibelungen (Перстень Нібелунга). Він також використовував середньовічні німецькі джерела й імена скандинавських богів.

Комікси

Американські комікси У Всесвіті Marvel норвезький пантеон і пов'язані з ним елементи є одними з головних, особливо Тор, який був одним з найдовше створюваних супергероїв компанії та був екранізований в The Avengers — фільмі, заснованому на коміксах. Також Локі (прийомний брат Тора) є одним із найвидатніших лиходіїв у Всесвіті Marvel, який позиціонується як один з головних антагоністів франчайзингового кінематографічного Всесвіту Marvel. Одін, Тор і Локі, а також кілька інших істот та місця, де відбуваються події в норвезькій міфології мають схожі ролі в серії роману Ніла Геймана Пісочний чоловік, особливо в історії «Season of Mists» та «The Kindly Ones».Ніл Ґейман. The Sandman. Пісочний Чоловік. Том 1. Прелюдії й ноктюрни. Переклад з англійської: Олена Оксенич. Київ: Рідна мова / Махаон-Україна, 2017. 272 стор. ISBN 978-966-917-212-9 Люцифер продовжує цю тенденцію, маючи вигляд Локі та Сігюн. Бергельмір, Іггдрасіль і Нагльфар також описані, а Фенріз — найсуперечливіший герой.

Європейські комікси Данська серія коміксів Valhalla заснована на скандинавських міфах. Бельгійська серія коміксів Thorgal заснована на норвезькій міфології, а також на атлантській фантастиці.

Манга, аніме і манхва Герої скандинавського пантеону є головними персонажами японської манги та аніме Matantei Loki Ragnarok (Міфічний детектив Локі: Рагнарок). Серія manhwa Ragnarok: автора Myung-Jin Lee бере за основу скандинавську міфологію та події Рагнареку та описує падіння богів. Vinland Saga бере свій початок в Ісландії та в Європі 11-го століття, що посилається на скандинавську міфологію. Найсильніший в історії учень Кеніті, головні герої якого борються з бандою, відомою під назвою Рагнарек. Кожен з Восьми Кулаків Рагнарека носив ім'я, пов'язане з норвезькою міфологією: Берсерк, Фрейя, Локі, Тор, Зігфрід, Герміт, Валькірія та їх лідер Одін. Ах, моя богиня! має аспекти скандинавської міфології. Райський основний комп'ютер називається Іггдрасілль, імена богинь і демонів взяті з скандинавських богів і богинь, а комп'ютер під землею називається Nidhogg. Атака на титанів також має видатні теми скандинавської міфології, включно з (але не обмежуючись) Іміром, Замок Утгард, паралелі між скандинавськими богами / богинями та персонажами, а також сюжетні лінії, які імітують події в норвезькій міфології. Конфлікт між титанами та людьми можна порівняти з війнами між Асами і Ванами. Існують й інші посилання, але вони не значні, такі як, наприклад, мішок з оселедцем, знайдений Іміром (який містить норвезькі руни на етикетці), і гігантський кабан, вбитий у другій ОВА аніме. Sword Art Online має персонажів і історії, засновані на норвезькій міфології, де згадуються міфологічні персонажі та фігурує світове дерево — Іггдрасілль Старша школа DxD має норвезьких міфічних істот і богів нордичної міфології Saint Seiya: Poseidon and the Asgardians, має персонажів і історії, засновані на норвезькій міфології, такі як Одін, Фрейя, Йормунганд, Фенрір, Слейпнір, Сігурд тощо.

Вебкомікси Sparkling Generation Valkyrie Yuuki — це вебйкомікс з Юкі, хлопчик перетворився на Валькірію від Гермода, щоб протистояти Сурту та гігантам. Brat-halla — міфологічний вебкомікс про норвезьких богів. Всеотець Одін та його дружина Фрігг мають постійні клопоти з молодими Тором (ще малим він має надзвичайну силу), Локі (бога злоби, який любить грати з ляльками), Бальдром (невразливий гарний хлопчик), Хьодом (сліпий бог темряви та зими), Гермодом (гіпершвидкий) та іншими богами. У The Order of the Stick фігурують божества скандинавського пантеону, включно з Тором, Сіф, Локі та Одіном, як боги північних земель та учасники створення всесвіту. Durkon Thundershield — один з головних героїв, є слугою Тора. Stand Still. Stay Silent: картина, створена ілюстратором та карикатуристом шведом Мінною Сандбергом, є постапокаліптичним вебкоміксом з елементами скандинавської міфології. У цій історії Ісландія та Норвегія повернулися до своїх давніх богів.

Література Стефан Еглі із новели Skulduggery Pleasant бере псевдонім Valkyrie Cain, що базується на характерних персонажах саг — валькіріях. Викторіанський пригодницький письменник Х. Райдер Хаггард написав про епічні пригоди в стилі скандинавських саг про Еріка Яскравого (1890). Різні скандинавські боги згадані в книзі «Балада про білого коня» (1911) Г. К. Честертона. Одін і Тор зображені там як негативні персонажі. Балада називає католицизм справжньою релігією, а скандинавську релігію — язичницькою. В романі "The Incomplete Enchanter " (1941) L. Sprague de Camp і Fletcher Pratt головний герой з'являється в Асгарді, де він приєднується до Асів, у битві Рагнарок. «Зламаний меч» (1954), написаний Полом Андерсоном, натхненний скандинавськими сагами, до якого входять численні норвезькі боги, ельфи і тролі. Пізніше, в The Sorrow of Odin the Goth, Андерсон показує, що Одін спочатку був американським мандрівником у часі 20-го століття, який відвідав кілька поколінь, які стали вважати його богом, пізніше впливаючи на інші германські народи. «День гігантів» (1959) Лестера дель Рей розповідає історію Рагнарока, який в найближчому майбутньому з'являється в науковій фантастиці, а колишній інженер озброює норвезьких богів сучасною зброєю. На фентезійні роботи Дж. Р. Р. Толкіна «Гоббіт», «Володар перснів» (1955) та «Сильмарілліон» (1977) сильно повпливали міфи північних європейців. Оскільки ця робота стала популярною, елементи її фантастичного світу неухильно входили в популярні уявлення про жанр фентезі. У багатьох фантастичних романах сьогодні можна знайти таких міфічних істот, як ельфи, карлики і тролі. Дитячий письменник Алан Гарнер запозичив багато скандинавських концепцій, таких як розповідь про намисто Фрейї Брісінгамен і Фімбульвінтер (Fimbulwinter), яка віщує кінець світу, Рагнарок в своїй класичній історії «Weirdstone of Brisingamen» (1960). Роман Діани Вінн Джонс «Вісім днів Люка» (1975) — це алегорія норвезьких богів. Локі, Тор, Одін, Фрейр і Фрейя — персонажі історії. Також згадуються кілька інших персонажів з норвезької міфології, такі як Зігфрід, Брунгільда, Бальдр і Сігюн. The Book of the Dun Cow (1978) Уолтера Вангеріна-молодшого поєднує в собі скандинавські легенди з біблійними темами. Дуглас Адамс посилався на норвезького бога Тора у своїй книзі «Життя, Всесвіт і все» (1982). Трилогія Девіда Дрейка «Північний світ» (1990) розповідає історії зі скандинавської міфології в науковій фантастиці. Трилогія Відар Яна Фрідмана («Молот і ріг», 1985, «Шукачі і меч», 1985, «Фортеця і вогонь», 1988) показують північних богів як в Асгарді, так і в сучасному світі. Романи Bloodtide (1999) і Bloodsong (2000) Мелвіна Берджеса вільно засновані на легенді про вьольсунгів. Він також написав коротку історію про язичницькі жертвопринесення в збірці оповідань 2008 року «Сторіччя історій» Одін, Локі і кілька інших норвезьких міфологічних персонажів є головними героями в романі Ніла Геймана «Американські боги» (2001). Гейман надихнувся скандинавською міфологією та створив ще одну свою книгу «Скандинавська міфологія» яка повністю переказує нордичний епос. Тролі (2004) від Ненсі Фармер сильно залежать від скандинавської міфології. Також його продовження «Земля срібних яблук» (2007) засновано на скандинавській міфології. Казка Тралла (2006) Джудіт Ліндберг сильно залежить від скандинавської міфології і її частково розповідає Торбьорг, давньоскандинавська жриця з саг про Вінланда. Runemarks Джоанни Харіс (2007) заснована на скандинавських легендах і створює світ після Рагнарека, в якому боги були розсіяні, а їх сили зменшилися. Дебютний роман Грега ван Екхота «Norse Code», виданий в травні 2009 року, переказує історію Рагнарека в Лос-Анджелесі. Розповіді з Трилогії Tales from the Wyrd Museum Робіна Джарвіса в значній мірі використовують норвезьку міфологію як основу для оповідань. Witches of East End Меліси де ла Круз — про безсмертних відьом, які насправді є скандинавськими богами, у тому числі богиня Фрейя, Локі і Бальдр. Змова Рагнарока від Ерека Стеббіна (2012) — це сучасний трилер, сфокусований на сюжеті про терористів, які готують глобальну війну між західними та ісламськими народами. Вона містить посилання на норвезькі руни, старший Футарк і норвезьку міфологію, включно з подіями Рагнарека. Рік Ріордан створив Magnus Chase and the Gods of Asgard (2015), трилогію, засновану на норвезькій міфології.

Музика Норвезька міфологія вплинула на творчість Ріхарда Вагнера та його написання чотирьох опер, що містяться в «Der Ring des Nibelungen» («Кільце Нібелунгів»). Wardruna — це норвезький музичний проєкт з метою вивчення та пробудження глибокої норвезької мудрості і духовності завдяки музиці, натхненної рунами Футарка. Матс Вендт заснував свою неоромантичну 16-годинну симфонічну сюїту Eddan на хронологічній реконструкції скандинавських міфів Віктора Рідберга. Норвезька міфологія — це популярна тема в хеві-метал. Manowar має безліч релізів, які посилаються на норвезьку міфологію. Крім концептуального альбому «Gods of War» 2006 року, є пісні «Gates of Valhalla» і «Secret of Steel» (Into Glory Ride, 1983), «Thor» («Powerhead») і «Sign of the Hammer» (1985), The Crown and the Ring (Kings of Metal, 1987) і Swords in the Wind (Warriors of the World 2002) Шведська симфонік-метал група Therion засновувала багато своїх текстів на скандинавській міфології, включно зі всім концептуальним альбомом 2001 року Secret of the Runes. Вікінг-метал фокусується на епосі вікінгів і скандинавській міфології як натхненні для лірики, наприклад, Bathory, Falkenbach і інші. Більш широке визначення вікінг-металу може також включати в себе скандинавську тематику гурту або скандинавський фольклор (Turisas, Ensiferum, Finntroll, Týr), окремими відгалуженнями є Doom metal (Doomsword) і Death metal (Amon Amarth). Норвезький симфонічний гурт Leaves 'Eyes випустила концептуальний альбом Vinland Saga (2006), заснованої на норвезькій міфології в цілому. Німецька хеві-метал команда Rebellion записала три скандинавських альбоми під назвою The History of the Vikings trilogy. У німецькому язичницькому фольклорному гурті «Faun» альбом «Acoustic – Buch der Balladen» містить елементи норвезької міфології. До альбому Eden вміщено пісню під назвою Iduna (Ідунн) на честь богині-хранительки яблук юності, завдяки яким аси лишались вічно молодими.