Норвезьке товариство () — літературне товариство, яке було організоване норвезькими студентами та письменниками в Копенгагені.
Історія «Норвезьке товариство» засновано 1772 року в Копенгагені. Завданням його було відродження національної норвезької літератури. Ініціатором і засновником «Норвезького товариства» є норвезький поет і правознавець Уве Меєр () (1742—1790). Меєр переймався багатьма аспектами літературного життя Норвегії.
Початок Найбільше Меєра хвилювала відсутність у Норвегії власного університету. Визначних літературних творів сам Меєр не мав, але в історію норвезької літератури увійшов саме як засновник «Норвезького товариства». Перше засідання «Норвезького товариства» відбулося 30 квітня 1772 року в кафе мадам Юель. На зустріч жінки не допускалися — лише чоловіки. Винятком була служниця Карен Бах (). Зустрічі проходили у творчій атмосфері. Члени товариства декламували вірші, виконували пісні, обговорювали літературні питання, вели суперечки. Орієнтиром творчості для членів Норвезького товариства був норвезько-данський письменник Людвіг Гольберг.
Постаті Однією з найбільш значущих постатей норвезької літератури доромантичного періоду вважається Йоган Герман Вессель, який створив цілий ряд сатиричних поем і послань. Він був чудовим майстром популярного тоді жанру комічної оповіді. Такі оповіді найчастіше створювалися експромтом. Вессель видавав сатиричний журнал «Ваш слуга, нероби!» Журнал здобув неабияку популярність серед норвежців, які жили в Копенгагені. До товариства входили також Юган Нурдаль Брун, Нільс Треш та інші. Члени Норвезького товариства зіграли суттєву роль у піднесенні національно-патріотичних настроїв на межі XVIII—XIX століть. Патріотична тема була основною для поезії цього периоду. В 1813 році товариство було розпущене. Тоді був заснований перший Норвезький університет, який став центром культурного життя Норвегії. Але через кілька років, у 1818, літературний клуб з однойменною назвою відкрився знову. На час функціонування норвезького товариства відноситься і творчість Ю. Н. Бруна (1745—1816), який став автором першої норвезької трагедії на історичну тему — «Ейнар Тамбешельвер» (норв. Einer Tambeskielver, 1772). Драма схвально була зустрінута норвезьким суспільством. Вона сприяла підняттю національного духу. Серед його інших досягнень в літературі вважається написання тексту до однієї з найпопулярніших національних пісень норвежців, «Для Норвегії, країни воїнів …» (норв. «For Norge, Kiempers Fødeland»), яку також називали «Норвезька Марсельєза».
Основні члени Норвезького товариства Евольд, Йоханнес (1743-81) Юган Нурдаль Брун (1745—1816) Н. К. Бредаль (N. K. Bredal) Уве Мейер (1742—1790) Юхан Вібе Сьорен Монрад (Søren Monrad) Нільс Треш (1751—1833) Якоб Едвард Кольбьйорнсен (Jakob Edvard Colbjørnsen) Клаус Фастінг (Claus Fasting) Клаус Фріман (Claus Frimann) Юнас Рейн (Jonas Rein) Едвард Сторм (Edvard Storm) Йенс Цітліц (Jens Zetlitz) Йоган Герман Вессель (1742—1785)
Див. також Норвезька література Йоган Герман Вессель Юган Нурдаль Брун Нільс Треш
Посилання