Уралов Микола Якович (1847, містечко Великі Будища Зіньківського повіту Полтавської губернії — 1922, місто Полтава) — церковний і суспільний діяч Полтавської губернії, заслужений протоієрей, син священника із дворян Зіньківського повіту. Був священником у Сідаківці Полтавського повіту, Лубнах, Ромнах, Решетилівці. У 1890—1899 роках — настоятель Полтавського кафедрального собору, потім — настоятель Стрітенського храму. Редактор офіційної частини «Полтавських єпархіальних відомостей» (1887—1912), депутат від духовенства в міській думі (1893—1911), із 1887 — член правління єпархіального церковно-свічного заводу та ін. Опікувався церковно-приходськими училищами.
Нагороди благословення Св. Синоду (1880), скуфія (1885), камилавка (1889), наперсний хрест (1892), ордени св. Анни ІІІ і ІІ ст. (1888, 1896), орден св. Володимира IV і ІІІ ст. (1901, 1904), палиця (1908), золотий наперсний хрест із кабінету Його Імператорської Величності, прикрашеним діамантами (1913).
Посилання Уралов, Николай Яковлевич. История Полтавы (сайт Бориса Тристанова)
Джерела Гужва Ю. М. УРАЛОВ Микола Якович. Енциклопедія Полтавіка Павловский И. Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Полтава: Т-во Печати. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914. — С. 272—273.