Набока Іван Лукич ( 22 липня 1894, Конотоп — після 1931, невідомо) — український військовий діяч, сотник Армії УНР. Лицар Залізного хреста УНР та Хреста Симона Петлюри.
Життєпис Іван Набока народився 22 липня 1894 року у Конотопі.
15 травня 1918 року Іван Набока добровільно вступив до Армії УНР. Став учасником Першого зимового походу під час Радянсько-української війни. Був нагороджений Залізним Хрестом УНР «За Зимовий похід і бої» № 342Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — с. 524. ISBN 978-617-569-302-5. У 1920 році Іван Лукич служив командиром 1-ї сотні 3-го кінного полку Окремої кінної дивізії. По завершенні збройної боротьби армії УНР сотник був інтернований у польському таборі Вадовиці.
З 1925 року Набока мешкав у Франції. Там Іван Лукич став членом Товариства бувших вояків Армії УНР у Франції. Був нагороджений Хрестом Симона Петлюри № 1152.
Подальша доля невідома.
Примітки
Джерела Портрет сотника Івана Набоки; Героїка, 29 червня 2017. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917—1921). Книга 2. — К.: «Темпора», 2011. З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків армії УНР / Павло Подобєд. — Івано-Францівськ: «Місто НВ», 2016. — сс. 235—237. ISBN 978-966-428-496-4